Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №317/3022/18 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 12.03.2026 Справа№ 317/3022/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/3022/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/268/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянула 12 березня 2026 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 .

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 23 червня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст.309 КК України та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України в зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Витрати на залучення експерта для проведення експертизи №7-445 від 16 березня 2018 року в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень ухвалено відшкодувати за рахунок держави.

Вирішена доля речових доказів.

В апеляційній скарзі прокурор просить під час апеляційного розгляду кримінального провадження дослідити письмові докази: протокол обшуку від 22 лютого 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 та додатки до нього – відеозаписи слідчої дії; ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2018 року; висновок судової хімічної експертизи №7-445 від 16 березня 2018 року. Допитати у якості свідка експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 , щодо цілісності упаковки яка надійшла експерту для проведення дослідження, за результатами якого було складено висновок судової хімічної експертизи №7-445 від 16 березня 2018 року.

Вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати повністю та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що вирок суду є незаконним у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що колегія суддів Верховного Суду в постанові від 11 серпня 2022 року у справі №317/3022/18 дійшла висновку, що органом досудового розслідування не були порушені правила ст.214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Незважаючи на вимоги п.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус судів» та викладені висновки у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №317/3022/18, судом першої інстанції у оскаржуваному вироку зазначено, що в порушення вимог ст.214 КПК України та п.п.8 та 9 Порядку ведення ЄРДР слідчий в подальшому розслідуванні кримінального провадження №12017080040003950, зокрема після проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 не вніс до ЄРДР інформацію про виявлення наркотичної речовини «канабіс» в ході обшуку вказаного домоволодіння, а продовжив досудове розслідування даного кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_6 в рамках іншого кримінального провадження за фактом виявлення метадону у громадянина ОСОБА_11 . Суд першої інстанції також у своєму рішенні зазначив, що прокурором не був доведений факт виділення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 та проведення подальшого досудового розслідування кримінального провадження №12017080040003950 щодо останнього.

Одночасно при цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що навіть виділення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 в окреме провадження, за відсутності внесення відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_6 , не засвідчує законність зібрання доказів щодо останнього у межах провадження №12017080040003950 за фактом зберігання наркотичних засобів саме ОСОБА_11 за ч.1 ст.309 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_6 була застосована неналежна правова процедура, а здійснення досудового розслідування кримінального провадження стосовно нього проводилось в кримінальному провадженні без внесення відомостей про це кримінальне правопорушення до ЄРДР.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що протокол обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_2 та висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №7-445 від 16 березня 2018 року не відповідають критерію допустимості доказів, оскільки ці докази отримані не в порядку, визначеному КПК України та з численними процесуальними порушеннями.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, прямо протирічать висновкам Верховного Суду, викладених в постанові від 11 серпня 2022 року, а тому є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, у вироку суд першої інстанції не наведено, чому суд відкинув докази сторони обвинувачення та взяв до уваги доводи сторони захисту. Зокрема, поза увагою суду залишились докази сторони обвинувачення, які підтверджують факт проживання обвинуваченого за адресою проведення обшуку.

Також, прокурор вказує, що незрозумілим залишається позиція суду, яка стосується спливу строку досудового розслідування кримінального провадження №12017080040003950.

Вважає, що судом не враховано, що обвинувальний акт, який надійшов 12 вересня 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області, був направлений до суду повторно, після усунення недоліків, відповідно до ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2018 року.

Питання щодо спливу строків досудового розслідування стороною захисту протягом судового розгляду кримінального провадження не порушувалось та рішення судів у справі №333/2913/18, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують факт дотримання строків досудового розслідування кримінального провадження №12017080040003950, також під час розгляду справи №317/3022/18 не вивчались, а тому висновки суду з цього питання є такими, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказане вище, на думку прокурора, призвело до неправильного застосування судом Закону України про кримінальну відповідальність та виправдання ОСОБА_6 .

Згідно з вироком суду, відповідно до обвинувального акту органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, за таких обставин:

ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах при невстановлених слідством обставинах (в невизначений час, та невизначеному місці та в невизначений спосіб) незаконно придбав сухі стебла, листя та верхівки рослин сіро-зеленого кольору, які в подальшому сховав на горищі будинку за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно зберігав до 22 лютого 2018 року, коли вони були виявлені та вилучені в ході санкціонованого обшуку.

Відповідно до висновку експерта №7-445 від 16 березня 2018 року, вилучені в ході обшуку фрагменти рослин коноплі є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», загальною масою 4508,00 г. в перерахунку на суху речовину, що є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 обвинуваченням кваліфіковані за ч.3 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

11 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 було скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 07 березня 2024 року вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 09 квітня 2021 року скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

В новому судовому розгляді державне обвинувачення не змінювалося та не уточнювалося.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржуваний вирок суду в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, оскаржуваний вирок суду цим вимогам закону не відповідає.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.

В ході розгляду провадження судом першої інстанції ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, не визнав та зазначив, що він проживав та проживає в місті Запоріжжі за адресою своєї реєстрації. Будинок в пгт.Кушугум по вулПушкіна 10-а в частині належить його колишній дружині та її сестрам і залишився їм від їх батька (тестя обвинуваченого). Його колишня дружина мешкає за зазначеною адресою в смт. Кушугум, а він періодично туди приїжджав, оскільки там вони тримали породистих собак. Там, також, проживав син дружини зі своєю родиною. 22 лютого 2018 року вранці, коли ОСОБА_6 перебував за місцем мешкання дружини, до них приїхали співробітники поліції на трьох автомобілях: Chevrolet Aveo та Skoda Superb, та почали обшук. Понятих працівники поліції привезли із собою. Всього під час обшуку на територію домоволодіння зайшли дев`ятеро сторонніх осіб. Хоча він не є власником будинку і не проживає постійно в ньому, працівники поліції надали йому ухвалу про проведення обшуку. Він пам`ятає, що ухвала стосувалась торгівлі дівчиною на ім`я « ОСОБА_12 » наркотичним засобом «метадон» за адресою мешкання його дружини. В ході проведення обшуку на горищі дійсно було виявлено сухі рослини коноплі, які працівники поліції вилучили. Зазначив, що вказані рослини йому не належать, як вони опинились на горищі, він не знає, оскільки він не проживає в тому будинку. Пояснив, що приблизно у 2012 році його пасинок захворів на онкологічну хворобу, а його тесть цікавився рослинами коноплі, відвари з яких на його думку могли полегшити стан здоров`я його онука. Але він не бачив, щоб батько дружини приносив коноплю додому та робив з неї відвари. Зазначив, що працівники поліції вимагали у нього підписати протокол, що він і зробив, щоб обшук скоріше закінчився, адже в будинку були двоє малолітніх дітей, які лякались сторонніх. Пояснив, що безперервної фіксації обшуку не було, а учасники слідчої дії вільно пересувались по будинку і він не міг одночасно їх усіх тримати в полі зору. Право на залучення адвоката йому не було роз`яснено. Окрім фрагментів рослин були вилучені також прилади для паління.

Аналогічні показання з приводу обставин провадження ОСОБА_6 надав і при апеляційному розгляді.

Суд першої інстанції прийняв вказану версію обвинуваченого та визнав ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за з ч.3 ст.309 КК України, вказавши на те, що стороною обвинувачення не було надано суду переконливих доказів того, що виявлені рослини коноплі належать саме ОСОБА_6 , з огляду на невизнання ним вини у вчиненні злочину,передбаченого ч.3 ст.309 КК України, та наявності відомостей про те, що у цьому помешканні проживають також й інші особи, що за наявності і інших доказів цього факту, не надає можливості спростувати позицію сторони захисту і ставить під сумнів причетність саме ОСОБА_6 до вказаного злочину.

В оскаржуваному вироку зазначено, що суду не було надано під час судового розгляду жодного доказу щодо фактів придбання ОСОБА_6 наркотичного засобу – канабіс. Не зазначено яким саме шляхом або способом таке придбання відбулося. Також, не було надано жодного доказу щодо того, що ОСОБА_6 незаконно зберігав вказані наркотичні засоби, оскільки не надано жодного доказу того, що він є власником, користувачем будинку, де знайдені наркотичні засоби, або тимчасово перебував у вказаному будинку та проводив дії щодо зберігання.

Проте, на думку колегії суддів, з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному вироку, погодитись неможна, оскільки ці висновки суперечать фактичним обставинам провадження та спростовуються наданими стороною обвинувачення доказами, які були повторно досліджені при апеляційному розгляді за клопотанням прокурора.

Так, колегією суддів при апеляційному розгляді повторно досліджено:

відомості з протоколу обшуку від 22 лютого 2018 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , та доданого до нього відеозаписом вищевказаної слідчої дії (вказаний обшук проведений на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2018 року, яка також була досліджена судом апеляційної інстанції);

висновок судової хімічної експертизи №7-445 від 16 березня 2018 року.

Зокрема, зі змісту ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2018 року убачається, що слідчим суддею задоволено клопотання слідчого ОСОБА_13 щодо проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2 за місцем мешкання невстановленої жінки, з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, аналогів або прекурсорів, сировини або обладнання для їх виготовлення чи вживання.

В ухвалі ідеться про те, що «Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 жовтня 2017 року у ході проведення огляду місця події біля будинку №12 по вул.. Чумаченко у м.Запоріжжя, у ОСОБА_11 був виявлений та вилучений паперовий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору.

Вказані відомості 06 жовтня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080040003950, із попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.309 КК України.

Опитаний ОСОБА_11 пояснив, що 06 жовтня 2017 року, у денний час він знаходився в районі зупинки громадського транспорту «Україна», по пр.Соборний у м.Запоріжжя, де зателефонував по мобільному телефону за номером, який йому стало відомо від своїх знайомих, з метою купити наркотичні засоби. Коли він подзвонив по вказаному мобільному телефону, то його власник сказав йому, що він продає наркотичний засіб «мета дон», при цьому він продиктував йому номер банківської картки, на яку необхідно переказати грошові кошти. Далі, після того, як ОСОБА_11 здійснив переказ грошових коштів, то йому повідомили про місце, де схований наркотичний засіб. В подальшому, він направився на територію Комунарського району, де його зупинили працівники поліції, які виявили та вилучили в нього вищевказаний наркотичний засіб.

Співробітникам УПН ГУНП в Запорізькій області надано доручення було в порядку ст.40 КПК України на перевірку вказаної інформації, а також на встановлення особи, в ході виконання якого здобуто інформацію, що дівчина на ім`я ОСОБА_12 , повні анкетні дані якої встановити не виявилось можливим, оскільки остання спілкується з дуже вузьким колом знайомих та постійно змінює місце свого мешкання, незаконно зберігає та збуває лише перевіреним особам наркотичний засіб «метадон».

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що на початку січня 2018 року він знаходився на території ринку «Анголенко», де зустрів свого мало знайомого на ім`я ОСОБА_15 , який в ході бесіди розповів йому, що в нього є знайома на ім`я ОСОБА_12 , яка розповсюджує наркотичний засіб «метадон». В подальшому вони домовились на сумісну купівлю вищевказаного наркотичного засобу, після чого ОСОБА_15 зателефонував по мобільному телефону та домовився про зустріч.

Далі вони разом направились на вул..Мокрянську, де підійшли до будинку АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_15 попрохав ОСОБА_14 зачекати його в стороні. В подальшому ОСОБА_15 зайшов у двір будинку, та приблизно через 2-7 хвилин вийшов, і підійшовши до ОСОБА_14 , продемонстрував йому поліетиленовий пакет, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, а також пояснив, що щойно він придбав наркотичний засіб «метадон» у дівчини на ім`я ОСОБА_12 , за 350 грн. В подальшому вони разом вжили вищевказаний наркотичний засіб та розійшлися по своїм справам.

Крім того наступного дня, в ранковий час, ОСОБА_14 знову зателефонував ОСОБА_16 та попрохав знову придбати наркотичний засіб «метадон» , на що останній погодився. Після цього вони зустрілись та за вказівкою ОСОБА_16 направились на вул..Автозаводську, де підійшли до будинку АДРЕСА_4 , та за допомогою омофону ОСОБА_15 зателефонував у квартиру АДРЕСА_5 . При цьому, по дорозі Єгор розповів ОСОБА_14 , що на теперішній час ОСОБА_12 знаходиться за цією адресою, а також додав, що вона орендує декілька квартирна території м.Запоріжжя, та змінює своє місце мешкання навіть протягом дня в цілях конспірації. В подальшому ОСОБА_15 зайшов до під`їзду, а ОСОБА_14 залишився чекати його на вулиці. Незабаром Єгор повернувся, та вони знову разом вжили наркотичний засіб «метадон».

Враховуючи викладене, органи досудового розслідування вважають, що за адресами: … АДРЕСА_2 можуть знаходитись речові докази, а саме наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, сировина або обладнання для їх виготовлення або вживання…

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 жовтня 2018 року частка в розмірі 1/8 будинку АДРЕСА_6 належить ОСОБА_17 1933 р.н, частка в розмірі 7/16 будинку належить ОСОБА_18 , 1959 р., частка в розмірі 7/32 будинку належить ОСОБА_19 , 1963 р.н., та частка в розмірі 7/32 вищевказаного будинку належить ОСОБА_20 , 1968 року народження»…

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на вказаній ухвалі міститься позначка про отримання ухвали ОСОБА_6 22 лютого 2018 року, тобто перед проведенням обшуку, що відображено і в самому протоколі обшуку від цієї дати.

Зокрема, згідно з протоколом обшуку від 22 лютого 2018 року, проведеного на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, та відеозаписами цієї слідчої дії, місцем проведення обшуку є територія домоволодіння АДРЕСА_2 . Обшук проведений у період з 09 год 15 хв до 10 год.58 хв. слідчим ОСОБА_13 , в присутності понятих та за участю двох оперуповноважених УНП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Слідча дія фіксувалась за допомогою цифрової відеокамери. В протоколі обшуку відображено, що копію ухвали слідчого судді вручено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та останній пояснив, що в нього вдома є «маріхуана». В ході обшуку ОСОБА_6 на вимогу працівників поліції добровільно видав наркотичні засоби - провів всіх учасників на горище житлового будинку, де видав фрагменти гілок рослини зеленого кольору з листям та верхівковими частинами; поліетиленовий пакет з фрагментами рослини, а також металевий піддон, на якому знаходиться речовина сіро-зеленого кольору. Все видане вилучено та упаковано до картонної коробки, яка упакована та опечатана пояснювальними написами. Далі при обшуку в кухні на полиці виявлено ковпачок з нашаруваннями та металева трубка, які були упаковані до спец пакету №0010602.

В сейфі в кімнаті №1 були виявлені 4 предмети схожі на ножі, які упаковані в картонні коробки. В шафі в кімнаті №2 виявлена скляна банка, яка заповнена сухою речовиною рослинного походження, яка також упакована та опечатана. На шафі в кімнаті №3 виявлений металевий предмет, схожий на шаблю в ножнах. В кімнаті №4 на підвіконні виявлено коробку зі згортком із фольги з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Знайдено полімерний шланг. Все з підвіконня вилучено, упаковано до пакету, опечатано.

Проведено обшук гаражу, при якому було виявлено 4 поліетіленові пакети із речовиною рослинного походження та 2 квадратні коробки з насінням та зіп-пакет з речовиною рослинного походження, що упаковані в картонні коробки, опечатані.

Зміст протоколу обшуку відповідає відеозапису, який був досліджений колегією суддів при апеляційному розгляді.

Порушення встановленого законом порядку проведення вищевказаної слідчої дії з боку працівників поліції не встановлено. Сам протокол підписаний всіма учасниками, зокрема і ОСОБА_6 , без жодних зауважень.

При цьому, з поведінки та пояснень ОСОБА_6 під час обшуку убачається, що останній користувався приміщенням за адресою, де проводився обшук, показував, де перебували наркотичні засоби, не заперечував того факту, що саме він їх зберігав, просив, щоб якусь частину з виявленого залишили йому для власного вживання.

Згідно з висновком судової хімічної експертизи №7-445 від 16 березня 2018 року з фото таблицями, надані на експертизу сухі стебла, листя та верхівки рослин, сіро зеленого кольору, масою 4900,0 г (вміст картонної коробки №1), сухі речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору, масами 127,0 г, 129,0 г, 25,202 г, 19,072 г (вміст чотирьох полімерних пакетів, що знаходяться в коробці № 2), суха речовина рослинного походження, сіро зеленого кольору масою 29,104 г (вміст банки з прозорого безбарвного скла); суха речовина рослинного походження, сіро-зеленого кольору масою 6,948 г (вміст полімерного контейнеру); сухі речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору, масами 5,076 г та 2,320 г (вміст двох полімерних зіп-пакетів, які знаходяться в металевій коробці) та подрібнена речовина рослинного походження, сіро-зеленого кольору, масою 0,683 г (вміст полімерного згортка, який знаходиться в металевій коробці) та подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 0,683 г (вміст полімерного згортка, який знаходиться в металевій коробці) єособливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину складає – 4508,0 г, 116,840 г, 118,680 г, 23,186 г, 17,546 г, 26,776 г, 6,392 г, 4,670 г, 2,135 г,0,629 г. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину складає 4824,854 г.

Таким чином, є доведеною та обставина, що в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою вищевказаного домоволодіння виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 4824,854 г, яку незаконно придбав та зберігав ОСОБА_6 .

Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що виявлений наркотичний засіб та рослини роду коноплі з кореневою системою не належать йому, не є переконливими, оскільки спростовуються як відомостями з протоколу обшуку, так і відеозаписом вказаної слідчої дії, згідно з яким на момент проведення обшуку ОСОБА_6 знаходився в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Перед початком обшуку йому оголошено ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, та вручено йому копію ухвали. Із оголошеної перед початком проведення слідчої дії ухвали слідчого судді ОСОБА_6 було відомо про підстави та мету проведення обшуку. Крім того, після оголошення ухвали слідчого судді ОСОБА_6 повідомив учасникам слідчої дії, що в нього вдома є марихуана, показав, де саме знаходилась вказана речовина тощо.

Висновки суду першої інстанції про те, що докази сторони обвинувачення не містять будь-яких фактичних даних, які пов`язують виявлені в ході проведення обшуку речові докази з особою обвинуваченого ОСОБА_6 , спростовуються вищевказаними доказами.

Належність виявлених на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , рослин роду коноплі не ОСОБА_6 , а іншим особам, які проживали на території вищевказаного домоволодіння, зокрема колишній дружині ОСОБА_6 та сину останньої тощо, під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не встановлено.

На переконання колегії суддів, докази, надані стороною обвинувачення, доводять протилежне, проте, вказані докази безпідставно не прийняті судом першої інстанції.

Доводи сторони захисту про те, що дозвіл на проведення обшуку у будівлі, де була виявлена наркотична речовина, не надавався слідчим суддею, не є слушними, оскільки приміщення, де виявлені наркотичні засоби, знаходиться на території домоволодіння за адресою, вказаною у вищезазначеній ухвалі слідчого судді.

Також, є безпідставними твердження сторони захисту про те, що порядок пакування вилученої під час обшуку речовини та інших предметів був порушений, оскільки жодних порушень при проведенні обшуку і оформленні його результатів, які б тягли за собою визнання здобутих доказів недопустимими, не убачається.

Як зазначено вище, сам ОСОБА_6 не виказував під час обшуку зауважень щодо процедури його проведення, а також зауважень до складеного за наслідками обшуку протоколу.

З висновками суду першої інстанції про недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів через істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства при їх отримані, колегія суддів не погоджується та вважає слушними посилання прокурора в апеляційній скарзі з зазначеного приводу на постанову Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у цій справі стосовно того, що органом досудового розслідування не були порушені правила ст.214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що наявний у матеріалах кримінального провадження витяг з ЄРДР містить таку інформацію: номер кримінального провадження №12017080040003950, дата внесення до ЄРДР - 06 жовтня 2017 року, правова кваліфікація ч.3 ст.309 КК України. У фабулі зазначено, що 06 жовтня 2017 року до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 06 жовтня 2017 року приблизно о 15:10, знаходячись біля буд. №12 по вул.Чумаченко в м. Запоріжжі, було зупинено ОСОБА_11 , який незаконно зберігає наркотичні засоби без мети збуту.

В подальшому в ході розслідування вказаного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, яке було задоволено 24 січня 2018 року, про що було постановлено ухвалу. Тобто у зв`язку із встановленою інформацією у кримінальному провадженні №12017080040003950 про те, що певна особа розповсюджує заборонені в обігу наркотичні засоби, а її місцеперебування – смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області (вул.. Пушкіга, 10-А), 22лютого 2018 року за цією адресою на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук, під час якого вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс в особливо великому розмірі.

Як свідчать досліджені місцевим судом матеріали кримінального провадження, ОСОБА_6 було вручено копію ухвали про обшук, про що свідчить його власноручний підпис на ній.

Як слідує з реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акта від 25 травня 2018 року, 30 березня 2018 року, ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України. Окрім цього, Верховний Суд зауважив, що у вказаному реєстрі міститься послідовна інформація щодо руху цього кримінального провадження, яка вказує на дотримання органом досудового розслідування всіх етапів проведення досудового розслідування, починаючи з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Також, колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що у внесеному до ЄРДР кримінальному провадженні за №12017080040003950 здійснювалося досудове розслідування щодо злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, в ході якого було встановлено особу, яка також вчиняє злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотиків.

Суд касаційної інстанції вважав помилковим висновок апеляційного суду про те, що органом досудового розслідування було порушено правила ст.214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Внесені до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення давали підстави стороні обвинувачення для його розслідування, а у випадку виявлення іншого злочину та особи, яка його вчиняє, в рамках цього ж розпочатого кримінального провадження, з дотриманням положень ч.3 ст.217 КПК України (виділення матеріалів кримінального провадження), продовжувати досудове розслідування у первісному кримінальному провадженні шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вказав на те, що висновки суду про визнання протоколу обшуку від 22 лютого 2018 року та висновку судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 7-445 від 16 березня 2018 року недопустимими доказами є передчасними.

В свою чергу, згідно з вимогами ч.2 ст.439 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Проте, вказане судом першої інстанції не враховано.

Також, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що в порушення вимог ст.214 КПК України та п.п.8 та 9 Порядку ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчий в подальшому, зокрема після проведення обшуку взагалі не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про виявлення наркотичної речовини «канабіс» в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , а продовжено досудове розслідування даного кримінального правопорушення щодо ОСОБА_6 в рамках іншого кримінального провадження за фактом виявлення метадону у громадянина ОСОБА_11 .

Вказане спростовується наданими стороною обвинувачення під час касаційного оскарження документами, а саме Витягом з ЄРДР за №12017080040003950 станом на 24 травня 2018 року, зі змісту якого убачається, що відомості доповнено таким «В ході проведення подальшого досудового розслідування, з метою встановлення осіб, які зберігають наркотичні засоби слідчим суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання ухвали 22 лютого 2018 року проведено обшук, в ході якого встановлено, що ОСОБА_6 в будинку зберігає наркотичні засоби.

Постановою прокурора від 07 листопада 2017 року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017080040003950 від 06 жовтня 2017 року. В обґрунтування своєї постанови прокурор зазначив, що 06 жовтня 2017 року близько о 15:10, біля буд. №12 по вул.Чумаченко в м. Запоріжжі, було зупинено ОСОБА_11 , який зберігав при собі наркотичний засіб. В ході відпрацювання оперативним шляхом інформації, отриманої від ОСОБА_11 , встановлено, що наркотичні засоби останній придбав разом з іншою особою на ім`я « ОСОБА_12 » з метою подальшого вживання. Враховуючи отриману інформацію, виникла необхідність у встановленні обставин зберігання особою на ім`я « ОСОБА_12 » наркотичних засобів.

Вказані процесуальні документи були наявними під час нового судового розгляду, та суд першої інстанції безпідставно не надав цим документам належної оцінки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при новому судовому розгляді прийшов до помилкового висновку, що відомості з протоколу обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_2 та висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №7-445 від 16 березня 2018 року не відповідають критерію допустимості доказів, оскільки ці докази отримані не в порядку, визначеному КПК України, та з численними процесуальними порушеннями.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора в апеляційній скарзі про те, що у вироку суд першої інстанції не наведено переконливого обґрунтування, чому суд відкинув докази сторони обвинувачення та взяв до уваги доводи сторони захисту.

Так, поза увагою суду залишились докази сторони обвинувачення, які підтверджують факт користування обвинуваченим домоволодінням за адресою, де проводився обшук, зокрема відеозапис проведення слідчої дії – обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , який проводився за участю самого ОСОБА_6 .

Перевіряючи висновки суду першої інстанції в оскаржуваному вироку про закінчення строку досудового розслідування на час направлення обвинувального акту щодо ОСОБА_6 до суду, колегія суддів звертає увагу на таке.

З реєстру матеріалів досудового розслідування убачається, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 було складено 25 травня 2018 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року задоволено клопотання прокурора та кримінальне провадження №12017080040003950 від 06 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, направлено до Апеляційного суду Запорізької області для визнання підсудності кримінального провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року задоволено подання Комунарського районного суду м. Запоріжжя та кримінальне провадження №12017080040003950 щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.309 КК України направлено на розгляд Запорізького районного суду Запорізької області.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30 липня 2018 року призначено по кримінальному провадженню підготовче судове засідання на 22 серпня 2018 року на 09 годину 00 хвилин у Запорізькому районному суді Запорізької області.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2018 року повернуто прокурору Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080040003950 від 06 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 по обвинуваченню за ч.3 ст.309 КК України, для усунення недоліків.

Обвинувальний акт, який міститься в матеріалах кримінального провадження, складений 31 серпня 2018 року (згідно реєстру), отриманий ОСОБА_6 06 вересня 2018 року та надійшов до Запорізького районного суду Запорізької області 12 вересня 2018 року, тобто після усунення недоліків, які були підставою для його повернення прокурору.

Враховуючи вищенаведене, органом досудового розслідування строки досудового розслідування не були порушені.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дав помилкову оцінку дослідженим доказам, оцінив докази з огляду на позицію самого обвинуваченого, що не узгоджується з вимогами ст.94 КПК України, відповідно до яких суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов передчасного висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідно і про необхідність виправдання останнього з наведених підстав.

На переконання колегії суддів, висунуте ОСОБА_6 обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, є доведеним, а висновки суду першої інстанції про протилежне суперечать фактичним обставинам провадження, що в свою чергу призвело до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, на що слушно вказує прокурор в апеляційній скарзі.

Те, що органом досудового розслідування не встановлено обставин, часу та місця, за яких ОСОБА_6 придбав наркотичну речовину (на що звернув увагу суд першої інстанції у вироку), на думку колегії суддів не свідчить про безпідставність та недоведеність висунутого обвинувачення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд не з`ясував повно і всебічно всіх обставин провадження, що мають значення, у наслідок чого дійшов висновків, які суперечать фактичним обставинам провадження, що в свою чергу призвело до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням викладеного, оскаржуваний вирок суду не може бути визнаний законним та обґрунтованим, а тому, на підставі ст.407, 409, 411, 413 КПК України - підлягає безумовному скасуванню з ухваленням нового вироку – про визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.

Колегія суддів вважає, що на підставі доказів, зазначених вище, доведеним є таке обвинувачення.

ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах, при невстановлених слідством обставинах (в невизначений час, та невизначеному місці та в невизначений спосіб) незаконно придбав сухі стебла, листя та верхівки рослин сіро-зеленого кольору, які в подальшому сховав на горищі будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та незаконно зберігав до 22 лютого 2018 року, коли вони були виявлені та вилучені в ході санкціонованого обшуку.

Відповідно до висновку експерта №7-445 від 16 березня 2018 року, вилучені в ході обшуку фрагменти рослин коноплі є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», загальною масою 4508,00 г. в перерахунку на суху речовину, що є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції кваліфікує за ч.3 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обставини його вчинення, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, не працює, формально характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин провадження та відомостей про особу обвинуваченого у сукупності, а також того, що тяжких наслідків від дій ОСОБА_6 не настало, разом з цим, з часу вчинення ОСОБА_6 вищевказаного кримінального правопорушення минув значний час, протягом якого ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень не вчиняв (на підтвердження протилежного в матеріалах провадження відомостей немає), колегія суддів вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.3 ст.309 КК України а межах санкції статті обвинувачення - у виді позбавлення, але на мінімальний строк - 5 років.

Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

В свою чергу, достатніх підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_6 менш суворого покарання, ніж вказано вище, а також звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України колегія суддів не убачає, з огляду на фактичні обставини та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 411, 413, 420 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 23 червня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст.309 КК України, скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4