Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №386/415/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/415/26

Провадження № 2/386/206/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 13.03.2026 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами 17.07.2019 зареєстрований шлюб у Голованівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №22 від 17.07.2019. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У сторін спільне життя не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, на підставі чого в сім`ї відбувалися непорозуміння, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Подружні відносини між ними не підтримуються, проживають окремо. Позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. На примирення не згодна, тому вважає, що необхідно розірвати шлюб. Питання про розподіл майна буде вирішено після розірвання шлюбу. Питання місця проживання дитини та порядок її утримання буде вирішено після розірвання шлюбу. Враховуючи зазначені обставини, позивачка просить розірвати шлюб, який укладений між сторонами та зареєстрований у Голованівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №22 від 17.07.2019.

Ухвалою суду від 19.03.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання позивачка не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується повідомленням про вручення 26.03.2026 рекомендованого листа з судовою повісткою-повідомленням; 20.04.2026 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що разом не проживають з відповідачем з червня 2025 року, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується відміткою від 26.03.2026 про невручення рекомендованого листа з причин "адресат відсутній", який направлявся з судовою повісткою-повідомленням за зареєстрованим місцем проживання відповідача, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив на позов до суду не подавав.

За відсутності заперечень позивачки про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 17 липня 2019 року сторони зареєстрували шлюб у Голованівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №22, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17.07.2019 Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 8).

Сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.06.2020 Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 9).

Статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною першою ст. 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені з червня 2025 року, спільного господарства сторони не ведуть, разом як подружжя не проживають, мають спільну малолітню дитину, спору про місце проживання дитини не мають. Згідно наданої позивачкою заяви збереження шлюбу між сторонами неможливе. Таким чином, шлюб носить формальний характер.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивачку на розірвання шлюбу з відповідачем, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, оскільки між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, а тому збереження сім`ї є неможливим.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, яка змінила прізвище при реєстрації шлюбу, до суду подала заяву про залишення зміненого прізвища, тому суд вважає за необхідне залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої позивачкою квитанції №222 від 12.03.2026 (а.с. 4) та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 14), остання за подання даного позову до суду сплатила судовий збір в розмірі 1331,2 грн, виходячи з розміру, встановленого підпунктом 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

На підставі поданих по справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивачки мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 17 липня 2019 року у Голованівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №22.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважати припиненим у день набрання чинності цим рішенням.

Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.