Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №345/1456/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1456/26

Провадження № 2-а/345/31/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

представника позивача Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, а саме просить: визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.02.2026 року №1/1/2050 винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позов мотивує тим, що у протоколі без номеру від 13 лютого 2026 року вказано, що 13.02.2026 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення (невідомо про яке правопорушення ). При перевірці облікових даних було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 є особою, яка порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку 35989153 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.01.2026 р. На вказану у повістці дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув, чим порушив абз.2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Факт вчинення правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_3 – адреса: АДРЕСА_1 , (вулиця і паспортні дані відсутні), і, аналогічно - ОСОБА_4 . У протоколі вказано, що від підпису ОСОБА_1 відмовився, хоча з протоколом його ніхто не ознайомлював.

20 лютого 2026 року складено постанову про адміністративне правопорушення б/н, зареєстровану за №1/1/2050, відповідно до якої вказано, що під час опрацювання матеріалів справи та протоколу №138 (невідомий ОСОБА_1 протокол) про адміністративне правопорушення встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним відповідно до вимог пп.2 п.41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 не прибув за повісткою №5989153 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.01.2025 року для уточнення даних, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на істотні процесуальні порушення.

13.02.2026 року ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 нібито для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому: йому не було повідомлено підстав доставлення; не було оголошено про адміністративне затримання; не складено протокол про адміністративне затримання; не роз`яснено його права; не повідомлено родичів; не вручено жодного процесуального документа.

Відповідно до ст. 259 КУпАП, доставлення особи допускається виключно з метою припинення адміністративного правопорушення або встановлення особи правопорушника, якщо це неможливо зробити на місці. У даному випадку: особу було встановлено; жодного правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв у момент доставлення; підстав для припинення правопорушення не існувало. Отже, вимоги ст. 259 КУпАП порушені. Якщо фактично мало місце затримання, відповідно до ст. 261 КУпАП обов`язково складається протокол про адміністративне затримання із зазначенням: часу затримання, підстав, роз`яснення прав, пояснень особи. Такий протокол не складався та ОСОБА_1 не вручався. Відсутність протоколу затримання свідчить про незаконне обмеження свободи пересування. Оскільки доставлення було незаконним, протокол складено після незаконного примусу, право на захист було порушено з самого початку процедури, то усі подальші процесуальні дії є юридично дефектними. Докази, отримані внаслідок істотного порушення прав особи, не можуть бути покладені в основу рішення. Незаконність доставлення ставить під сумнів добровільність участі в складанні протоколу, підтверджує порушення права на захист, свідчить про перевищення повноважень, є самостійною підставою для скасування постанови.

Також ОСОБА_1 зазначає, що йому не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП; протокол йому фактично не оголошувався; копію протоколу йому не вручено; у протоколі безпідставно зазначено, що ОСОБА_1 нібито відмовився від підпису; пояснення у нього не відбиралися. Таким чином, право на захист було грубо порушено, що є безумовною підставою для скасування постанови.

Протокол не відповідає обов`язковим вимогам закону, а саме: не зазначено повні анкетні дані свідків (відсутні адреси проживання, паспортні дані), не конкретизовано об`єктивну сторону правопорушення, відсутні належні докази вручення повістки, протокол не містить підтвердження роз`яснення прав. Такі порушення роблять протокол юридично дефектним і не можуть бути виправлені на стадії розгляду справи.

Між протоколом та постановою наявні істотні розбіжності: у протоколі зазначено повістку №5989153 на 13.01.2026; у постанові зазначено повістку №5989153 на 13.01.2025; у постанові згадується протокол №138, який ОСОБА_1 невідомий, а сам протокол про адміністративне правопорушення номера немає. Різні дати, різні номери документів. Це свідчить про неналежне з`ясування обставин справи та відсутність єдиного доказового масиву. Такі суперечності виключають можливість встановлення події правопорушення.

В матеріалах відсутні: підтвердження отримання позивачем рекомендованого листа, повідомлення про вручення, особистий підпис, акт про відмову від отримання. Саме лише твердження про направлення повістки поштою не підтверджує факту належного оповіщення. Обов`язок доказування відповідно до ст. 77 КАС України покладається на суб`єкта владних повноважень.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідними документами. Суб`єкт владних повноважень був зобов`язаний забезпечити реальну можливість реалізації права на захист. Натомість: протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оголошувався; права не роз`яснювались; можливість надати пояснення не надавалась, участь захисника не пропонувалась. Такі дії свідчать про формальний та упереджений підхід до притягнення до відповідальності (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 04.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву (а.с.13-14).

Відповідач надіслав на адресу суду письмові пояснення. У письмових поясненнях представник відповідача вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 . 13.02.2026 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. З протоколу вбачається, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено та встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою №5989153 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.01.2026, чим порушив правила військового обліку, передбачені абз.2 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було доставлено працівниками Калуського РВП ГУНП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено, що 20.02.2026 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, про що йому повідомлено під час зачитання протоколу.

20.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі протоколу та було винесено постанову № 1/1/2050, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, будучи належним чином оповіщеним, не з`явився по повістці № 5989153 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» за № 0610262018310 зазначена відмітка 28.12.2025 – адресат відсутній за вказаною адресою. Таким чином, ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним щодо обов`язку явки за вищевказаною повісткою. Про поважні причини неприбуття ОСОБА_1 не повідомляв. На ОСОБА_1 накладено штраф 17000,00 грн.

Щодо різниці між датами явки за повісткою № 5989153 у протоколі та постанові у справі про адміністративне правопорушення, то представник відповідача зазначає, що у постанові по справі про адміністративне правопорушення допущено технічну помилку (описку) – замість 2026 зазначено 2025 рік. Вказане можна перевірити, дослідивши саму повістку.

Представник відповідача зазначає, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.20-21).

У судове засідання позивач не прибув, однак присутня у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Відповідно до ч. 2 ст.19КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Матеріалами справи встановлено, що у протоколі від 13 лютого 2026 року № 138 (у примірнику позивача номер не зазначено) вказано, що 13.02.2026 року ОСОБА_1 прибув (у супроводі працівників поліції) до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При перевірці облікових даних було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 є особою, яка порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку № 5989153 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.01.2026 р. На вказану у повістці дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув, чим порушив абз.2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Факт вчинення правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У протоколі вказано, що від підпису ОСОБА_1 відмовився. Також зазначено, що ОСОБА_1 пояснив, що не прибув по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому що повістку не отримував та не знав про її існування. В протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено, що 20.02.2026 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього (а.с.6, 22).

20 лютого 2026 року складено постанову про адміністративне правопорушення, зареєстровану за №1/1/2050, відповідно до якої вказано, що під час опрацювання матеріалів справи та протоколу №138 про адміністративне правопорушення, а також шляхом перевірки даних через реєстр АІТС «Оберіг» встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним відповідно до вимог пп.2 п.41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 не прибув за повісткою №5989153 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.01.2025 року для уточнення даних, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» за номером відстеження даної повістки зазначена відмітка 28.12.2025 – адресат відсутній за вказаною адресою, що свідчить про належне відправлення повістки та спроби вручення в розумні терміни. Про поважні причини неприбуття ОСОБА_1 не повідомляв. На ОСОБА_1 накладено штраф 17000,00 грн (а.с.3-4).

Щодо різниці між датами явки за повісткою № 5989153 у протоколі та постанові у справі про адміністративне правопорушення, то судом встановлено, що у постанові по справі про адміністративне правопорушення допущено технічну помилку (описку) – замість 2026 зазначено 2025 рік. Вказане можна перевірити, дослідивши саму повістку.

До матеріалів справи долучено повістку № 5989153 від 17.12.2025, адресовану ОСОБА_1 (на адресу АДРЕСА_2 ). В повістці зазначено, що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.01.2026 о 14:00 год.

Відповідачем також долучено опис вкладення рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта» № R067059799301 на ім`я ОСОБА_1 (на адресу АДРЕСА_2 ): найменування документу – повістка № 5989153 від 17.12.2025 (а.с.5).

Згідновідстеження поштового відправлення № R067059799301 на веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг» встановлено, що поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.23).

Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім`я ОСОБА_1 17.12.2025 року було сформовано повістку № 5989153 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за № R067059799301 на зареєстровану адресу місця проживання позивача (на адресу АДРЕСА_2 ). Тобто, в даному випадку відповідачем була дотримана передбачена чинним законодавством процедура направлення позивачу повістки.

Згідно із п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є день отримання такого поштового відправлення особою або проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Згідновідстеження поштового відправлення № R067059799301 на веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг» встановлено, що поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.23).

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, поверненню повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» передує інформування працівником об`єкта поштового зв`язку одержувача про надходження листів з позначкою «Повістка ТЦК». Доводи позивача про те, що працівники поштового зв`язку не інформували його про надходження повістки суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надані належні та допустимі докази, що підтверджують цю обставину. Крім цього, чинне законодавство України не покладає на відповідача обов`язків щодо перевірки належного інформування працівниками об`єкта поштового зв`язку одержувача, у даному випадку позивача, про наявність на його ім`я та адресу листів з позначкою «Повістка ТЦК».

Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме на 13.01.2026 року.

Що стосується дотримання відповідачем вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону.

Зокрема, право на захист позивача порушено не було, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено, що 20.02.2026 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

Щодо твердження позивача про його незаконне затримання, то суд звертає увагу, що позивачем не було подано жодних скарг з цього приводу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає прийняту постанову по справі про адміністративне правопорушення законною та обґрунтованою, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивачки), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, керуючись статтями ст.ст. 139, 143, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Головуючий