Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №756/898/26 — Київський апеляційний суд

Справа №756/898/26 Суддя в суді першої інст. - Касьян А.В.

Провадження № 33/824/1944/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

за участю:

захисника - адвоката Ткаленко А.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ткаленко А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 02.01.2026 о 01:55 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки CHEVROLET LACETTI (д.н.з. НОМЕР_2 ) по вул. Автозаводська, 17, у м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, а також судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про день, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не з`явився, захисник не заперечувала проти розгляду справи без його участі.

Заслухавши думку захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №557002, відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських №470201 та №473603.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 беззастережно мав виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки таке прямо передбачено п. 2.5 ПДРУкраїни та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення п.2.5 ПДР України.

Згідно дослідженому відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що у нічний час доби, коли розпочалась комендантська година, працівники поліції переслідували із увімкненою сиреною транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, працівник поліції попросив водія пред`явити документи, які посвідчують особу та реєстраційний талон на транспортний засіб. Однак, водій документи не пред`явив, після чого був затриманий працівником поліції. Працівниками поліції у водія виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням технічного приладу «Drager» або в закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. В подальшому відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення водій відмовився.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №557002 від 02.01.2026, складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 підтверджуються дослідженим відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Крім того, апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, які повністю узгоджуються між собою.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Ткаленко А.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига