Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №308/4911/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4911/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження № 12026071170000162 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербка Ковельського району Волинської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не пізніше 09.10.2025, та у невстановленому органом досудового розслідування точному місці, але на території Закарпатської області, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел спрямований на особисте протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення через державний кордон України, який проходить на території Закарпатської області, громадян України, яким у період дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України.

Так, задля реалізації вказаної злочинної мети, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але 16 листопада 2025 року, ОСОБА_3 , дізнався про особу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України та який вияв бажання незаконно перетнути державний кордон України, та в той же день ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 з приводу організації останнім незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, який проходить на території Закарпатської області, за грошову винагороду, на що ОСОБА_6 погодився.

17.11.2025 близько 11:00 год. ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний заздалегідь обдуманий злочинний намір, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів,, за допомогою месенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що задля незаконного перетину останнім державного кордону України йому ( ОСОБА_7 ) 18.11.2025 необхідно прибути до м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, де вже при зустрічі ОСОБА_3 проінструктує ОСОБА_7 щодо механізму та особливостей протиправного перетину останнім державного кордону України, а також ОСОБА_3 висловив вимогу ОСОБА_7 , що за організацію ОСОБА_3 та іншими особами незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України останній повинен надати грошові кошти у розмірі 8 000 доларів США.

Окрім цього, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не пізніше 17.11.2025, ОСОБА_3 , під час спілкування із ОСОБА_6 по телефону, домовився із останнім, що ОСОБА_6 надасть ОСОБА_3 грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США після успішного перетину державного кордону України ОСОБА_7 , за сприяння з боку ОСОБА_3 в організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.

18.11.2025 близько 09:00 год. ОСОБА_7 , діючи за вказівками ОСОБА_3 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , прибув на транспортному засобі марки «Renault», моделі «Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , на АЗС «Укрнафта», що знаходиться за адресою: автодорога М-06 «Київ-Чоп», 833км + 280м, праворуч, де його очікували ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , після чого, ОСОБА_3 помістився у вищевказаний транспортний засіб до ОСОБА_7 , а ОСОБА_6 помістився до транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. « НОМЕР_2 », і на вказаних транспортних засобах останні попрямували на АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: вул. Ужгородська, 9, м. Чоп Ужгородський район Закарпатська область.

У подальшому, перебуваючи на вказаному АЗС, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 почергово повідомили ОСОБА_7 про необхідність перерахування останнім на визначені ними банківські рахунки заздалегідь обумовленої грошової винагороди за організацію ОСОБА_3 , ОСОБА_6 незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, після чого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебувала за межами території України, а саме: у м. Варшава, Польської Республіки, та яка є матір`ю ОСОБА_7 , на прохання свого сина – ОСОБА_7 , чотирьома транзакціями перерахувала грошові кошти на карткові банківські рахунки надані ОСОБА_6 , які перебували у його користуванні, а саме: о 12:15 год. на картковий рахунок ОСОБА_9 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перекинула 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, о 14:55 год. на картковий рахунок ОСОБА_10 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перекинула 40 000 (сорок тисяч) гривень та о 15:05 год. на картковий рахунок ОСОБА_11 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 двома транзакціями перекинула 79 000 (сімдесят дев`ять) гривень.

Окрім цього, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , домовився з ОСОБА_7 відносно того, що останній, в якості решти від залишку грошової винагороди у загальному розмірі 8000 доларів США за організацію ОСОБА_3 , ОСОБА_6 незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, надасть їм, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , у розпорядження його транспортний засіб марки «Renault», моделі «Megane», з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 ».

Після цього, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 поїхали до готелю «Ізумруд», що знаходиться за адресою: вул. Головна, 61, м. Чоп Ужгородський район Закарпатської області, де проживав ОСОБА_3 , де під час розмови останній, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, проінформував ОСОБА_7 щодо механізму й особливостей протиправного переправлення останнього через державний кордон України, зокрема, повідомив, що разом з ОСОБА_7 незаконно перетинати державний кордон України буде ще одна особа й такий перетин буде здійснюватися на надувному човні через р. Тиса; проінформував ОСОБА_7 , що для безперешкодного перетину останнім державного кордону України в останнього будуть знаряддя для перерізання загороджувальної металевої сітки, а також надав гарантії ОСОБА_7 щодо безперешкодного перетину останнім державного кордону України.

У цей же день, тобто 18.11.2025 близько 14:06 год., перебуваючи біля готелю «Ізумруд», який знаходиться за адресою: Ужгородський район м. Чоп, вул. Головна, 61, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою ОСОБА_3 , помістився до транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_6 , й останні поїхали у напрямку державного кордону України, а саме: до гаражного масиву (координати 48.4203676, 22.1897100), який знаходиться у м. Чоп Закарпатської області по вул. Темето (поблизу місцевого кладовища), де ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, з корисливих мотивів, витягнув зі свого автомобіля засоби для протиправного перетину державного кордону України, а саме: надувний човен, весла, помпу та металеві кусачки, після чого поклав вказані предмети у кущі біля вказаного гаражного масиву та повідомив ОСОБА_7 , щоб останній запам`ятав вказане місце, так як зазначені речі необхідно буде забрати ОСОБА_7 для незаконного перетину останнім державного кордону України, а також ОСОБА_6 проінформував ОСОБА_7 щодо механізму й особливостей протиправного переправлення останнього через державний кордон України, зокрема, повідомив ОСОБА_7 детальний маршрут його руху до лінії державного кордону України та необхідні дії, які останньому необхідно зробити задля успішного перетину державного кордону України, й, крім цього, ОСОБА_6 проінформував ОСОБА_7 , що разом з останнім незаконно перетинати державний кордон України буде ще одна особа.

Надалі, 18.11.2025 близько 14:54 год., ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , на транспортному засобі марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. « НОМЕР_2 », привіз ОСОБА_7 до міста Ужгорода, а саме: на парковку ТЦ «Епіцентр», що по вул. Бобяка, 48, де, у подальшому, близько 14:59 год. ОСОБА_7 забрав гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на транспортному засобі марки «Chery», моделі «Amulet», д.н.з. НОМЕР_3 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , після чого близько 15:15 год. біля готелю «Чиста Сила», що знаходиться за адресою: вул. Патруса Карпатського, 22, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_12 також забрав ОСОБА_13 , який діяв під контролем правоохоронних органів та якому ОСОБА_6 також повинен був організувати незаконне переправлення через державний кордон України, та всі разом поїхали у напрямку м. Чоп Закарпатської області, де по прибуттю ОСОБА_7 та ОСОБА_13 вийшли із вказаного транспортного засобу поблизу залізничного переїзду, розташованому на вул. Млинна у м. Чоп Закарпатської області, й за вказівками ОСОБА_6 попрямували до готелю «Ізумруд» та стали очікували подальших вказівок.

Близько 16:04 год. 18.11.2025, ОСОБА_6 , у телефонному дзвінку надав вказівку ОСОБА_7 забрати у ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, як грошову винагороду за організацію ОСОБА_3 , ОСОБА_6 незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України, та покласти вказані кошти у транспортний засіб марки «Renault», моделі «Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_13 надав ОСОБА_7 зазначені грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, а ОСОБА_7 , у подальшому, надав їх ОСОБА_3 , який знаходився у вищевказаному транспортному засобі.

Надалі, того ж дня, тобто 18.11.2025, за вказівкою ОСОБА_6 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , з метою незаконного перетину державного кордону України, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_13 розпочали рух від готелю «Ізумруд», який знаходиться за адресою: Ужгородський район, м. Чоп, вул. Головна, 61, у напрямку вул. Темето, тобто у бік державного кордону України, й під час зазначеного руху ОСОБА_7 та ОСОБА_13 забрали засоби для протиправного перетину державного кордону України, а саме: човен, весла, помпу та металеві кусачки, які попередньо ОСОБА_6 залишив у визначеному місці, та попрямували до річки Тиса, яку, на виконання вказівок ОСОБА_6 , на зазначеному човні ОСОБА_7 та ОСОБА_13 повинні були перепливти та таким чином незаконно перетнути державний кордон України з Угорщиною, однак останні були затримані працівниками правоохоронних органів під час переміщення до лінії державного кордону України.

У подальшому, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь обумовленої спільної злочинної схеми, спрямованої на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, на транспортному засобі марки «Renault», моделі «Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із грошовими коштами у розмірі 3 000 доларів США, які останньому попередньо передав ОСОБА_7 за незаконне переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України, приїхав за адресою: АДРЕСА_2 , де став очікувати на ОСОБА_6 , якому повинен був ( ОСОБА_3 ) за попередньою домовленістю передати частину вказаної грошової винагороди, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були викриті правоохоронними органами та затримані.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Разом з обвинувальним актом подано угоду про визнання винуватості укладену 31.03.2026 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з однієї сторони, та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_5 ,

Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за вищевикладених обставин у повному обсязі згідно з повідомленням про підозру.

Сторони угоди, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме: дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка являється особою похилого віку та має тяжкі захворювання, а саме: СА щитоподібної залози, надання ОСОБА_3 викривальних показів щодо причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, а також враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку, а також зобов`язується перерахувати кошти в сумі 181 680 грн. на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України упродовж 10 днів з дня підписання угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні, узгодили покарання підозрюваному ОСОБА_3 , що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_3 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах Державної прикордонної служби України на строк 3 роки, з конфіскацією майна.

При цьому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, та інші обставини справи. сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи висновок Верховного суду України, викладений в п.19 Постанови Пленуму № 7 від 24.10.2003 з якого вбачається, що у разі прийняття судом рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна до особи не застосовується, покарання - конфіскацію майна до ОСОБА_3 не застосовувати.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання, які передбачені ст.476 КПК України.

У підготовчому судовому засідання прокурор попросив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання, а також вирішити питання щодо скасування арешту на майно обвинуваченого (два мобільні телефони), долю вказаних речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, вказав, що укладення угоди між ним та прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 було добровільним, наслідки укладення та затвердження угоди зрозуміє, просив призначити узгоджене сторонами покарання та затвердити угоду.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні зазначила, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 була укладена за її участі, є добровільною, наслідки укладення та затвердження угоди є зрозумілими, порушень при її укладенні допущено не було. Вказала, що ОСОБА_3 вину визнає, кається щиро у вчиненому, сприяв розкриттю вказаного кримінального правопорушення, надав викривальні покази щодо причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а також зобов`язується перерахувати кошти в сумі 181 680 грн. на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. За наведеного просить затвердити укладену між сторонами угоду.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені п.1 ч.4 зазначеної норми, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбачене ч.3 ст.332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (дружина обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 має тяжке захворювання), надання викривальних показів щодо причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, зобов`язання перерахувати кошти в сумі 181 680 грн. на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого який є особою похилого віку, одружений, має на утриманні дружину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є особою похилого віку та має тяжкі захворювання, а саме СА щитоподібної залози, згідно вимоги у ДІТ ГУНП в Закарпатській області від 19.11.2025 раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, характеризується позитивно.

За наведеного, суд вбачає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами в угоді міру покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах Державної прикордонної служби України на строк 3 роки, з конфіскацією майна.

Між тим, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого та його особу, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Водночас, враховуючи висновок Верховного суду України, викладений в п.19 Постанови Пленуму № 7 від 24.10.2003 з якого вбачається, що у разі прийняття судом рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна до особи не застосовується, відтак додаткове покарання у виді конфіскації майна до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи наведене, та постанову прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 від 31.03.2026, про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000623, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2025 року (справа №308/17136/25 провадження 1-кс/308/6691/25) в частині арешту на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події у період часу з 20 год. 04 хв. по 20 год. 28 хв. 18.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Realme» моделі «С11», ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Note 5А», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , які упаковано до спеціального пакету НПУ RIC2176755;- підлягає скасуванню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Щодо запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2025 (справа №308/17136/25 провадження 1-кс/308/6712/25) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 16.01.2026. Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме – з 18.11.2025. Визначено розмір застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 грн.

25.11.2025 ОСОБА_3 звільнений з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» під заставу в розмірі 181 680,00 грн.

Захисником подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з застави на особисте зобов`язання з перерахуванням внесеної за обвинуваченого застави у розмірі 181 680,00 грн. на спеціальний рахунок Національного банку України для підтримки ЗСУ. В обгрунтування клопотання захисник посилається на положення ч.5 ст. 616 КПК України, а також на те, що заставодавець ОСОБА_15 надала письмову згоду на перерахування та просить перерахувати внесену нею суму застави в розмірі 181 680 грн. (квитанція №209672604 від 25.11.2025) на спеціальний рахунок НБУ для потреб оборони ЗСУ.

Внесення ОСОБА_15 застави за обвинуваченого ОСОБА_3 у розмірі 181 680, 00 грн. підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №209672604 від 25.11.2025.

Згідно доданої до клопотання копії письмової заяви ОСОБА_15 від 14 квітня 2026, оригінал якої оглянуто судом під час судового розгляду, остання просить перерахувати внесену нею заставу в розмірі 181 680 грн. (квитанція №209672604 від 25.11.2025) на спеціальний рахунок НБУ для перерахунку ЗСУ для потреб оборони.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого в угоді покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, вирішуючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, думку прокурора, беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 616 КПК України та обґрунтування клопотання захисту наміром використати кошти застави для внесення на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього обов`язків.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2012 року №15, внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): UA843000010000000047330992708.

З урахуванням викладеного, враховуючи надану заставодавцем ОСОБА_15 згоду, клопотання захисника, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити, запобіжний захід у вигляді застави змінити на більш м`який, а саме особисте зобов`язання, з покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а кошти в розмірі 181 680,00 грн., внесені ОСОБА_15 як застава за обвинуваченого, перерахувати на спеціальний рахунок НБУ на підтримку Збройних Сил України.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 368, 370, 371, 394, 474-475, 616 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 69, 75, 332 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 31.03.2026 року у кримінальному провадженні № 12026071170000162 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026, між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_3 , з другої сторони, за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах Державної прикордонної служби України на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Змінити запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2025 (справа №308/17136/25 провадження 1-кс/308/6712/25) у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи.

Строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків, встановити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, з дня ухвалення вироку.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Заставу в розмірі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. внесену згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 209672604 від 25.11.2025 ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок: UA198201720355209001000018501 за ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2025 (справа №308/17136/25), перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за реквізитами: Банк: Національний банк України МФО 300001 Рахунок №UA843000010000000047330992708 код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2025 року (справа №308/17136/25 провадження 1-кс/308/6691/25) в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Realme» моделі «С11», ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Note 5А», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , які упаковано до спеціального пакету НПУ RIC2176755.

Речові докази: - мобільний телефон марки «Realme» моделі «С11», ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Note 5А», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , які упаковано до спеціального пакету НПУ RIC2176755, - повернути власнику ОСОБА_3 , чи уповноваженому представнику.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1