Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №334/2317/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 20.04.2026

Справа № 334/2317/26

Провадження № 2/334/2343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2026 року до суду звернувся представник: адвокат Дороніна І.Л. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позові посилалися на те, що 01.09.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №306.

Від шлюбу є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 13.03.2014 року, актовий запис №137, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20.01.2021 року, актовий запис №16. Питання утримання дітей між сторонами врегульовано за допомогою домовленостей, діти залишаються проживати разом з матір`ю.

На сьогоднішній день між сторонами припинені будь-які шлюбні стосунки, вони не ведуть спільного господарства, проживають допоки разом, водночас не створюють єдину сім`ю. Між ними відсутній намір продовжувати шлюб чи зберегти сім`ю. Дружина погоджується на розірвання шлюбу. Сумісне господарство сторонами не ведеться. Подальше сумісне життя та збереження сім`ї неможливе. Питання про розподіл спільно сумісного майна не вирішено. Строк на примирення не надавати, оскільки наміру зберегти сім`ю не мають.

Прохали розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 01.09.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №306; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно ст.274 ЦПК України.

18.03.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 20.04.2026 року.

24.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернулася відповідач ОСОБА_2 з заявою про визнання позову, в якій повідомила, що заперечень проти позову не має, позов про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі, фактичні шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу є неможливим. Прохала справу розглянути за відсутності відповідача, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу, час на примирення прохала не надавати.

20.04.2026 року сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 08.04.1999 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася відповідач – ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2464999 від 17.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

01.09.2007 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №306, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 01.09.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 від шлюбу у сторін народилася дитина – донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 13.03.2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 від шлюбу у сторін народилася дитина – син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 20.01.2021 року.

Позивач посилається на те, що на сьогоднішній день між сторонами припинені будь-які шлюбні стосунки, вони не ведуть спільного господарства, проживають допоки разом, водночас не створюють єдину сім`ю. Між ними відсутній намір продовжувати шлюб чи зберегти сім`ю. Дружина погоджується на розірвання шлюбу. Сумісне господарство сторонами не ведеться. Подальше сумісне життя та збереження сім`ї неможливе. Питання про розподіл спільно сумісного майна не вирішено. Строк на примирення не надавати, оскільки наміру зберегти сім`ю не мають. Питання утримання дітей між сторонами врегульовано за допомогою домовленостей, діти залишаються проживати разом з матір`ю.

Відповідач визнала вказані обставини, про що свідчить її заява про визнання позову.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Так, відповідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2,3 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 01.09.2007 року, від шлюбу мають спільних дітей – донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю, шлюбні відносини фактично припинені, спору про місце проживання дітей не мають.

А тому суд вважає, що шлюб має бути розірвано, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідач не заявляла клопотання про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Відповідно ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідач фактично визнала пред`явлений до неї позов і визнання відповідачем позову не суперечить закону, тому суд, враховуючи положення ст.206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Так як позивач не заявляв вимоги щодо розподілу судових витрат, то суд, враховуючи принцип диспозитивності, під час ухвалення рішення не вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Керуючись ст.ст. 19, 76-83, 141, 206, 211, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 01.09.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №306.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: С.М. Телегуз