Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №753/428/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/428/26 Головуючий в суді І інстанції Коляденко П.Л.

Провадження № 33/824/1916/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гарбара Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554638 від 30 грудня 2025 року вбачається, що 30 грудня 2025 року о 10 год. 50 хв. у м. Київ, вул. Фанерна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та тіла, поведінка, що не відповідає обстановці, що склалась. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Гарбар О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 28 лютого 2026 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що з наявного у матеріалах справи відеозапису не вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також адвокат ОСОБА_1 - Гарбар О.М., зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Крім того, доводи апеляційної скарги адвокат Гарбар О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовував тим, що направлення не виписувалось у присутності водія, а у його змісті не зазначено, на який саме вид огляду було направлено ОСОБА_1 ..

Разом з цим, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гарбар О.М., звернув увагу суду на те, що адміністративні матеріали не узгоджуються між собою в частині ознак наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовував також тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги результати ВЛК, під час проходження якої жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння встановлено не було.

Адвокат Гарбар О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та сам ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554638 від 30 грудня 2025 року - 30 грудня 2025 року о 10 год. 50 хв. у м. Київ, вул. Фанерна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та тіла, поведінка, що не відповідає обстановці, що склалась. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1-3);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу до КМНЛ № 10 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.12.2025 року, із якого вбачається, що поліцейськими виявлені такі ознаки сп`яніння: зіниці очей занадто звужене, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У графі: «огляд проводився за допомогою» та графі: «результати огляду» зазначено, що водій відмовився (а.с. 5);

- у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорії В та інформації щодо транспортного засобу «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (а.с. 6-7);

- на відеозаписі «554638» із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції №472387, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано зупинений на проїзній частині транспортний засіб «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , а будь-яких інших пасажирів у автомобілі на відеозаписі не зафіксовано. У ході спілкування з водієм патрульним поліції було виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння (фрагмент відеозапису з 00:01:51) та висловлено вимогу останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій спочатку запитав чи немає «трубки» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки (фрагмент відеозапису з 00:02:29), надалі сказав, що буде викликати ще один екіпаж поліції для з`ясування обставин події (фрагмент відеозапису з 00:03:02), а після повторної висловленої вимоги патрульного поліції проїхати до закладу охорони здоров`я, водій сказав, що може поїхати на власному автомобілі (фрагмент відеозапису з 00:08:06). Вказані дії ОСОБА_1 було розцінено патрульними поліції, як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відтак водію було повідомлено, що за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР України. На відеозаписі зафіксовано момент роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису з 00:03:26) та процедуру ознайомлення водія із матеріалами справи. Крім того, водієві було повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом протягом наступної доби (а.с. 8).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 30.12.2025 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 30.12.2025 року за участю ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вимог ст. 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису не вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, працівник патрульної поліції неодноразово висував вимогу пройти огляд на стан сп`яніння шляхом доставлення до лікаря-нарколога, однак спочатку водій почав запитувати чому не можна пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора (фрагмент відеозапису з 00:02:29), надалі сказав, що буде викликати ще один екіпаж поліції для з`ясування обставин події (фрагмент відеозапису з 00:03:02), а після повторної висловленої вимоги патрульного поліції проїхати до закладу охорони здоров`я, водій сказав, що може поїхати на власному автомобілі (фрагмент відеозапису з 00:08:06), на що патрульними поліції було повідомлено, що це неможливо у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України.

Така поведінка свідчить про фактичне ухилення від проходження огляду, що обґрунтовано було розцінено працівниками поліції, як відмова від його проходження, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, дії працівників патрульної поліції були здійснені у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що транспортний засіб «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на проїзній частині, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який у ході спілкування з поліцейськими не заперечував факт керуванням автомобілем. Зокрема, під час перевірки реакції зіниць ОСОБА_1 на світло, останній пояснив, що з 05:00 год. ранку працює в таксі, тому із-за втоми зіниці можуть погано реагувати на світло (фрагмент відеозапису з 00:02:00). Також водій у ході спілкування з патрульними повідомляв, що може на своєму автомобілі поїхати до закладу охорони здоров`я (фрагмент відеозапису з 00:08:06). Крім того, ОСОБА_1 не заперечував твердження патрульного поліції щодо не увімкнення ним сигналу аварійної зупинки після зупинки транспортного засобу патрульними (фрагмент відеозапису з 00:11:48).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що факт керуванням транспортним засобом встановлюється будь-якими фактичними даними, які в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що направлення не виписувалось у присутності водія, а у його змісті не зазначено, на який саме вид огляду було направлено ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якої затверджено форму направлення, не передбачено вимог щодо ознайомлення під підпис водія, або вручення останньому копії направлення. Направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складається для лікаря закладу охорони здоров`я, уповноваженого на проведення огляду на стан сп`яніння, як підстава проведення огляду особи, а враховуючи те, що водій своїми діями ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння, то такі доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративні матеріали не узгоджуються між собою в частині ознак наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції також не бере до уваги, як формальні, оскільки невідповідність формулювання ознак сп`яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, формулюванню ознак сп`яніння, зазначених у направленні на огляд водія, носить суто технічний характер і ніяк не впливає на суть звинувачення у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, адже такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя, зокрема, невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження за відсутності у діях складу правопорушення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про можливу наявність у особи такого стану, яке грунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній своїми діями ухилився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, працівниками поліції було досліджено виявлені ознаки наркотичного сп`яніння у водія, а саме на моменті відеозапису з 00:01:51 патрульним поліції було перевірено реакцію зіниць водія на світло.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги результати ВЛК, під час проходження якої жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння встановлено не було, суд апеляційної інстанції відхиляє, як формальні, оскільки порядок виявлення та проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння врегульовано, затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до пункту 6 розділу 1 якої огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я. Пунктом 6 розділу 3 Інструкції встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

ОСОБА_1 на вимогу патрульного поліції проїхати до закладу охорони здоров`я відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відповідно порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких відомостей та доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо результатів військово-лікарської комісії.

Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення доведений сукупністю вищенаведених доказів, об`єктивність яких суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Гарбара О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Гарбара Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року, залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «20» квітня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко