Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №293/1535/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 293/1535/25Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.

Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

з участю захисника Паламарчука С.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Паламарчука Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 07.12.2025 00:40:00 в с-щі Черняхів по вулиці Володимирській 14, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського 859651, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

На постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2026 року захисником Паламарчуком С.В. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі сторона захисту вказує, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки не відповідають фактичним обставинам справи, без їх повного з`ясування.

Адвокат Паламарчук С.В. в обгрунтування апеляційної скарги вказує на наступне:

- незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи за наявності підтверджуючих документів, суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

- у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, а тому протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом;

- акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів суперечить дійсним обставинам, оскільки під час такого огляду відсутні свідки або ж відео про його проходження;

- в матеріалах справи відсутнє направлення водія для огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я;

- відео не встановлює вини ОСОБА_1 , а навпаки спростовує її.

Враховуючи, що адвокатом Паламарчуком С.В. повний текст постанови суду був отриманий через Електронний суд 24.02.2026 року, то останнім днем на подачу апеляційної скарги варто вважати 06.03.2026 року, тому захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні захисник Паламарчук С.В. підтримав апеляційну скаргу, надави пояснення на підтвердження її доводів.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його інтереси представляє захисник Паламарчук С.В., тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності ОСОБА_1 .

Мотиви апеляційного суду

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення захисника Паламарчука С.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції: постановою про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА 6294348 від 07.12.2025, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення ознак алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП Черняхівське ТМО від 07.12.2025; розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 26.10.2025; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 07.12.2025, де зафіксовано відмову особи; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортними засобами від 26.10.2025; відеозаписом події; рапортом поліцейського з РПП СПД №1 ВП№1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області сержанта поліції І.Коцюби.

На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд з приводу аргументів апеляційної скарги зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 12.12.2025 року до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Справа призначалася до розгляду на 06.01.2026 (05.01.2026 надійшло клопотання від захисника Шох К.А. про ознайомлення з матеріалами, відкладення розгляду справи), на 15.01.2026 (13.02.2026 надійшла заява від захисника Паламарчука С.В. про ознайомлення з матеріалами, перенесення розгляду справи), на 04.02.2026 о 10 год. 30 хв. (04.02.2026 надійшла заява захисника Паламарчука С.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено, 04.02.2026 надійшла заява захисника про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням цього ж дня об 11 год 00 хв в іншому засіданні), на 23.02.2026 (23.02.2026 надійшла заява захисника Паламарчука С.В. про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному – довідку надасть в наступне судове засідання). Вказане свідчить, що захисником Паламарчуком С.В. неодноразово було подано заяви про відкладення розгляду справи, без надання пояснень у справі.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП при розгляді справ за ст. 130 ч.1 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності не є обов`язковою.

З метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП, суд першої інстанції, керуючись ст. 268 КУпАП, пославшись на правову позицію ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022, рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989, вірно дійшов висновку про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та без його захисника.

Апеляційний суд відхиляє аргумент захисника з приводу не зазначення ознак алкогольного сп`яніння у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки у пункті 7 протоколу серії ЕПР1 №533740 від 07.12.2025 зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук.

До твердження адвоката Паламарчука С.В. про те, що акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів суперечить дійсним обставинам, оскільки під час такого огляду відсутні свідки або ж відео про його проходження, апеляційний суд відноситься критично.

Виявлення у водіїв ознак сп`яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп`яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом. Інші ознаки поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія. При цьому, відсутність перевірки ознак на відеозаписі не спростовують факт відмови від проходження огляду, адже наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп`яніння чи спростування такого стану за результатами огляду. Оскільки у даному випадку перевірці підлягають обставини щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, то посилання на відсутність свідків або відео проходження огляду є необґрунтованими, крім цього, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівник поліції о 00 год 43 хв назвав ознаки, які виявлені в ОСОБА_1 , зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та почервоніння обличчя.

Апеляційний суд не погоджується із зауваженням захисника з приводу відсутності в матеріалах справи направлення водія для огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я, оскільки на аркуші справи 4 міститься направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення ознак алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП Черняхівське ТМО від 07.12.2025.

Доводи сторони захисту про те, що долучене до матеріалів справи відео не встановлює вини ОСОБА_1 , а навпаки спростовує будь-яку адміністративну відповідальність в його діях, не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Зафіксовані відеозаписами «Відео WhatsApp, дата_ 2025-12-07 о 08.50.26_ceaa1331», «Відео WhatsApp, дата_ 2025-12-07 о 08.50.41_20a28c80», «Уткін» обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагають від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаних доказів у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає їх як належні докази у справі.

З відеозаписів події судом встановлено, що під час комендантської години працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Водій вийшов із-за керма транспортного засобу з явними візуальними ознаками алкогольного сп`яніння. Під час спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 йому повідомлено про наявні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, та запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що водій висловив відмову. Після чого працівники поліції запропонували пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився (пояснював, що не має часу для проходження огляду). Працівниками поліції роз`яснені водію його права та обов`язки, а також повідомлено, що буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Одночасно, повідомлено, що ОСОБА_1 відсторонено від подальшого керування транспортними засобами. На пропозицію працівників поліції ознайомитися з матеріалами та отримати їх копії, ОСОБА_1 висловив категоричну відмову.

Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції, вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом пункту 2.5 ПДР України та, відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Паламарчуку Сергію Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Паламарчука Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук