Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №442/2892/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2892/26

Провадження № 1-кп/442/254/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючої судді ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження № 42026142190000034 від 07.04.2026 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, уродженка міста Дрогобича, Львівської області, громадянка України, з профільно-технічною освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей немає, пенсіонерка, депутатом та адвокатом не є, раніше не судимої,-,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 05 квітня 2026 року, приблизно о 22 год.00 хв., обвинувачена ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків вступила у словесну суперечку зі своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час проживала разом з нею, в ході якої вирішила умисно заподіяти дочці тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров"ю іншій особі, перебуваючи у вітальній кімнаті в будинку за адресою АДРЕСА_1 , стоячи напроти своєї дочки ОСОБА_3 умисно щосили подряпила її нігтями правої руки по шиї справа внаслідок чого заподіяла тілесні ушкодження у вигляді саден та синця на правій передньо - боковій ділянці шиї, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

В такий спосіб ОСОБА_2 вчинила дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.

Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження, тобто вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, пов"язаний з домашнім насильством.

Прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченою ОСОБА_2 та захисником ОСОБА_5 подано заяву, згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву, згідно якої згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за частиною за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, пов"язане з домашнім насильством.

При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, на обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_2 не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання: є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою обвинувачена ОСОБА_2 перебуває у сімейних відносинах, а саме дочки ОСОБА_3 .

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, покарання у виді штрафу у межах, установлених санкцією даної норми, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігатиме вчиненню обвинуваченею кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази відсутні.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання на даній стадії суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371,373-376,381-382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому обвинувачені за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч.1 ст.394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1