Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №286/58/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 286/58/26Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія 173Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

за участю ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2026 року, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 26.12.2025 року близько 17 год. 45 хв. гр. ОСОБА_1 на перехресті вулиць Овруцька – Академіка Тутковського с. Велика Хайча, вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме: застосував відносно нього сльозогінний газ, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги

На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 мотивує апеляційну скаргу тим, відмовився давати пояснення дільничому, оскільки хотів надати їх у суді. Коли приїжджала поліція, було темно і ОСОБА_1 вважав, що поліція приїхала з ТЦК, тому сказав їм приїжджати вдень. Звертає увагу, що в судовому засіданні потерпілий пояснив, що до нього підбігла і запирскала його сльозогінним газом людина в балаклаві, за статурою і одягом схожа ОСОБА_1 , а поліція встановила біля будинку останнього сліди, схожі на ті, що були на місці події.

ОСОБА_1 зазначив, що даного адміністративного правопорушення не вчиняв, під час вказаноої події був удома, з ОСОБА_2 має нормальні відносини, експертиза слідів не проводилася, до матеріалів ніяких доказів не долучено.

Подія відбулася 26.12.2025, а протокол про адміністративне правопорушення складений 06.01.2026 у відділенні поліції №1 Коростенського ВПУ в Житомирській області.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності потерпілого.

Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду першої інстанції, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042432 від 06.01.2026; рапортом інспектора чергового ВП №1 Коростенського РУП ГУГНП в Житомирській області Сторожука В.Ю. з якого слідує, що 26.12.2025 о 18 год. 10 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , який повідомив, що 5 хв. тому ОСОБА_3 з хуліганських мотивів застосував в обличчя йому сльозогінний газ, ЕМД не потрібно, причину конфлікту не повідомив; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , в яких він вказав, що 26.12.2025 року протягом дня він перебував на робочому місці в адміністративному приміщенні сільської ради в с. В. Хайча, вул. Миколи Ващука, 45В, та близько 17 год. 40 хв. він повертався додому по вул. Овруцькій та розмовляв по телефону, підійшовши до пам`ятників загиблим односельчанам він побачив, що хтось біжить в його бік та перестрибнувши паркан підбіг до нього та випустив у нього сльозогінний газ і побіг у невідомому напрямку. Він відчувши біль в очах та втративши зір залишився на місці, однак зорієнтувавшись пішов до колишньої амбулаторії де перебував його батько, який надав йому медичну допомогу. Даного громадянина, який здійснив протиправні дії в його адресу він одразу впізнав, ним виявився житель с. В. Хайча гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рапортом ДОП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Петра Соботюка, в якому він вказав, що ОСОБА_1 , 1993 р.н., житель АДРЕСА_1 , застосував сльозогінний газ відносно ОСОБА_2 , 1983 р.н., чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Під час бесіди з громадянином ОСОБА_1 останній від будь-яких пояснень та підписів відмовився; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.12.2025 відповідно до якої, 26.12.2025 року близько 17 год. 45 хв. в с. Велика Хайча, біля пам`ятника загиблим односельчанам в с. В. Хайча, що на перехресті вулиць Овруцька –Гагаріна, ОСОБА_1 застосував відносно ОСОБА_2 сльозогінний балончик.

Також суддею було допитано потерпілого ОСОБА_2 в якості свідка, який показав, що йшов додому після роботи орієнтовно о 17 год. 30 хв., день не пам`ятає. Вискочила людина і пшикнула йому сльозогінним газом. Те що він встиг побачити, то на його думку це був ОСОБА_4 , оскільки одяг, статура схожі на нього, на обличчі було щось схоже на балаклаву. Він в той час розмовляв по телефону, не встиг зреагувати. Після події викликав поліцію, повідомив їм, що вважає, що це зробив ОСОБА_4 . При ньому протокол не складали, поліція спілкувалася із ОСОБА_4 через вікно. Також, поліція встановила схожі сліди як на місці події так і біля будинку ОСОБА_4 .

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що суду не надано доказів, які б виключали винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння. Невідкриття дверей правоохоронним органам, на думку судді, свідчить про можливе приховування ОСОБА_1 слідів правопорушення та спростування своєї причетності до його вчинення.

Однак, на переконання апеляційного суду, зазначені докази не є належними та допустимими, оскільки не відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності беззаперечно не підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Подія з приводу вчинення хуліганства віднсно ОСОБА_2 сталася 26.12.2025 року близько 17 год 45 хв. З пояснень потерпілого ОСОБА_2 встановлено, що він повідомив, що хуліганські дії вчинив ОСОБА_1 – за місцем проживання останнього було виявлено сліди, схожі до тих, що виявлені на місці події, поліція спілкувалася з ОСОБА_1 через вікно.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо події від 26.12.2025 серії ВАВ №042432 складено 06.01.2026.

Із даних, наявних в матеріалах справи неможливо встановити, з яких причин протокол про адміністративне правопорушення був складений на 12-й день після події, пов`язаної з вчиненням хуліганських дій щодо ОСОБА_2 та що перешкоджало його складанню у визначений ст. 254 КУпАП строк.

З матеріалів справи також встановлено, що 26.12.2025 о 18 год 11 хв до служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про розпилення 5 хв тому ОСОБА_5 в обличчя сльозогінним газом (причину конфлікту не повідомив).

Працівникам поліції в своїх поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що близько 17 год 40 хв 26.12.2025 він ішов вулицею, розмовляючи по телефону. З майданчика, де знаходяться пам`ятники хтось біг та, перестрибнувши через паркан, випустив у нього сльозогінний газ та побіг далі. Даного громадянина він одразу впізнав – ним виявився ОСОБА_1 .

В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.12.2025 ОСОБА_2 заявив, що 26.12.2025 року близько 17 год. 45 хв. ОСОБА_1 застосував відносно нього сльозогінний балончик.

В судовому засіданні в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 в якості свідка пояснив: орієнтовно о 17 год. 30 хв. вискочила людина і пшикнула йому сльозогінним газом. На його думку це був ОСОБА_4 , оскільки одяг, статура схожі на нього, на обличчі було щось схоже на балаклаву. Він в той час розмовляв по телефону, не встиг зреагувати. Після події викликав поліцію, повідомив їм, що вважає, що це зробив ОСОБА_4 . Також, поліція встановила схожі сліди як на місці події так і біля будинку ОСОБА_4 .

Тобто в основу протоколу покладено лише слова потерпілого. Інших доказів вини ОСОБА_1 суду не надано, свідки ( чи відеозаписи) безпосереднього розпилення газу чи самого перебування ОСОБА_6 на місці події - відсутні, інформація про проведення експертиз відсутня, доказів отримання потерпілим ушкоджень від розпилення газу чи надання меддопомоги - не додано.

При цьому ОСОБА_1 послідовно зазначає про своє перебування в час вчинення правопорушення відносно ОСОБА_2 вдома.

За наведеного, версія ОСОБА_1 не може бути спростована самими лише показами потерпілого.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства відносно ОСОБА_2 , а тому апеляційної інстанції позбавлений можливості залишити в силі оскаржуване рішення.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Овруцького районного суду Житомирської області від 09.02.2026 року - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2026 року – скасувати та закрити в провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук