Додаткове рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №644/35/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 644/35/25 Головуючий суддя І інстанції Заварза Т.В.

Провадження № 22-з/818/137/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Малиновської Анни Борисівни про ухвалення додаткового рішення у справі №644/35/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 01.09.2025 залишено без змін.

02 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Малиновська А.Б. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви зазначає, що у поясненнях на апеляційну скаргу стороною відповідачки було повідомлено орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, з урахуванням проведення одного судового засідання у справі, та зазначено, що докази на їх підтвердження будуть подані додатково.

Посилаючись на ч.8 ст.141 ЦПК України, вказує, що до закінчення судових дебатів стороною відповідачки було заявлено про подання доказів, які підтверджують надання адвокатом Малиновською А.Б. професійної правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, з проханням вирішити питання про їх стягнення шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи містяться: копія Договору №25/02/25 про надання правничої допомоги від 25.02.2025 з Додатковою угодою №1 від 31.12.2025; копія акта наданих послуг №2 від 31.12.2025; копія рахунку №6 від 30.10.2025; копія платіжної інструкції №@2PL373737 від 30.10.2025 з електронного кабінету адвоката Малиновської А.Б. як доказ отримання грошей за рахунком №6 від 30.10.2025; копія платіжної інструкції №1.378879689.1 від 30.10.2025 з електронного кабінету Шамрової С.Ю.

Вказує, що в суді апеляційної інстанції відповідно до Договору №25/02/25 про надання правничої допомоги від 25 лютого 2025 року адвокатом Малиновською А.Б. для ОСОБА_1 у цивільній справі №644/35/25 було надано наступні послуги: складання пояснень на апеляційну скаргу, обсягом 3,5 сторінки, вартістю 1000,00 грн/стор., що загалом становить 3500,00 грн.

Враховуючи викладене, просить розподілити судові витрати на правничу допомогу, понесені відповідачкою ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, стягнути з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Крім того, 07 квітня 2026 року від представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Бодьо В.С. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій вона вважає заявлену суму завищеною та такою, що не є співмірною із сумою вимог, задоволених постановою апеляційного суду.

Зауважує, що витрати у розмірі 1000,00 грн за одну сторінку пояснень на апеляційну скаргу не є розумними, оскільки така робота не має складного характеру. У зв`язку з цим робить висновок, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн є завищеною, належним чином не обґрунтованою та суперечить принципу розподілу судових витрат.

Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки справа №644/35/25 була розглянута судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, колегія суддів розглянула заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положенням ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зі змісту ст.58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі ст.15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Представником ОСОБА_1 – адвокатом Малиновською А.Б. на підтвердження понесених витрат надано: копію ордера серії АІ №1998234 від 28.10.2025; копію Договору №25/02/25 про надання правничої допомоги від 25.02.2025 з Додатковою угодою №1 від 31.12.2025; копію акта наданих послуг №2 від 31.12.2025; копію рахунку №6 від 30.10.2025; копію платіжної інструкції №@2PL373737 від 30.10.2025 з електронного кабінету адвоката Малиновської А.Б. як доказ отримання грошей за рахунком №6 від 30.10.2025; копію платіжної інструкції №1.378879689.1 від 30.10.2025 з електронного кабінету Шамрової С.Ю. (а.с.46-53 т.2).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником подано акт наданих послуг №2 від 31.12.2025, складений до Договору №25/02/25 про надання правничої допомоги від 25.02.2025, згідно з яким адвокатом надано, а клієнтом прийнято правову допомогу у справі №644/35/25.

Відповідно до акта наданих послуг №2 від 31.12.2025, адвокатом здійснено складання та подання до суду апеляційної інстанції пояснень на апеляційну скаргу, обсягом 3,5 сторінки, вартістю 1000,00 грн/стор., що загалом становить 3500,00 грн.

Крім того, зі вказаного акта вбачається, що послуги, надані адвокатом, повністю відповідають умовам Договору та вимогам клієнта, надані своєчасно та належним чином, відповідно до вимог клієнта та чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, а також стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача Бодьо В.С. у заяві висловила свої заперечення щодо заявленої суми витрат відповідачки на правову допомогу з огляду на те, що вона не є співмірною із сумою вимог, задоволених постановою апеляційного суду.

Отже, у суду наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу та мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи й усіх обставин, що мають значення.

Надані адвокатом послуги у вигляді надання правової допомоги містять загальні посилання на зобов`язання адвоката надавати правничу допомогу відповідачці та виконувати передбачені договором дії.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі з іншої сторони, оскільки такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критеріям розумності та необхідності таких витрат.

Таким чином, з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених і поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, а також беручи до уваги малозначність справи в розумінні ч.6 ст.19 ЦПК України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, за відсутності відомостей про витрачений нею час на надання такої правничої допомоги не відповідає критерію розумності, а його стягнення у повному обсязі становитиме надмірний тягар для скаржника, що суперечить принципу справедливого розподілу судових витрат.

Відтак суд дійшов висновку, що, з урахуванням категорії спору та обсягу наданих адвокатом правничих послуг, співмірною є компенсація витрат відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.133, 134, 137, 259, 270, 382-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Малиновської Анни Борисівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

Головуючий суддя В.Б. Яцина

Судді колегії Н.П. Пилипчук

Ю.М. Мальований.