Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №761/46548/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46548/25

Провадження № 2/761/5477/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Греку Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини (навчання та проживання в гуртожитку),

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , в якому просила суд:

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання та проживання в гуртожитку їх спільної дитини - третьої особи ОСОБА_3 в розмірі частини зазначених витрат в сумі 101775,0 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що сторони по справі позивачка та відповідач є батьками третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після досягнення повноліття, донька сторін продовжує навчання на денній формі навчання в Львівському торгівельно-економічному університеті, термін навчання до червня 2028р. Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги № 45/14 від 20 серпня 2025р. вартість освітніх послуг за роками навчання 2025-2028рр.становить 147750,0 грн., а враховуючи віддаленість місця навчання та проживання третьої особи, остання вимушена проживати в гуртожитку, плата за користування яким становить 55800,0 грн.

В силу положень ст. 185 СК України, позивачка вважає, що відповідач також повинен нести додаткові витрати на їх спільну дитину, пов`язані з навчанням її у вищому навчальному закладі та оренди кімнати в гуртожитку.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду, з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання позивачка, третя особа подали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи

Відповідач, про час та місце розгляду справи оповіщався у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подавав.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , є батьками третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що третя особа ОСОБА_3 , на підставі договору про навчання у закладі вищої освіти № 45/14сскн від 20 серпня 2025р., навчається на другому курсі денної форми навчання освітнього ступеня «бакалавр» факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» ОПП «Готельно-ресторанна справа», стипендію не отримує.

Також з матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2025р. між третьою особою та Львівським торговельно-економічним університетом було укладено договір найму житлового приміщення у гуртожитку Львівського торговельно-економічного університету, відповідно до п 1.1. якого, університет надав третій особі в тимчасове платне користування для проживання кімнату № НОМЕР_1 ліжко/місць НОМЕР_2 в гуртожитку № НОМЕР_3 з 01 вересня 2025р. на період навчання в університеті.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024р. по цивільній справі № 761/ 21757/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121986236), яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 червня 2024р. до дати закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що третя особа перебуває фактично на її утриманні, та навчається на другому курсі денної форми навчання освітнього ступеня «бакалавр» факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» ОПП «Готельно-ресторанна справа», на контрактній формі навчання, а також вимушена орендувати ліжко/місце в гуртожитку університету.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов`язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (ст. ст. 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (ст. 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (ст. 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (ст. 198).

Згідно з вимогами частини 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини 2 цієї статті, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред`явила відповідний позов.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачка ОСОБА_1 зазначала, що додаткові витрати на доньку зумовлені її навчанням у Львівському торговельно-економічному університеті на контрактній формі навчання, а також орендою кімнати в гуртожитку університету.

Натомість, суд вважає, що навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти, та оренда кімнати в гуртожитку, не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, в постановах від 26 вересня 2018р. у справі №569/6838/15-ц, від 28 лютого 2019р. у справі № 466/532/16, від 10 жовтня 2019р. у справі № 638/13860/16-ц.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 180 - 185, 191 СК України; ст. ст. ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства»; Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини (навчання та проживання в гуртожитку) - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 квітня 2026р.

Суддя: