Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №758/5761/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5761/26

3/758/2681/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 рокусуддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 року 15:40:00 годині у м.Києві по вул. Віктора Некрасова, 1-3, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Фольксфаген 6501р3 при виїзді з двору будинку 1-3, не надав переваги в русі автомобілю Хюндай НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухвася по вул. Віктора Некрасова та скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.2 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. На адресу суду надійшло клопотання про проведення судового розгляду за його відсутністю, через перебуванням у відрядженні.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624831 від 26 березня 2026 року;

- схемою ДТП від 26.03.2026 року, яка підписами обома учасниками ДТП, без зауважень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він виїжджав за паркінгу, переконався що немає автомобілів, почав рух та відчув ударв задню частину машини;

- письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , відповідно до якої рухався на автомобілі по головній дорозі, з правого повороту виїхав автомобіль, він одразу почав гальмувати.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п.10.2 ПДР України, що призвели до механічного пошкодження обох транспортних засобів.

Вказані обставини не заперечувалися самим ОСОБА_1 під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі міститься його особистий підпис без будь-яких зауважень та вказівкою про погодження із обставинами.

Крім того, ОСОБА_1 надіслав до суду зазначив якій зазначив, що частково визнає вину, оскільки на його думку інший учасник ДТП міг порушити вимоги ПДР України.

Разом з цим, суд зазначає, що вказані ОСОБА_1 жодним чином не виключають його вину в порушення вимог п.10.2 ПДР України, які є в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, а тому в його діях поза розумним сумнівом наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст.33, 40-1,124 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесяти) гривень, в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко