Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №455/322/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/322/26

Провадження № 2/455/380/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

з участю секретаря судових засідань Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 представник позивачки адвокат Пецкович В.Д., в інтересах позивачки ОСОБА_1 ,звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 21.09.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у виконкомі Добромильської міської ради Львівської області, за актовим записом №18. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, зареєстрована та проживає разом з позивачкою. Представник позивачки вказує, що спільне життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов’язки з ведення спільного господарства, а також на сімейне життя та обов’язки подружжя. Зі слів позивачки, з початку 2023 року вона з відповідачем не проживає разом та не веде спільного господарства, не мають спільного бюджету. Між подружжям почали постійно виникати конфлікти, тому сторони віддалилися одне від одного, стали один для одного чужими людьми, між ними немає теплих почуттів, не мають намірів врятувати сім’ю. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Позивачка вважає, що подальше спільне життя в якості подружжя неможливе, вони з відповідачем перестали розуміти один одного, почуття любові втрачено, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу та не згідна на примирення.З огляду на наведене, представник позивачки адвокат Пецкович В.Д.просить суд розірвати шлюб, укладений між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу передано для розгляду судді Клімченку М.І.

Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Пецкович В.Д. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від адвоката до суду надійшло клопотання, в якому останній просить проводити судовий розгляд справи у відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Також, вказали, що позивачка не згодна на примирення, наполягає на розірванні шлюбу, щодо заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України, причини неявки не відомі.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, надані представником позивачки, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають між собою у шлюбі, який зареєстровано 21 вересня 2002 року у виконкомі Добромильської міської ради Львівської області, за актовим записом №18, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Добромильською міською радою Старосамбірського району Львівської області 21 вересня 2002 року (а.с.17).

За час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, зареєстрована та проживає разом з позивачкою (а.с.13-14).

Як слідує із викладених у позовній заяві пояснень позивачки, вони з відповідачем мають різні погляди на життя та несумісні за характерами, подальше збереження шлюбу вважає неможливим, сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не виконують сімейні обов`язки, фактично шлюбні стосунки розірвані.

Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, примирення з відповідачем не бажає.

Відповідач у судове засідання не з`явився, пояснень чи заперечень щодо позову не надав.

Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Судом встановлено, що з початку 2023 року сторони подружнім життям не проживають, на даний час спільного господарства не ведуть, сімейне життя у сторін не склалося через втрату почуття взаємної любові, фактичного припинення спільних зобов`язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім`ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності один перед одним.

Частиною 1 статті 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною першою статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги стійке волевиявлення позивачки щодо розірвання шлюбу з відповідачем та встановлені судом обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що сім`я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, суд прийшов до переконання, що шлюб, при таких обставинах, слід розірвати, а тому позов підлягає до задоволення.

Заявлена позивачкою вимога про залишення прізвища, присвоєного у зв`язку з реєстрацією шлюбу, підлягає задоволенню на підставі статті 113 СК України.

Керуючись статтями 13, 81, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 21 вересня 2002 року у виконкомі Добромильської міської ради Львівської області, за актовим записом №18.

Після розірвання шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 .

Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати до Старосамбірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 21.04.2026.

Суддя М.І. Клімченко