Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №595/183/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/183/26

Провадження № 2/595/231/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

представника позивача, адвоката Долженчук Н.М.,

представника відповідача, адвоката Тарчинської Л.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Долженчук Надія Миколаївна, до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Долженчук Н.М., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про визнання батьківства, в якому просить визнати його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Чуднів; виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 27 березня 2023 року Великопольським управлінням цивільного стану у Познані у свідоцтві про народження № 3064011/00/АU/2023/425542, відомості про батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: місто Бучач; внести відповідні зміни до актового запису від 27 березня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого 27 березня 2023 року Великопольським управлінням цивільного стану у Познані, у свідоцтві про народження № НОМЕР_1 , та зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Чуднів. Прізвище, ім`я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були припинені з 15 грудня 2021 року,рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2022 року (справа № 595/983/22) шлюб між ними розірвано. До розірвання шлюбу ОСОБА_3 вступила з позивачем ОСОБА_1 у стосунки та ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила дитину – ОСОБА_4 . Враховуючи той факт, що дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2022 року по справі №595/983/22 про розірвання шлюбу набрано законної сили лише 02 січня 2023 року, Великопольським управлінням цивільного стану у Познані від 27 березня 2023 року у свідоцтві про народження № НОМЕР_2 , у графі «батько» вказано: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія засвідченого перекладу з польської мови свідоцтва про народження №3064011/00/AU/2023/425542 від 27 березня 2023 року). Однак ці дані не відповідають дійсності, оскільки рідним батьком дитини ОСОБА_4 є позивач. За вказаних обставин, позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Ухвалою судді від 19 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

04 березня 2026 року на адресу суду поданописьмові пояснення третьої особи ОСОБА_3 , у яких вона зазначає, що, починаючи з 07 вересня 2017 року, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2022 року розірвано. В шлюбі спільних дітей вони не мали. До розірвання шлюбу вона вступила в інтимні стосунки із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого вони розійшлися, а ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила дочку. У зв`язку із тим, що на момент народження дитини шлюб між нею та ОСОБА_2 був розірваний декілька місяців тому, то у свідоцтві про народження дочки ОСОБА_4 її батьком записано ОСОБА_6 , тоді як батьком дитини є позивач. 28 серпня 2025 року вона повідомила позивачу, що у нього є дочка, після чого вони з позивачем стали разом проживати, а 01 жовтня 2025 року одружились. Просила суд позов задовольнити повністю та розглянути справу без її участі.

12 березня 2026 року представником відповідача, адвокатом Тарчинською Л.Я. до суду через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому адвокат вказує, що позовні вимоги відповідач ОСОБА_2 визнає в повному обсязі. Відповідачу відомо, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є його біологічною дитиною. У зв`язку з тим, що дитина народилася до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу між відповідачем та ОСОБА_3 , відповідно до вимог статті 122 Сімейного кодексу України, у свідоцтві про народження відповідача було записано батьком дитини. Відповідачу невідомо хто є біологічним батьком дитини, але він впевнений, що це точно не він, так як з грудня 2021 року припинив фактичні шлюбні відносини з матір`ю дитини. ОСОБА_2 не заперечує проти виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження та внесення змін до нього із зазначенням батьком дитини ОСОБА_1

17 березня 2026 року представником позивача, адвокатом Долженчук Н.М. до суду через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій представник зазначає, що у вказаному відзиві позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 просить задовольнити у повному обсязі, виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису. Позивач погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві у повному обсязі, та підтверджує, що обставини відповідають дійсності, сторони досягли розуміння у вирішенні спору.

23 березня 2026 року представником відповідача, адвокатом Тарчинською Л.Я. до суду через систему «Електронний суд» подано заперечення (на відповідь на відзив), згідно якої адвокат зазначає, що у відповіді на відзив позивачем зазначено про повну згоду з позицією відповідача та зроблено висновок про відсутність спору між сторонами. Разом з тим, вказані твердження є неправильним трактуванням змісту відзиву. У поданому відзиві відповідач дійсно зазначав, що він не є біологічним батьком дитини та не заперечує проти виключення відомостей про нього як батька. Однак, позивач помилково ототожнює ці обставини з безумовним підтвердженням батьківства саме позивача, що не відповідає дійсності. Відповідачу невідомо, чи є саме ОСОБА_1 біологічним батьком дитини, оскільки такі обставини можуть бути встановлені виключно на підставі належних доказів.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбувалося 27 березня 2026 року, протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача та долучено до матеріалів справи копію звіту про дослідження № 77137563/2/2 від 24 березня 2026 року з результатами тесту ДНК, виконаного Лабораторією діагностики testDNA, Котовіце, Республіка Польща, із перекладом на українську мову, зробленим перекладачем Єрмошкіним С.М., який посвідчений 25 березня 2026 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орамовою В.С. Упідготовчому судовому засіданні оголошено перерву для подання стороною позивача оригіналу вказаного звіту про дослідження № 77137563/2/2 від 24 березня 2026 року з результатами тесту ДНК.

31 березня 2026 року на адресу суду найшла заяву представника позивача, адвоката Долженчук Н.М. про долучення до матеріалів справи оригіналу звіту про дослідження № 77137563/2/2 від 24 березня 2026 року з результатами тесту ДНК.

Представник позивача, адвокат Долженчук Н.М. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, та просила задовольнити їх у повному обсязі.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача, адвокат Тарчинська Л.Я. позовні вимоги визнала, не заперечила щодо задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, у поданих до суду письмових поясненнях просила позов задовольнити та справу розглядати без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 07 вересня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2022 року (справа № 595/983/22) розірвано. Рішення суду набрало законної сили 02 січня 2023 року. Як слідує із описової частини рішення суду, позивачка, при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу, в обґрунтування позову, зазначила про те, з 15 грудня 2021 року вони із відповідачем проживають окремо, стосунків не підтримують.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в Познань, Республіка Польща, народилася ОСОБА_7 , позначення свідоцтва: 3064011/00/AU/2023/425542 -/-, дата реєстрації: 27 березня 2023 року, місце реєстрації: Познань. Дані батьків дитини: батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , м. Бучач, матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , м. Алушта.

За даними довідки № 2908 про реєстрацію особи громадянина України, виданої генеральним консулом Генерального консульства України у Вроцлаві Ю.Токарем від 31 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка Республіки Польща, згідно рішення Генерального консульства України у Вроцлаві набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство». Відповідно до законодавства України зазначена особа є громадянином України з моменту народження.

01 жовтня 2025 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 01 жовтня 2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 235).

Для підтвердження батьківства позивача ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 ним надано до суду результати ДНК тесту, виконаного сертифікованою лабораторією в Республіці Польща із перекладом на українську мову, зробленим перекладачем ОСОБА_9 , який посвідчений 25 березня 2026 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орамовою В.С.

Згідно із звітом про дослідження № 77137563/2/2, ймовірний батько: ОСОБА_10 , дитина: ОСОБА_7 , ймовірність біологічного батьківства перевищує 99,9999%, тому батьківство досліджуваного ймовірного батька стосовно досліджуваної дитини (Кожушок Емілії) практично підтверджено.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Частиною 2 ст. 125 цього Кодексу передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Статтею 128 Сімейного кодексу передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №382/2559/15-ц зауважено, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 676/1200/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як слідує із звіту про дослідження № 77137563/2/2, виконаного сертифікованою лабораторією в Республіці Польща із перекладом на українську мову, зробленим перекладачем Єрмошкіним С.М., який посвідчений 25 березня 2026 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орамовою В.С., ймовірність біологічного батьківства позивача стосовно дитини Емілії Кожушок перевищує 99,9999%.

Відтак, суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним результатом дослідження аналізу ДНК на батьківство.

Сумнівів у правильності висновку дослідження не встановлено, доказів того, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи немає.

Також суд враховує пояснення матері дитини ОСОБА_3 , яка просить позов задовольнити, оскільки саме ОСОБА_1 є батьком дитини.

Крім того, суд приймає до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , який стверджує, що він не є батьком дитини.

Негативних наслідків для дитини у випадку визнання позивача її батьком судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовну заяву позивача необхідно задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

У статті 147 СК України зазначено, що по батькові дитини визначається за іменем батька. Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 27 березня 2023 року Великопольським управлінням цивільного стану у Познані, Республіки Польща, у свідоцтві про народження № НОМЕР_2 , відомості про батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: місто Бучач.

Внести зміни до актового запису від 27 березня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого 27 березня 2023 року Великопольським управлінням цивільного стану у Познані Республіки Польща, у свідоцтвіпро народження № НОМЕР_1 , та зазначити батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Чуднів. Прізвище, ім`я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська