Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №1-15-11 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вбивство через необережність

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №1-15-11

Суддя: Піньковський Р. В.

Справа №1-15-11

1/705/5/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань у режимі відеоконференції матеріали кримінальної справи № 1700900183 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 18.04.2009 в проміжок часу з 01.00 години до 02.00 години, перебуваючи поблизу магазину «Мрія», який розташований по вулиці Садовій, 31, м. Умані, Черкаської області, в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з громадянином ОСОБА_5 , 1977 року народження, з власної необережності, внаслідок злочинної самовпевненості, свідомо припускаючи, що від його дій не настануть негативні наслідки, а саме смерть громадянина ОСОБА_5 , наніс один удар рукою в обличчя останнього, в результаті чого громадянин ОСОБА_5 , втративши рівновагу, упав на рівну асфальтовану поверхню та отримав при цьому, згідно висновку експерта № 207/282, від 20.06.2009, тілесні ушкодження у вигляді: а) закритої черепно-мозкової травми: - перелом потиличної кістки, у її середньому відділі, у вигляді трьох ліній, які виходять із однієї точки і розходяться вправо і вліво на скроневі ділянки та уверх по серединному шву через тім`яний відділ склепіння черепа на верхній відділ лобної ділянки; - забої лобних і скроневих доль мозку на основі, більше справа, у вигляді крововиливів з розм`якшенням їх тканини, та базально-стволових відділів мозку – крапкові і смужчаті крововиливи в їх тканини (варолієвому мосту, довгастому мозку, стінках бокових шлуночків); - розповсюджені крововиливи під м`якими мозковими оболонками на склепінні і основі обох півкуль мозку, оболонками мозочка, домішок крові в шлуночках мозку; - крововиливи в м`яких покривах черепа в потиличній ділянці і по ходу ліній переломів, садна і мілкі тріщини шкіри потиличної ділянки, відповідно зоні початку та відходження ліній переломів, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя, із життям не сумісна, а також тілесні ушкодження у вигляді: б) крововиливу в м`яких тканинах (синець) верхньої губи; в) синця і садна на його фоні в ділянці правої щоки, по краю нижньої щелепи; синця в ділянці лівої лопатки; садна по задньо-бокових поверхнях обох ліктьових суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час транспортування до Уманської міської лікарні, 18.04.2009, від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть громадянина ОСОБА_5 .

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто вбивство через необережність.

Під час судового розгляду кримінальної справи підсудний ОСОБА_4 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за строком давності, а кримінальне провадження закрити. Зазначив, що з часу інкримінованого йому злочину минуло більше 14 років, він не вчиняв іншого злочину, не ухилявся від суду, в зв`язку з чим просить суд задовольнити його клопотання та звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити. Також підтвердив, що розуміє, що таке завершення кримінальної справи не є реабілітуючим.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого підсудним клопотання, зазначив, що підсудний ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень не вчиняв, а з моменту вчинення злочину пройшло майже 17 років. Підсудний не ухилявся від суду, в розшуку не перебував, тому є всі умови для застосування вимог ст. 49 КК України.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання неодноразово не з`являлася, раніше на адресу суду подала письмові пояснення, у яких просила суд розгляд справи проводити у її відсутність, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, вислухавши думки учасників процесу та врахувавши позицію потерпілої, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку.

19.01.2015 до Уманського міськрайонного суду від суду апеляційної інстанції надійшла дана кримінальна справа № 1700900183 з обвинувальним висновком стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

Відповідно до п.11 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України (в редакції 2012 року) кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вона надійшла до суду від прокурора з обвинувальним висновком 09.11.2009, тобто до дня набрання чинності КПК України (в редакції 2012р.), тому судовий розгляд здійснюється в порядку, визначеному КПК України (в редакції 1960р.)

Відповідно до статті 7-1 КПК України (1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом, у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно з ч. 2 ст. 11-1 КПК України (1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України (в редакції від 08.03.2011) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, за який передбачене покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно вимог ст. 12 КК України такий злочин класифікується як злочин середньої тяжкості.

Суд враховує, що з дня вчинення злочину, а саме 18.04.2009, минуло більше п`яти років.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 49 КК України судом також не встановлено обставин які б були підставою для переривання строків давності, оскільки матеріали справи не містять відомостей про вчинення ОСОБА_4 інших злочинів після або його ухилення від суду.

Отже на даний час строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 119 КК України закінчились.

Підсудний ОСОБА_4 після роз`яснення судом наслідків закриття кримінальної справи за нереабілітуючою підставою не заперечував проти такого закриття відповідно до положень ст. 49 КК України.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 02.02.2023 за результатами розгляду справи №735/1121/20, визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 2 пункту 8 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз`яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст. 49 КК України.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 за результатами розгляду справи №200/4664/14-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд не зобов`язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення.

Також, Верховний суд у своїй постанові від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к вказав про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

За приписами ч.1 ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) при наявності обставин, передбачених ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст. ст. 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Враховуючи викладені обставини, а також вимоги КПК України (в редакції 1960 року) та КК України, суд вирішує заявлене підсудним клопотання в межах висунутого обвинувачення та враховує, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався та не заперечує проти закриття кримінальної справи з нереабілітуючої підстави, а тому наявні підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України та закриття кримінальної справи в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

09.10.2009 у даній справі ОСОБА_4 обрана міра запобіжного заходу у виді застави, яка виходячи із п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, продовжує свою дію.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, обраний йому запобіжний захід у виді застави підлягає скасуванню, а застава в розмірі 1000 гривень поверненню заставодавцю (т.1 ас.191-195).

Речові докази, а саме:

- автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , що переданий під розписку на зберігання власнику ОСОБА_7 , (а.с. 64 т.1) підлягає поверненню останній, за належністю;

- полімерна пляшка, ємністю 1,5 літри, від води солодкої газованої «Лимонад», скляна пляшка від горілки «Горілочка», ємністю 0,5 літри, 4 прозорі полімерні стаканчики, порожня пачка від цигарок «Winston» (сині), скляна пляшка від горілки «Хортиця», ємністю 0,5 літри, 1 прозорий полімерний стаканчик; пляшка полімерна прозора від води «Бонаква», на 2/3 заповнену водою, та мікроволокна з усіх сидінь авто; предмети одягу та взуття трупа ОСОБА_5 ; зрізи нігтів з лівої та правої рук трупа, змиви з лівої та правої рук трупа, зразки волосся трупа, що зберігаються в кімнаті речових доказів Уманського РУП підлягають знищенню;

- 2 сліди пальців рук та 1 слід долоні; 4 сліди пальців рук; зразки слідів рук трупа ( а.с. 109, 210, 212 т.1) та гістологічний матеріал, підлягають залишенню в матеріалах кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 11-1, 273, 282 КПК України (в редакції 1960 року), суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України – закрити.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави – скасувати.

Заставу в розмірі 1000 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_8 (т.1 ас.191-195).

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , переданий під розписку на зберігання власнику ОСОБА_7 , (а.с. 64 т.1) – повернути останній за належністю;

- полімерну пляшку, ємністю 1,5 літри, від води солодкої газованої «Лимонад», скляну пляшку від горілки «Горілочка», ємністю 0,5 літри, 4 прозорі полімерні стаканчики, порожню пачку від цигарок «Winston» (сині), скляну пляшку від горілки «Хортиця», ємністю 0,5 літри, 1 прозорий полімерний стаканчик; пляшку полімерну прозору від води «Бонаква», на 2/3 заповнену водою, та мікроволокна з усіх сидінь авто; предмети одягу та взуття трупа ОСОБА_5 ; зрізи нігтів з лівої та правої рук трупа, змиви з лівої та правої рук трупа, зразки волосся трупа, що зберігаються в кімнаті речових доказів Уманського РУП – знищити;

- 2 сліди пальців рук та 1 слід долоні; 4 сліди пальців рук; зразки слідів рук трупа ( а.с. 109, 210, 212 т.1) та гістологічний матеріал – залишити в матеріалах кримінальної справи.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua