Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №357/11959/20 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Київ

справа № 357/11959/20

апеляційне провадження № 22-ц/824/4477/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Бондаренко О.В., про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім?єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна, поділ майна та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та з урахуванням заяв про зміну предмету позову просила суд:

1) визнати факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у період з вересня 2009 року по 29 жовтня 2020 року;

2) визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1316 га (кадастровий номер: 3220489500:02:021:0813, цільове призначення: для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд); нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу - магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту) за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ;

3) визнати недійсними: договір дарування нежитлової будівлі, укладений 04.11.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , предметом якого є нежитлова будівля літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О.; договір дарування земельної ділянки, укладений 04.11.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , предметом якого є земельна ділянка площею 0, 5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046), що розташована за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І. О.

4) витребувати із володіння ОСОБА_3 нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) поділити спільне сумісне майно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного майна (залишивши іншу 1/2 частину у власності ОСОБА_4 , як спадкове майно після його смерті).

6) визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошові кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «Приватбанк», в AT «Сенс Банк», в AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_4 станом на 29.10.2020, та поділити вказані грошові кошти, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину цих коштів, стягнувши відповідну суму із ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_4 , на її користь, у зв`язку із відсутністю коштів на банківських рахунках, в тому розмірі, в якому вони знаходилися на рахунках станом на 29.10.2020.

10.04.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Шмаров О.В., подав до суду клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи, мотивуючи тим, що 18.04.2023 експертом Оніщенко Надією Сергіївною було складено висновок № 11/22-ОБ за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи по цивільній справі № 357/11959/20.

По першому питанню експерт надав відповідь, що дійсна вартість житлового будинку літ. А-2, домоволодіння по АДРЕСА_1 , розрахована порівняльним підходом та складає 3 713 360,00 грн, а у разі збереження стану готовності 51% вартість житлового будинку літ. «А-2», що розташований по АДРЕСА_1 складає 1 893 814,00 грн.

По другому питанню: дійсна ринкова вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 , розрахована порівняльним підходом та складає 6 041 132,00 грн. У тому числі: дійсна ринкова вартість житлового будинку літ. «А-2», з господарськими будівлями та спорудами (земельні поліпшення) домоволодіння по АДРЕСА_1 , розрахована порівняльним підходом складає 4 257 952,00 грн.

У підготовчому засіданні вирішено питання про допит експерта ОСОБА_5 стосовно проведеного експертного дослідження для вирішення питання щодо призначення повторної чи додаткової експертизи.

Натомість, представник відповідача ОСОБА_3 , не погоджуючись з результатами проведеного експертного дослідження на стадії підготовчого засідання надавав відповідні пояснення та клопотання про проведення ще однієї експертизи для доведення тих чи інших обставин.

18.09.2024, представник відповідача - адвокат Шмаров О.В. звернувся до Міністерства юстиції України, зі зверненням щодо вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку.

23.10.2024, Департаментом експертного забезпечення правосуддя внесено на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії, подання. 04.02.2025, засобами поштового зв`язку, представник відповідача отримав рішення №2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії від 19.12.2024 про притягнення судового експерта ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності. Згідно Рішення № 2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, встановлено, що в діях експерта наявний склад дисциплінарного проступку, визначений ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме здійснено самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи. Конкретизуючи дане порушення ЦЕКК встановила, що експерт Онищенко Н.С. встановивши розбіжності між площами будинку не вжила заходів щодо уточнення яким технічним паспортом або іншими документами потрібно користуватись, шляхом звернення із відповідним клопотанням до органу (особи), який призначив експертизу. Отже, протиправні дії експерта знайшли своє відображення у Рішенні № 2 ЦЕКК, оскільки використання тих чи інших технічних документів на будинок впливає на результат експертизи.

Щодо використаних технічних документів експертом, важливо відмітити те, що 12.12.2022 фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 , виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа 210/22; реєстраційний номер: ТІ01:1540-7380- 0671-3368, - замовник ОСОБА_1 . На час проведення технічної інвентаризації житлового будинку, АДРЕСА_1 , даний об`єкт вже було прийнято до експлуатації, про що свідчить Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до 1-111 категорії складності, зареєстровано ДАБІ у Київській області 16.01.2016 №КС 142160160058, замовник ОСОБА_4 , загальна площа будівлі 292,60 кв.м. 17.02.2016 житловий будинок, АДРЕСА_1 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власник ОСОБА_4 .

Отже, з наведеного вбачається, що площа житлового будинку, який зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4 менше ніж площа того ж будинку, що зазначена у технічному паспорті.

З матеріалів цивільної справи чітко вбачається, що даний технічний паспорт не відповідає матеріалам інвентаризаційної справи та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що повністю порушує вимоги Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна в редакції від 15.01.2019.

Судовий експерт не міг цього не знати та не бачити інвентаризаційну справу на підставі якої житловий будинок у 2016 році прийнято в експлуатацію та в силу вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна в редакції від 15.01.2019 не мав право брати до уваги технічний паспорт від 12.12.2022, який не відповідає вимогам Інструкції.

На сторінці 4-5 висновку експлікація приміщень житлового будинку літ. «А-2» згідно технічного паспорту від 12.12.2022, який є не чинним.

Отже, застосування у даній оціночно-будівельній експертизі, методик та нормативно - правових актів, що втратили чинність, а також документів, які використанні експертом неправомірно на власний розсуд свідчить що проведена експертиза є необ`єктивною, а абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1 дає чітке визначення необ`єктивній оцінці, як такої що ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1).

Наразі у матеріалах даної цивільної справи міститься постанова Київського апеляційного суду від 03.07.2024, про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , якою ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2024 про проведення повторної експертизи - скасовано.

Підставою скасування ухвали суду першої інстанції слугувало те, що повторна експертиза може бути призначена після допиту експерта за для усунення протиріч на стадії розгляду по суті.

Наразі Рішення № 2 дисциплінарної палати ЦЕКК при Міністерстві юстиції України підтверджує доводи та обґрунтування позиції представника відповідача щодо необ`єктивності проведеної експертизи, а також підстави проведення повторної експертизи.

Оскільки дане клопотання, було вже предметом розгляду у даній справі та було задоволено судом, але вказану ухвалу було скасовано Київським апеляційним судом з мотивів того, що для усунення розбіжностей необхідно провести допит експерта. На даний час розбіжності не усунуті, Рішенням № 2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України експерта притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а також порушено вимоги Національного стандарту №1, щодо проведення експертизи чітко за ідентифікацією майна до правовстановлюючих документів, що не було зроблено експертом при здійсненні оцінки майна.

У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, особа не позбавлена можливості заявити вмотивоване клопотання про призначення повторної експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.

Тому, просив призначити у справі № 357/11959/20 повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту ОСОБА_8 , на розгляд якої поставити наступні питання:

1) Визначити станом на дату проведення експертизи ринкову вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у разі збереження стану готовності 51%, яким він був на 04.10.2012 року;

2) Визначити ринкову вартість житлового будинку (з господарськими будівлями і спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату проведення експертизи;

3) Як та коли і в який спосіб житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зазнав перетворень?

Зобов`язати сторони у справі надати безперешкодний доступ судовому експерту ОСОБА_8 до житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та надати йому належні умови праці на об`єкті дослідження.

Оплату за проведення судової оціночно-будівельної експертизи покласти на ОСОБА_3 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2025 року клопотання задоволено.

Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна, поділ майна та стягнення коштів, повторну судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Черніну Якову Олександровичу ( АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_1 ), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.

Перед експертом поставлено наступні питання:

1) Визначити станом на дату проведення експертизи ринкову вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у разі збереження стану готовності 51%, яким він був на 04.10.2012?

2) Визначити ринкову вартість житлового будинку (з господарськими будівлями і спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату проведення експертизи?;

3) Як, коли і в який спосіб житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зазнав перетворень?

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідачку - ОСОБА_3 .

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для проведення експертизи забезпечити доступ до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою належних умов праці на об`єкті дослідження.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суд та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що адвокат Шмаров О.В. є представником ОСОБА_3 , яка була залучена до участі у справі як співвідповідач, а не як процесуальний правонаступник ОСОБА_4 . Вказує, що вимоги щодо житлового будинку та квартири не заявлені до ОСОБА_3 , не стосуються її прав, свобод та інтересів і не можуть впливати на її права, свободи та інтереси. При цьому, цілком очевидно, що клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи будинку стосувалося спору саме в частині прав на цей будинок. Це спір існує виключно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як процесуальним правонаступником ОСОБА_4 . Тому, вважає, що задоволення клопотання представника ОСОБА_3 про призначення повторної експертизи, право на який не є предметом спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є грубим порушенням норм процесуального права.

Вказує, що суд повинен був самостійно здійснити оцінку висновку експерта, а не спиратися на висновки ЦЕКК, які не є преюдиційними для суду, а зміст таких висновків є суперечливим.

Крім того, вказує, що якщо представник відповідачки мав зауваження щодо вихідних даних, які нібито самостійно обрав експерт і які не надавалися експерту судом, то він мав би клопотати про призначення додаткової експертизи, а не повторної, із дорученням її тому ж експерту та зобов`язанням виконати дослідження згідно додатково наданих вихідних даних.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 - адвокат Шмаров О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи була повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за її відсутності.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора С.А. заявляла клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року було задоволено. Однак, під час підключення адвоката Давигори С.А. до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, остання перебувала не у мережі. Враховуючи, що ризики технічної неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представник - адвокат Шмаров О.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Задовольняючи клопотання про призначення у справі повторної оціночно-будівельної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що експертом не було дотримано вимог пункту 2.3 Інструкції № 53/5, що підтверджено рішенням №2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії від 19.12.2024 про притягнення судового експерта ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, що викликає сумніви у правильності висновку №11/22-ОБ від 18.04.2023, тому враховуючи, що судова експертиза є одним із вагомих засобів доказування, який сприяє всебічному, повному й об`єктивному встановленню усіх обставин справ, наявні підстави для призначення повторної оціночно-будівельної експертизи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом - частина 3 статті 12 ЦПК України.

Суд сприяє учасникам справи в реалізації ними прав - пункт 4 частина 5 статті 12 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Згідно ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Аналогічне положення відносно проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна передбачено пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), в якому вказано, що проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо методичного регулювання оцінки майна.

Також, за приписами п. 2.3 Інструкції № 53/5, експерту забороняється, зокрема, самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

При вирішенні питань, які були поставлені для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, зокрема, визначення станом на дату проведення експертизи дійсної ринкової вартості житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у разі збереження стану готовності 51%, яким він був на 04.10.2012, експерт Онищенко Н.С. керувалась технічним паспортом від 12.12.2022, згідно якого площа будинку, який досліджувала експерт складає 477,4 кв. м., разом з цим, відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації 2016 року загальна площа житлового будинку складає 292,60 кв.м. Отже, загальна площа житлового будинку станом на 2022 рік збільшилась у порівнянні з площею на 2012 рік. Таким чином, ринкова вартість житлового будинку від вибору вихідних даних і технічної документації також буде змінюватись.

Експертом не було дотримано вимог пункту 2.3 Інструкції № 53/5, що підтверджено рішенням №2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії від 19.12.2024 про притягнення судового експерта ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, тому суд першої інстанції обгрунтовано мав сумніви у правильності висновку №11/22-ОБ від 18.04.2023.

Враховуючи, що висновок №11/22-ОБ від 18.04.2023 викликає сумніви в його правильності, судова експертиза є одним із вагомих засобів доказування, який сприяє всебічному, повному й об`єктивному встановленню усіх обставин справ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для призначення повторної оціночно-будівельної експертизи у справі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вимоги щодо житлового будинку та квартири не заявлені до ОСОБА_3 , не стосуються її прав, свобод та інтересів і не можуть впливати на її права, свободи та інтереси, а тому були відсутні підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_3 колегія суддів відхиляє, оскільки позов ОСОБА_1 направлений на повернення частини спадкового майна у її власність, на яке мають право всі спадкоємці першої черги, а тому ОСОБА_3 як сторона по справі має право подавати клопотання про призначення у справі експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був самостійно здійснити оцінку висновку експерта, а не спиратися на висновки ЦЕКК, які не є преюдиційними для суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом надано оцінку висновку експерта, з метою усунення протиріч здійснено допит експерта, та суд дійшов висновку, що висновок експерта викликає сумніви у його правильності,у зв'язку з чим і було призначено повторну експертизу.

Cуд першої інстанції, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, сприяв учасникам справи в реалізації ними прав, та не надаючи переваги доказам, з дотриманням гарантії всебічного і повного з`ясуванню обставин справи, дійшов вірного висновку про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: