Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №478/272/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/272/26 Пров. №2/478/255/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді Томашевського О.О.

за участю: секретаря Шинкарюка М.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В с т а н о в и в:

26 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 червня 2012 року вони разом із відповідачкою зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис за №19. Від шлюбу мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з ним і перебуває на його утриманні. Заочним рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 року шлюб укладений між ними було розірвано. Відповідачка матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 175,177 ЦПК України та надано час для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали, адвокатом Ляшенком М.Д. було надано заяву та усунуто недоліки поданого позову.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно поданого клопотання від 21.04.2026 року, позивач просив проводити судовий розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного судового рішення.

Відповідачка про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувавали у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 2012 року.

Заочним рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 року шлюб укладений між ними було розірвано.

Від шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (копії) серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2012 року.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області від 09.02.2026 року №24/10.01-06 та Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №17/10.06-03 від 25 лютого 2026 року дитина проживає разом з батьком.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Статтею 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), згідно ч.3 ст.181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу приписів ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на утримання однієї малолітньої дитини аліменти у розмірі частини заробітку (доходу).

З огляду на викладене, та виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч.9 ст.7 СК України), враховуючи відсутність у суду інформації про скрутне майнове становище відповідачки, суд вважає можливим стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 26 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Позивач ОСОБА_1 у відповідності до положень вище зазначеного Закону звільнений від сплати судового збору за вимогою щодо стягнення аліментів, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Романівка Казанківського району Миколаївської області, громадянинки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,, аліменти на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення провадити щомісячно починаючи з 26 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення складено 21.04.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський