Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №334/1766/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 20.04.2026

Справа № 334/1766/26

Провадження № 3/334/676/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,

за ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2026 року о 00:06 годині в м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановлено законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР України. Про повторність попереджений.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 21 лютого 2026 року о 00:06 годині в м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Вільнянського ВДВС у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.04.2024 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 14.09.2025 року складався протокол за ч.3 ст. 126 КУпАП.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху, ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи у Дніпровському районному суді м. Запоріжжя, в судове засідання не з`явився, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 13.04.2026 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», довідкою про доставку повідомлення у додаток «Вайбер».

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставляються відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126, 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 "а" ПДР України).

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.

Отже ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене особою повторно протягом року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597186 та серії ЕПР1 №597170 від 21.02.2026;

- рапортом заступника командира взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції В. Отставного від 21.02.2026 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 21.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- - довідкою з бази даних «ІПНП», згідно якої ОСОБА_1 має повторність за статтею 130 КУпАП, а саме 05.02.2026 року постановою Вільнянського районного суду Запорізької області у справі №314/4140/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік;

- довідкою з бази даних «ІПНП ОСОБА_1 має обмеження у праві керування транспортними засобами, встановлене постановою державного виконавця від 08.04.2024 у ВП №63982140;

- постановою старшого державного виконавця Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манзенко Т.Л. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспорнтими засобами;

- довідкою з бази даних «АРМОР», з якої вбачається, що стосовно ОСОБА_1 14.09.2025 року складено протокол за ч.3 ст. 126 КУпАП, який в подальшому направлено на розгляд до суду. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та призначено штраф в розмірі 425 грн;

- наявним в матеріалах справи в опечатаному конверті оптичним носієм інформації DVD-диском, на якому міститься відеозапис спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .. Відповідно до вказаних відеоматеріалів встановлено факт керування транспортним засобом та чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі.

При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративних правопорушень та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді.

Враховуючи обставини, викладені в протоколах, та докази, надані до адміністративних справ, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка тимчасово обмежена у праві керування транспортними засобами та повторна протягом року відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, під час судового розгляду справи не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на шість років, які за своїм видом і розміром будуть відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідними і достатніми для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу немає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про належність ОСОБА_1 транспортного засобу «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.36, ч.5 ст.126, ч.2 ст. 130, ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284, ст.ст.285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на шість років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Коломаренко К. А.