Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №308/12985/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12985/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

під головуванням судді Іванова А.П.

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати,

встановив:

Позивач Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради в особі директора Геворкян Д. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить (з урахуванням ухвали суду від 06.04.2026 про закриття провадження в частині стягнення заборгованості по орендній платі) стягнути з відповідача на користь позивача 296296, 92 грн. штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 жовтня 2024 року між департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 2537 оренди земельної ділянки (далі - Договір) площею 0,2240 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:17:001:0529) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Вказаний договір був укладений на підставі рішення LV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 25.06.2024 № 1847 строком на 3 роки. 25.10.2024 право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Даною угодою сторони також дійшли згоди щодо зобов`язання Орендаря, а Орендар зобов`язався здійснювати сплату орендної плати у розмірах визначених пунктом 11 додаткової угоди № 1, з урахуванням чинної на відповідний період часу нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з двадцять шостого листопада дві тисячі двадцять четвертого року. У період з 14.11.2024 по 10.04.2025, з 11.04.2025 по 21.07.2025, та з 22.07.2025 по 26.08.2025 серпня відповідачем систематично в повному обсязі не сплачувались орендні платежі відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим виникала заборгованість по відповідним платежам. У зв`язку з вищенаведеними обставинами виникла заборгованість у сумі 38273,08 грн. У зв`язку з систематичним невнесенням орендної плати у строки, визначені договором у період з 14.11.2024 по 10.04.2025, з 11.04.2025 по 21.07.2025, та з 22.07.2025 по 26.08.2025 позивачем відповідно до пункту 14 Договору нараховано штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати за несплату орендної плати за січень 2025 року в сумі 296296,92 грн. Загальний розмір штрафу складає 296296,92 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився. 03.12.2025 у додаткових поясненнях адвокат Бойко Б.Б. сума штрафу та пені нараховані у 296296,92 грн., що майже у десять раз перевищує суму заборгованості по орендній платі, що свідчить про явну не співмірність суми неустойки сумі заборгованості по орендній платі. Вимога позивача про стягнення пені в розмірі, який в декілька разів перевищує заборгованість спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позовні вимоги в іншій частині задовольнити частково, стягнути з гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської Ужгород, площа Поштова, будинок 3, код ЄДРПОУ - 36541721) суму 5 000 грн. (п `ять тисяч гривень) штрафу, а також суму 1 695,26 грн. (тисячу шістсот дев`яносто п`ять гривень 26 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Суд, дослідивши нижчевказані докази, приходить до наступного висновку.

23 жовтня 2024 року між департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 2537 оренди земельної ділянки площею 0,2240 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:17:001:0529) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Вказаний договір був укладений на підставі рішення LV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 25.06.2024 № 1847 строком на 3 роки.

25.10.2024 право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням LXII сесії VIII Ужгородської міської ради від 26.11.2024 № 2051 (пункт 1.2) міська рада вирішила затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, а саме земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0529) площею 0,2240 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 .

На підставі пункту 1.2 рішення LXII сесії міської ради VIII скликання від 26.11.2024 № 2051 сторони Договору уклали Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди землі від 23.10.2024 № 2537, а саме викладення в новій редакції пунктів 1,5,10,11 Договору та Додатку 1 «Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , оцінка якої проведена 18.06.2024».

Пунктами 1,10,11 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної та ринкової інфраструктури в АДРЕСА_1 . Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 296296,87 грн. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 24691,41 гр. Даною угодою сторони також дійшли згоди щодо зобов`язання Орендаря, а Орендар зобов`язався здійснювати сплату орендної плати у розмірах визначених пунктом 11 додаткової угоди № 1, з урахуванням чинної на відповідний період часу нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з двадцять шостого листопада дві тисячі двадцять четвертого року.

Пунктом 3 Договору встановлено, що згідно пояснювальної записки до ПВ на земельній ділянці знаходяться наступні-об`єкти нерухомого майна: нависаюча частина будівля, адміністративна будівля загальною площею 1154 кв.м., а саме літ. А площею 322,1 кв.м.; літ. А площею 831,9 кв.м., літ. Б (гараж), літ. В (гараж), № 1-огорожі, № 2 ворота; № 3 - ворота з хвірткою, поз. І (мощення).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.08.2025 № 440740176 у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0529, 21.02.2025 було проведено державну реєстрацію змін до іншого речового права шляхом зміни орендаря з ОСОБА_1 на ТОВ "КТ БУД ІНВЕСТ".

З 21.02.2025 стороною (Орендарем) за договором № 2537 від 23.10.2024 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0529 є ТОВ "КТ БУД ІНВЕСТ".

За твердження позивача відповідач не виконував належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати. Так, у період з 14.11.2024 по 10.04.2025, з 11.04.2025 по 21.07.2025 та з 22.07.2025 по 26.08.2025 відповідачем систематично в повному обсязі не сплачувались орендні платежі відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим виникала заборгованість по відповідним платежам.

У період з 14.11.2024 по 10.04.2025, з 11.04.2025 по 21.07.2025 та з 22.07.2025 по 26.08.2025 позивачем відповідно до пункту 14 Договору нараховано штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати за несплату орендної плати за січень 2025 року в сумі 296296,92 грн.

05.11.2025 та 02.12.2025 відповідач добровільно погасив заборгованість по орендній платі в сумі 38273,08 грн. та пеню в сумі 6119,41 грн. Вказані обставини підтверджуються копіями квитанцій, які долучені відповідачем до матеріалів справи та копією розрахунку заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 23.10.2024 № 2537.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда земліце засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено перелік істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частини перша та друга статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Аналогічного змісту норма передбачена ст. 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Так, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Правові наслідки порушення умов договору оренди землі визначені відповідними нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

У питанні відповідальності сторін за невиконання зобов`язань за Договором норми статті 34 Закону України «Про оренду землі» відсилають до інших законодавчих актів України та умов договору.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язання за договором оренди землі від 23.10.2024 № 2537, що виявилося у невнесенні орендної плати у строки, визначені договором, внаслідок чого позивачем нараховано штрафні санкції, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Право суду зменшувати розмір штрафних санкцій передбачене частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України. Так, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких судом може бути зменшено штрафні санкції, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, які суд вважає за можливе застосувати під час розгляду питання щодо можливості зменшення нарахованих відповідачу штрафу та пені, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, які регулюють можливість зменшення судом нарахованих штрафних санкцій, у тому числі статті 551 Цивільного кодексу України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

Зменшення заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення штрафу, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань, передбачених статтею 230 Цивільного кодексу України, санкцій за порушення грошового зобов`язання є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

У розглядуваному випадку при вирішенні питання про наявність підстав для зменшення штрафу суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафу. Щодо цього суд зазначає, що розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача у порівнянні з основною сумою боргу є несправедливим і надмірним, так як більше ніж у сім разів перевищує розмір основної суми заборгованості.

Отже, за встановлених обставин справи, враховуючи погашення відповідачем основної заборгованості та пені, а також те, що розмір штрафу, який позивач просить стягнути з відповідача у порівнянні з основною сумою боргу більше ніж у сім разів перевищує розмір основної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру належної до сплати суми штрафу до розміру заборгованості по орендній платі (із 296296, 92 грн. на 38273,08 грн.), що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за означеним договором, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

На переконання суду, штрафні санкції у такому розмірі цілком справедливо відіграють свою компенсаторну та превентивну функцію як засіб цивільно-правової відповідальності у цій справі та враховують усі обставини справи та досліджені судом докази у справі, а також судом у цьому випадку буде дотримано принципів рівності сторін, справедливості, пропорційності, добросовісності та розумності як загальних засад цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Керуючись. ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради 38273 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят три) гривні 08 копійок штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за договором від 23.10.2024 № 2537.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Позивач: Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (адреса: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов