Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №403/91/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/91/26 провадження № 3/403/46/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце

проживання та реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство

України, пенсіонера

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №840984 від 31 січня 2026 року, складеного поліцейським СРПП ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) сержантом поліції ОСОБА_2 з доданими до нього матеріалами, 31 січня 2026 року о 20 год. 22 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , умисно висловлював погрози та виражався грубою нецензурною лайкою в сторону своєї дружини - ОСОБА_4 , що проживає разом з ним за вказаною вище адресою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи неповнолітня ОСОБА_3 не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, повідомлялась в передбаченому законом порядку. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала суд розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, без її участі. З приводу складеного працівниками поліції протоколу, зазначила, що 31 січня 2026 року після 20 год. 00 хв. батьки посварилися в її присутності, однак вона не злякалась, негативу до ОСОБА_1 не відчуває. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 добре до неї відноситься, купує їй та сестричці одяг, взуття, шкільне приладдя та дає кишенькові гроші, цікавиться як вона навчається у школі. Вона з мамою та сестричкою продовжують проживати разом з ОСОБА_1 та між ними нормальні відносини. Також зазначила, що ОСОБА_1 нічого їй не заподіяв.

В судове засідання по розгляду справи ОСОБА_4 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 , не з`явилась. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала суд розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, без її участі. З приводу складеного протоколу працівниками поліції, зазначила, що гр-н ОСОБА_1 відносно неї та дітей домашнього насильства не вчиняв, шкоди їм не завдав. В той день вона сильно перенервувала, так як останнім часом у неї було багато стресу. У неї з ОСОБА_1 виник конфлікт, оскільки вони не зійшлися в поглядах по вихованню дітей. Поліцію викликала, оскільки хотіла, щоб з ним провели профілактичну бесіду. Оскільки вона перенервувала, думала, що ОСОБА_1 зачинив двері і не знала, що робити, а потім виявилось, що двері не були зачинені.

В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Згідно з п.2 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, обов`язковою та визначальною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, є встановлення факту вчинення особою домашнього насильства саме у контексті участі дитини, як постраждалої особи, що може проявлятися як у безпосередньому вчиненні щодо неї дій фізичного, психологічного чи іншого насильства, так і у перебуванні дитини у статусі свідка (очевидця) такого насильства, факт вчинення якого має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серії ВАД №840984 від 31 січня 2026 року гр-н ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 умисно висловлював погрози та виражався грубою нецензурною лайкою в сторону своєї дружини ОСОБА_4 ..

За змістом викладених в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31 січня 2026 року пояснень гр-нка ОСОБА_4 повідомляє, що гр-н ОСОБА_1 почав ображати її нецензурною лайкою в присутності дітей.

Жодних тверджень гр-нки ОСОБА_4 з приводу виникнення в неї внаслідок таких дій гр-на ОСОБА_1 емоційної невпевненості та побоювань за своє життя і здоров`я зазначена заява не містить.

Крім того, зі змісту письмового пояснення гр-нки ОСОБА_4 від 31 січня 2026 року, доданого до протоколу, не вбачається повідомлення нею обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.

Як вбачається з письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_3 від 31 січня 2026 року, остання повідомляє, що між ОСОБА_1 та її матір`ю - ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого її матір вибігла з будинку на вулицю та виклика поліцію.

Відомостей про вчинення гр-ном ОСОБА_1 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 домашнього насильства, або повідомлення останньою щодо виникнення у неї внаслідок таких дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості вказані пояснення також не містять.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень гр-на ОСОБА_1 від 31 січня 2026 року, останній зазначає, що конфлікт ним не вчився, з будинку дружину та дітей він не вигонив.

Отже, обставина вчинення гр-ном ОСОБА_1 31 січня 2026 року домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , а також факт того, що неповнолітня ОСОБА_3 була свідком такого насильства, під час розгляду справи не доведені належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, є вчинення домашнього насильства відносно неповнолітньої особи або перебування останньої у статусі свідка такого насильства, не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами, оскільки протокол та додані до нього матеріали не містять жодних відомостей про вчинення гр-ном ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , та з урахуванням відсутності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів притягнення останнього до відповідальності за вчинення 31 січня 2026 року домашнього насильства щодо гр-нки ОСОБА_4 , що виключає можливість визнання неповнолітньої ОСОБА_3 свідком такого насильства, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.7, ч.ч.1, 2 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 268, 277, 279, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова