Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №944/952/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/952/26

Провадження №3/944/796/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Німеччини, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_2 08 лютого 2026 року об 11 год 00 хв по автодорозі М-10 Львів-Краковець, 69 км 800 м, керував автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні з правої смуги для руху в ліву, допустив зіткнення з автомобілем «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі для руху. В результаті дорожньотранспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б» та п. 10.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_2 , будучи 08 лютого 2026 року об 11 год 00 хв, учасником ДТП, залишив місце пригоди, не повідомивши органи чи підрозділи поліції.

Вказаними діями ОСОБА_2 , порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не прибув.

05 березня 2026 року від захисника ОСОБА_2 адвоката Давидюка В.Г. надійшла заява в якій він просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та проводити розгляд справи без ОСОБА_3 обґрунтуванні заяви зазначив наступне. Дорожньо-транспортна пригода відбулась із вини водія «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 , оскільки з пояснень ОСОБА_1 останній не здійснював перестроювання з правої смуги руху на ліву, перестроювання під час руху з лівої смугу на праву смугу здійснював безпосередньо водій автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку із чим і відбулась дорожньо-транспортна пригода. До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587088 від 09.02.2026 року не долучено жодного доказу, який би підтверджував вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, як і не залучалося жодних свідків, оскільки останні підтвердили б вину безпосередньо водія автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 . Протокол про адміністративне правопорушення був складений виключно із слів водія автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 , без жодних доказів наявності вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді.

Також, наголосив на тому, що ОСОБА_4 місце ДТП залишив у зв`язку із залишенням місця ДТП водієм автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 , який повернувся на місце вже після дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку із відсутністю вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, просив суд врахувати, що жодної суспільної шкоди діями ОСОБА_1 завдано не було, жодних негативних наслідків не настало.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні

Згідно з п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Також, відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень повністю підтверджується доказами у справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587088 від 09 лютого 2026 року та серії ЕПР1 № 587091 від 09 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, схемою місця ДТП від 08 лютого 2026 року, рапортом від 08 лютого 2026 року, фото- та відеоматеріалами доданими до справи, поясненнями водія автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 .

Суддя зазначає, що кожен з описаних доказів сам по собі не доводить факту скоєння ОСОБА_2 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.

Однак суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з критеріїв належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з погляду достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення про вчинення адміністративного правопорушення конкретною особою.

Отже, доказування тих чи інших обставин правопорушення може ґрунтуватися не лише на основі одного чи кількох прямих доказів, але й на аналізі саме сукупності всіх, в тому числі і непрямих доказів, на підставі чого суддя робить висновок про доведеність або недоведеність поза розумним сумнівом.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Оцінивши зазначені вище докази, кожен з яких є непрямим, саме в їх сукупності та взаємозв`язку між собою, суддя дійшов висновку, що ними поза розумним сумнівом доведено факту скоєння та наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.

А доводи, надані в заяві захисником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_6 , суддя розцінює як обраний спосіб захисту та намагання уникнути від адміністративної відповідальності, беручи до уваги, що його доводи зводяться виключно до посилання на відсутність прямих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

З огляду на наведене, суддя вважає доцільним застосувати до ОСОБА_2 адміністративне покарання у вигляді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 283, 284, 289, 291 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник