Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №285/7060/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/7060/25Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія 124Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

з участю ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Ткачука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира справу за апеляційною скаргою Ткачука Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 14 грудня 2025 року о 16 год. 00 хв. на вулиці Шевченка в місті Звягель, керуючи автомобілем Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

На постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року захисником - адвокатом Ткачуком В.М. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Ткачук В.М. зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник вказує, що з дослідженого у судовому засіданні відеозапису чітко вбачається: автомобіль Volkswagen Golf, яким керувала ОСОБА_2 , рухався в крайній лівій смузі руху, за нею в тому ж напрямку і в тій же смузі рухався автомобіль Ford Focus, яким керував ОСОБА_1 (на вулиці були незначні опада). Автомобіль Volkswagen Golf після виїзду на пішохідний перехід, не вмикаючи сигналу повороту здійснює поворот праворуч. на відео видно, що ввесь автомобіль крім заднього лівого колеса повністю декілька секунд перебуває на правій смузі руху, і вже з правої смуги, так само без увімкнення покажчика повороту, здіснює маневр повороту ліворуч. Водій Ford Focus ОСОБА_1 , який рухався за автомобілем Volkswagen Golf коли зрозумів, що автомобіль Volkswagen Golf не здійснює поворот ліворуч, а з правої смуги повретає ліворуч, виконуючи вимоги ПДР здійснив всі дії для уникнення зіткнення, а саме, намагався відвернути зіткнення здійснивши екстренне гальмування та поворот керма в ліву сторону.

Захисник стверджує, що ОСОБА_1 дотримувався безпечної дистанції та вжив усіх необхідних заходів для уникнення зіткнення - здійснив екстренне гальмування та поворот керма. На думку адвоката Ткачука В.М., ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР не порушував, а ДТП стало наслідком непередбачуваного маневру водія автомобіля Volkswagen Golf. Також захисник посилається на практику ЄСПЛ щодо стандарту доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Авшар проти Туреччини» та «Ірландія проти Сполученого Королівство»).

Крім того, в апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повний текст постанови виготовлено лише 16 лютого 2026 року, у зв`язку з чим строк для оскарження, на думку захисника, закінчується 26 лютого 2026 року, а скаргу подано 24 лютого 2026 року.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні захисник Ткачук В.М. підтримав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження, надав пояснення на підтвердження її доводів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила залишити постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення, вказуючи на те, що обставини ДТП встановлені судом першої інстанції правильно та підтверджуються наявними у справі доказами.

Мотиви апеляційного суду

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області винесено 13 лютого 2026 року. Таким чином, останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 24 лютого 2026 року включно з урахуванням загальних правил обчислення процесуальних строків. Апеляційну скаргу подано захисником 24 лютого 2026 року, тобто в останній день встановленого строку. Відтак строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не пропущено, а заявлене захисником клопотання про його поновлення є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв`язку між конкретним порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Згідно правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення інкриміновано порушення вимог п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 13.1 ПДР України встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, безпечна дистанція – це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом; смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів;

Відповідно до п.2.3.є ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

Згідно п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

За п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Між тим, з матеріалів справи, зокрема з дослідженого відеозапису, вбачається, що автомобіль Volkswagen Golf здійснив раптовий маневр з крайньої лівої смуги вправо, зайнявши положення посередині двох попутних смуг руху, розпочав поворот ліворуч. В момент, коли автомобіль Volkswagen Golf почав маневр ліворуч, автомобіль Ford Focus застосував гальмування (засвітилися ліхтарі стоп-сигналів), транспортний засіб здійснив маневр ліворуч для уникнення зіткнення. При цьому з відезапису не вбачається безсумнівного дотримання водієм автомобіля Форд вимог п.9.2.б, 9.4 ПДР щодо завчасного подання сигналу про майбутній маневр чи п. 11.10 ПДР щодо зайняття відповідного положення в смузі руху, а передбачати такі його дії у інших учасників дорожнього руху підстав не було.

Апеляційний суд звертає увагу, що диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, а відтак суд зобов`язаний встановити не лише факт зіткнення, але й те, порушення яких конкретних норм ПДР водієм, щодо якого складено протокол, перебуває у прямому причинному зв`язку з ДТП.

Сам по собі факт руху ОСОБА_1 позаду автомобіля Volkswagen Golf та подальше зіткнення ще не є достатньою підставою для висновку про порушення ним вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР є непереконливими.

Тому суд приходить до виснвоку, що дії водія автомобіля Ford Focus відповідали дорожній обстановці та зіткнення сталося не у зв`язку з порушенням ним вимог п.12.1 чи п. 13.1 ПДР, оскільки він зреагував на зміну дорожньої обстановки шляхом гальмування за умови раптового і непередбачуваного маневру попереднього транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги про те, що після зіткнення водій автомобіля Volkswagen Golf продовжила рух, чим збільшила характер отриманих пошкоджень суд відхиляє, оскільки вони не впливають на оцінку судом дій водія ОСОБА_1 , які передували ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд звертає увагу, що суд не вправі виходити за межі тих фактичних обставин, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, і водночас зобов`язаний перевірити відповідність інкримінованих порушень ПДР фактичному механізму ДТП. Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом, на підставі якого в сукупності з іншими доказами встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на те, що матеріалами справи вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР України, яке перебувало б у прямому причинному зв`язку з ДТП, не доведена поза розумним сумнівом, апеляційна скарга захисника - адвоката Ткачука В.М. підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 2 ч. 8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Ткачука Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - скасувати та провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук