Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №196/344/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/344/26

№ провадження 3/196/100/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 с-ще Царичанка

Суддя? ? Царичанського? ? районного суду? ? Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Марганецьким МВУ МВС України у Дніпропетровській області 14.09.1995, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючого, мешканця: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2026 серія ЕПР1 №608456, 07 березня 2026 року, близько 11.54 год., в с-щі Царичнка по вул.Центральній Дніпровського району, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме мав звужені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.?Від керування транспортним засобом відсторонений.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надіслав.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, справа про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.2 КУпАП може розглядатися у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд даної категорії справ не підпадає до винятків, передбачених нормами ч.2, ч.3 ст.268 КУпАП.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При складанні протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції керуються Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.

Відповідно до п. 3 розділу І зазначеної Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння при обґрунтованій підозрі у керуванні автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, повторно протягом року.

На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП суду надані:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608456 від 07 березня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_2 від підпису протоколу та надання пояснень відмовився;

- рапорт поліцейського СРПП ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Чубинець О.;

- DVD-R диск з відеозаписами події, яка зафіксована на технічний засіб Motorola vb400 799420;

- довідку інспектора САП ДРУП №2 Бреус Н., відповідно до якої гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія немає;

- постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, згідно якої ОСОБА_2 був визнаний винним за ст.ст.122-2, 126 ч.5 КУпАП та постанова набрала законної сили 20.12.2025.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторність правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).

Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд позбавлений можливості самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення, всупереч тим, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков