Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №758/6298/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6298/26

3/758/2779/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 рокуCуддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Подільського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого місця проживання не має, фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.042026 року серії ВАД №880666: 07.04.2026 року близько 21 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме просив приготувати нормальну смачну їжу, після чого відбувся конфлікт , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173 -2 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи сповіщений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Слід зазначити, що положення ст.268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, без присутності особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності .

З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи завчасно та належним чином, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, усі обов`язкові елементи складу правопорушення повинні бути відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції норми дій, та передбачає існування обов`язкового елементу- можливість настання або настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Отже, домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 стала заява колишньої його дружини ОСОБА_2 .

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

Однак протокол про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2026 року серії ВАД №880666 не містить відомостей про протиправні дії та наслідки дій особи, оскільки не зазначено про вчинення дій у виді образи чи переслідування, та не вказано, що дії завдали шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи або могли завдати таку шкоду.

Суд, розглядаючи справу про вчинення адміністративного правопорушення, не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2026 року серії ВАД № 880666 працівником поліції допущено порушення, оскільки не зазначено у чому полягали протиправні дії особи та наслідок дій особи, за наявності якого настає відповідальність, передбачена ст. 173-2 КУпАП, а відтак вказаний протокол не відповідає приписам ст. 256 КУпАП.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями норм КУпАП, які, з огляду на обмежені процесуальні повноваження суду та обов`язку збирати докази саме особами, уповноваженими на складання протоколів, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вказаний протокол не може бути допустимим доказом у справі, що тягне за собою неможливість правильного вирішення справи на його основі.

За таких обставин, фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює у даному випадку винесення постанови про визнання особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності винним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в зазначеному діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Крім того, відповідно до ст. 8, 12 Інструкції «з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

Водночас, з матеріалів справи взагалі неможливо встановити, що ОСОБА_1 був присутній під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно нього, оскільки у протоколі відсутній його особистий підпис, пояснення, другий примірник протоколу не вручений особі, не складений акт про відмову від ознайомлення із протоколом та його отримання. Протокол складений за відсутності свідків, що унеможливлює встановити дотримання норм Інструкції та КУпАП про складання та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Отже, суд вважає, що уповноваженою особою, не дотримано вимог вищенаведеної Інструкції та ст. 256 КУпАП.

На підставі викладеного, згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, відомості, що відображенні у протоколі про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2026 року серії ВАД № 880666, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 наведеного Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173-2, ст.247, 251, 252, 256, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- закрити за відсутності події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Лещенко