Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №760/22376/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/6039/26

В справі 760/22376/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

20 квітня 2026 року

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Позвиач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2025 було відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи позов, Позивач зазначає, що 18.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК», Позикодавець) та Відповідачем було укладено Договір позики № 75669829 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 15.000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % на день (базова процентна ставка, фіксована). Договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Того ж дня Позикодавець перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 15.000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 590180bf-147a-4954-a7a0-c9f6b8ee664f від 18.07.2021, довідкою № КД-000038275/ТНПП від 15.07.2025 ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа) та листом Позикодавця № 15/07/25-78 від 15.07.2025.

В подальшому право грошової вимоги за Договором позики було відступлено Позикодавцем на підставі послідовних договорів факторингу: 21.12.2021 - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Договір факторингу № 2 112 від 21.12.2021); 31.03.2023 - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» (Договір факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023). Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до Відповідача у сумі 50.820,00 грн.

Відповідач своїх зобов`язань щодо повернення суми позики та сплати процентів не виконав. А тому ТОВ «Фінпром Маркет» просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором позики у загальному розмірі 50.820,00 грн, з яких: 15.000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 35.820,00 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3.500,00 грн.

09.12.2025 Відповідач через свого представника - адвоката Мунтяну І.І. - подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що строк позики становив 30 днів і право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому заборгованість за відсотками у розмірі 35.820,00 грн не є обґрунтованою, має становити лише 8.955,00 грн (15.000 ? 1,99 % ? 30 днів). Також Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3.500,00 грн, вважаючи їх неспівмірними з ціною позову та складністю справи.

17.12.2025 Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів Відповідача, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що умовами Договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику передбачено право нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою, але не більше 90 календарних днів, що Відповідач при укладенні Договору погодив зміст Правил та всі умови.

У судове засідання 10.03.2026 представники сторін не з`явилися. Від представників Позивача та Відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, з урахуванням наявності заяв сторін про розгляд справи у їх відсутність, визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 05 вересня 2022 року №1519/2-5034/11 (№61-175сво21), порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 18.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75669829 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 15.000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % на день (базова процентна ставка, фіксована).

Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис Позичальника - одноразовий ідентифікатор WM4gzaqbFB, що був надісланий на електронну адресу Відповідача mrcammey33@gmail.com. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір позики прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Суд зазначає, що Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував факту укладення Договору позики, не оспорював факту отримання кредитних коштів та не ставив під сумнів свій електронний підпис, а також не заперечував погодження ним умов Договору позики та Правил надання грошових коштів у позику. Заперечення Відповідача стосувалися виключно обґрунтованості нарахування процентів за межами первісного 30-денного строку позики та розміру витрат на правничу допомогу.

Факт перерахування коштів у розмірі 15.000,00 грн на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 підтверджується електронною платіжною інструкцією від 18.07.2021, довідкою ТОВ «ФК Фінекспрес» № КД-000038275/ТНПП від 15.07.2025 та листом Позикодавця № 15/07/25-78 від 15.07.2025. Зазначені документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа відповідно до розділу VII Положення про порядок здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ № 705 від 05.11.2014.

Невід`ємною частиною Договору позики є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 14.05.2021 (далі - Правила), що підтверджується пунктом 17 Договору позики та пунктом 1.3 Правил. При цьому відповідно до пункту 5.2 Договору позики Позичальник до моменту його підписання вивчив Договір та Правила, їх зміст, суть, обсяг зобов`язань сторін та наслідки укладення Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення пролонгації або застосування автопролонгації йому зрозумілі.

Оцінюючи заперечення Відповідача щодо обґрунтованості нарахування процентів за понадстрокове користування позикою, суд звертає увагу на наступне.

Відповідач у відзиві зазначає, що строк позики становив 30 днів, а тому проценти мали нараховуватися лише за цей строк, і заборгованість за відсотками має становити 8.955,00 грн (15.000 ? 1,99 % ? 30 днів), а не заявлені Позивачем 35.820,00 грн. На обґрунтування своєї позиції Відповідач посилається на постанову Верховного Суду у справі № 750/11580/21 від 14.05.2024 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц, де зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Суд вважає зазначені доводи Відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6.5 Правил, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. При цьому нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Відповідно до пунктів 7.12-7.16 Правил передбачено механізм автопролонгації: у разі якщо у Позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором і Позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день. Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін, не потребує додаткової згоди Позичальника. Проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики (пункт 7.14 Правил). Подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється, якщо протягом 90 автопролонгацій поспіль Позичальником не погашено позику (пункт 7.16 Правил).

Таким чином, сторони при укладенні Договору позики прямо узгодили порядок нарахування процентів за понадстрокове користування позикою, обмеживши такий строк 90 календарними днями. Відповідач, підписуючи Договір позики, підтвердив, що вивчив та погодив умови Правил, що є невід`ємною частиною Договору. Зазначене не було оспорено Відповідачем у відзиві.

Щодо посилання Відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц, суд зазначає наступне. Висновок Великої Палати про припинення права нараховувати проценти після спливу строку кредитування стосується ситуацій, коли договором не передбачено умов про нарахування процентів після закінчення строку кредитування. У цій же справі, як зазначено вище, сторони прямо узгодили в Правилах (які є невід`ємною частиною Договору) порядок нарахування процентів за понадстрокове користування позикою та механізм автопролонгації з обмеженням у 90 днів, що суттєво відрізняє фактичні обставини цієї справи від тих, що розглядалися Великою Палатою.

Водночас, зобов`язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно з вимогами статті 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 910/9072/17 від 26.06.2018 та у постанові Верховного Суду у справі № 911/94/23 від 14.02.2024.

Також суд враховує, що нарахування процентів у цьому випадку не є штрафною санкцією (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування позикою у період понадстрокового користування, що прямо передбачено умовами Договору та Правил. Відповідно, положення частини 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо мораторію на нарахування штрафних санкцій в період дії воєнного стану до цих правовідносин не застосовуються.

Позивач просить стягнути заборгованість за Договором позики у розмірі, що було визначено на момент відступлення права вимоги, а саме: 15.000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 35.820,00 грн - заборгованість за відсотками. Загальна сума заборгованості становить 50.820,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, наданого Позивачем, проценти нараховані за базовою ставкою 1,99 % на день на суму позики 15.000,00 грн за період з 18.07.2021 (дата видачі позики) по 15.11.2021 (дата, яка відповідає 120 дням - 30 днів основного строку + 90 днів понадстрокового користування). Сума процентів: 15.000,00 ? 1,99 % ? 120 = 35.820,00 грн. Зазначений розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам Договору позики і пункту 6.5 Правил.

Відповідач контррозрахунку заборгованості до суду не надав, доказів повного або часткового погашення заборгованості за Договором позики також не надав.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що право грошової вимоги за Договором позики перейшло до Позивача внаслідок послідовних договорів факторингу: Договору факторингу № 2 112 від 21.12.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», та Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет». Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до Відповідача у сумі 50.820,00 грн (15.000,00 грн - основна сума боргу, 35.820,00 грн - проценти). Відповідач факт переходу права вимоги не оспорював.

З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» слід визнати обгрунтованими та задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позову в електронній формі відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2.422,40 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3.500,00 грн. На підтвердження понесених витрат Позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з Акту № 15-П від 26.06.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію на підтвердження оплати, ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 4.1 Договору про надання правничої допомоги вартість послуг складає: 500,00 грн - за вивчення документів, проведення аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі; 3.000,00 грн - за підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі, що разом складає 3.500,00 грн.

Відповідач у відзиві заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними з ціною позову та складністю справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі витрати мають бути документально підтверджені та відповідати критерію розумності їхнього розміру.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, з урахуванням критеріїв реальності та розумності витрат, складності справи (справа є малозначною, типовою справою про стягнення заборгованості за договором позики, розглянута у спрощеному позовному провадженні), обсягу наданих послуг (вивчення документів, аналіз, складання позовної заяви), ціни позову (50.820,00 грн), а також враховуючи, що заперечення Відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу є загальними та не підкріплені конкретними обґрунтуваннями щодо неспівмірності, вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3.500,00 грн обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 207, 512, 514, 526, 599, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1077 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 100, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики №75669829 від 18.07.2021 у загальному розмірі 50.820 (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп., з яких:

- 15.000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

- 35.820,00 грн - заборгованість за відсотками.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3.500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», юридична адреса: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200; код ЄДРПОУ: 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: