Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №130/3415/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/406/2026

130/3415/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі судді Порощука П.П.,

за участі секретаря судового засідання Корнійчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила збільшити, розмір стягуваних аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 309,60 грн., на тверду грошову суму у розмірі 10000 грн. щомісячно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що разом із відповідачем мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23.04.2014 року Жмеринським міськрайонним судом по справі №130/567/14-ц винесено рішення, яким позов задоволено та зобов`язано відповідача ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 309,60 грн. Між сторонами існувала усна домовленість, згідно якої відповідач надсилав на утримання сина приблизно 3000 грн. ОСОБА_1 вважає, що дана сума являється недостатньою для задоволення базових та додаткових потреб дитини, яка росте, потребує регулярної заміни одягу та взуття, має потреби в шкільних витратах, засобах для навчання та розвитку, а також у додаткових заходах для підтримки розвитку.

Ухвалою суду від 21.11.2025 року відкрито провадження у в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження, а тому згідно ст.223 ЦПК України, її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідачу ОСОБА_2 направлялась копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви разом з копіями доданих документів, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.

Згідно ч.1 ст.192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.04.2014 року Жмеринським міськрайонним судом по справі №130/567/14-ц винесено рішення, яким позов задоволено та зобов`язано відповідача ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 309,60 грн.

Також, між сторонами існувала усна домовленість, згідно якої відповідач надсилав на утримання сина приблизно 3000 грн.

Дана сума являється недостатньою для задоволення базових та додаткових потреб дитини, яка росте, потребує регулярної заміни одягу та взуття, має потреби в шкільних витратах, засобах для навчання та розвитку, а також у додаткових заходах для підтримки розвитку.

Згідно ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

У ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом об`єктивно встановлено, що після винесення рішення суду про стягнення аліментів у зв`язку із збільшенням вікових потреб дитини, зростанням цін, витрати, які несе позивач на утримання дитини значно перевищують розмір сплачуваних відповідачем аліментів, в зв`язку з чим матеріальне становище отримувача аліментів погіршується.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний та може надавати на утримання дитини аліменти в розмірі 5000 грн. Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини на даний час.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, буде гарантією прав дитини, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можливість змінити розмір аліментів в сторону їх збільшення, яка в даному випадку, обумовлена також мінливістю життєвих обставин, зазначених в ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Розмір аліментів та спосіб його визначення не є величинами сталими.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в інтересах дитини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями ст.82, ст.141, ст.264-265, ч.5 ст.272, ч.1,2 ст.273, ч.1 ст.354 ЦПК України, ст.ст.192 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір стягуваних аліментів визначений рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.04.2014 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити їх в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь держави суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. судового збору.

Після набрання законної сили цим рішенням відкликати з Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві виконавчий лист №130/567/2014-ц від 05.05.2014 року та видати новий виконавчий лист.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.