Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №705/5896/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/215/26 Справа № 705/5896/25 Категорія: ч. 1 ст. 164 КУпАП Головуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Кушнеренко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з конфіскацією майна.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 21 вересня 2025 року об 11 год. 30 хв., в м.Умань по вулиці Небесної Сотні, 47, здійснював торгівлю тютюном без відповідних дозвільних документів, а саме – ліцензії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що копія оскаржуваної постанови йому не надсилалась, її він отримав лише при особистому зверненні до суду першої інстанції 22 січня 2026 року.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, однобічність у дослідженні доказів, недоведеності встановлених обставин, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, отримував від цього прибуток, не вбачається систематичності його дій, їх самостійний та ініціативний характер, на власний ризик, що і становить суть господарської діяльності.

Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення не викладено фактичних обставин правопорушення, посилання на конкретних осіб, яким ОСОБА_1 продав тютюн, не зазначено й взагалі того, що останній навіть мав намір його продавати, не вказано за якою ціною з метою отримання прибутку, не зазначено про регулярність таких дій.

Також зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення така можлива діяльність була однократною, та здійснювалась лише 21 вересня 2025 року об 11.30 год. При цьому в матеріалах справи відсутні дані про те, що навіть у вказаний час особа, відносно якої складено протокол, фактично надавала хоча б комусь вказані послуги.

З приводу цього посилається на рішення Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а.

Зазначає, що ОСОБА_1 в протоколі не підтвердив факт торгівлі тютюном, а лише зазначив, що виростив його сам.

Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисниці Кушнеренко Т.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що апеляційна скарга н підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст.164 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Стаття 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на такий акт законодавства, що вказує на не відповідність цього протоколу вимогам ст. 256 КУпАП

Водночас згідно з Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 09.01.2025 №4196-ІХ (далі - Закон) передбачено, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (ч. 1 ст. 23 Закону).

Під тютюновими виробами розуміється - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (п. 85 ч. 1 ст. 1 Закону).

Отже для законного здійснення торгівлі тютюновими виробами, в тому числі тютюном або махоркою, вирощуваного на земельних ділянках для садівництва та/або городництва, необхідно мати відповідну ліцензію.

Щодо цього слід відзначити зміст ч. 4 ст. 2 Закону, яка визначає, що дія цього закону не поширюється на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.

Заразом, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 інкримінувалось продаж тютюну, а не його вирощування.

Суддя при розгляді даної справи встановив, що ОСОБА_1 21 вересня 2025 року об 11 год. 30 хв., в м.Умань по вулиці Небесної Сотні, 47, здійснював торгівлю тютюном без відповідних дозвільних документів, а саме – ліцензії.

На підтвердження цих обставин суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення ВАД від 21 вересня 2025 року, в якому зазначено приведені вищевказані обставини правопорушення, а також, як це вказано у постанові, що оскаржується, факт вчинення особою правопорушення підтверджується іншими документами, долученими до матеріалів справи.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Стаття 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує, що нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.

При цьому відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Утім суддя в порушення вказаних норм національного та міжнародного законодавства, розглянувши справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об`єктивно не дослідив всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що уповноваженою особою поліції не здобути доказів на підтвердження обставин здійснення продажу ОСОБА_1 тютюну.

Зміст рапорту особи, що склала відповідний протокол про адміністративне правопорушення, який дублює його фабулу, не може бути єдиним та вирішальним доказом винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення.

Так само фактичні дані квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 86 щодо вилучення у невказаної особи 100 грам тютюну, не підтверджує наявність в діях такої особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Копія довідки про наявність у ОСОБА_1 земельної ділянки не доводів здійснення ним продажу тютюну, за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП не можна вважати законним та обґрунтованим, тому постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Поновити захисниці Кушнеренко Т.В. строк апеляційного оскарження постанови судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисниці Кушнеренко Т.В. задовольнити.

Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вилучені у ОСОБА_1 100 грам тютюну - повернути йому за належністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук