Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №758/3564/24 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3564/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023011000000227 від 28.09.2023 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АР Крим, Роздольненського району, с. Кукушкіно, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

встановив:

Історія провадження

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 року справу розподілено для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28.03.2024 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21.11.2025 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Формулювання обвинувачення за обвинувальним актом

Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету й територіальній цілісності, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території України- Автономній Республіці Крим (ТОТ України АР Крим).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на ТОТ України АР Крим, за власною згодою, згідно з т.зв. «Решением 54-й (внеочередного) заседания 2-го созыва Советского районного совета от 20.05.2022 №1», з 20.05.2022 року була призначена на посаду т. зв. «Голови адміністрації Совєтського району», тобто добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Застосовані судом правові процедури

Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), остання показань суду не надавала, при цьому заяв та клопотань на адресу суду також від останньої не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути присутнім в судовому засіданні і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Натомість, ОСОБА_5 скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що подані стороною обвинувачення письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій обвинуваченої поза розумним сумнівом, кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, просив суд визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях на строк 11 років, з конфіскацією майна.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судових дебатах просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви суду при їх врахуванні та наданні оцінки

Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом наступними доказами:

даними відповіді Державної прикордонної служби України на запит слідчого СУ ГУ СБУ в АР Крим від 19.06.2023 року, згідно якої відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2018 року по теперішній час (станом на 10:07 28.06.2023 року) в базі даних не виявлено ( а.с.181, т.2);

даними відповіді Офісу Президента України на запит слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим від 11.07.2023 року про те, що матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_5 згідно з поданою нею заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили ( а.с. 183, т.3);

даними Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні за №22023011000000227 від 28.09.2023 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільно обралися до таких органів, а також беруть участь в організації та проведенні незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території, публічно закликають до проведення таких незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території - Совєтський район АР Крим (а.с. 1, 2-19, т. 2);

даними акту огляду мережі Інтернет від 17.05.2023 року, об`єктом якого є інформація, яка міститься у відкритій Всесвітній мережі Інтернет і доступ до якої не обмежується її власником, за результатами проведення якого встановлено інтернет-портал https://sovko.rk.gov.ru/ru/document/show/21138, на якому розміщено рішення сесії Совєтського району №1 «Про призначення на посаду голови адміністрації Совєтського району Республіки Крим», також оглянуто статтю, у якій зазначені посади, які займала ОСОБА_5 у період з 1995 по 2023 року, серед яких остання вказана з 24.05.2022 року - «Голова адміністрації Совєтського району Республіки Крим» (а.с. 62-65, т. 2);

даними щодо наявності паспорту громадянина України, посвідчення водія ОСОБА_5 (а.с. 66-68, т. 2);

копією паспорта громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69, т. 2);

даними долученого стороною обвинувачення паспорта Совєтського району, у якому у розділі «Адміністрація району» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена як голова адміністрації Совєтського району Республіки Крим, із доданих фото останньої (а.с. 70-82, т. 2);

даними відповіді на доручення слідчого від 24.08.2023, відповідно до якого було встановлено факти протиправної діяльності ОСОБА_5 , а саме оперативним шляхом отримано копії документів, що свідчать про виконання ОСОБА_5 організаційно-розпорядчих функцій на посаді Голови адміністрації Совєтського району Республіки Крим (а.с. 83, т. 2)

скан-копією доповіді ОСОБА_5 як Голови адміністрації Совєтського району за 2022 рік - долучено один примірник, на п`ятдесяти аркушах (а.с. 87-137, т. 2);

скан-копією інформації по розрахунковій за 2022 рік середньомісячної заробітної плати «адміністрації Совєтського району Республіки Крим», в одному примірнику, на одному аркуші за підписом ОСОБА_5 як Голови адміністрації Совєтського району Республіки Крим (а.с. 84, т. 2);

скан-копією плану роботи відділу контролю «адміністрації Совєтського району республіки Крим» за 2023 року, в одному примірнику, на двох аркушах, за підписом ОСОБА_5 як Голови адміністрації Совєтського району Республіки Крим (а.с. 85-86, т. 2);

даними протоколу огляду речей та документів від 18.07.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста було проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сторінки «Правительства Республики Крым «Советский район», яка розташована за адресою: https://sovmo.rk.gov.ru/ru/index, де виявлено елемент інтерфейсу під назвою «Районная власть», у якому містяться підпункти і один з них має назву «Администрация Советского района» та встановлено, що там знаходиться підпункт «Руководство администрации Советского района Республики Крым, де серед керівників даної адміністрації зазначена ОСОБА_5 як Голова адміністрації Совєтського району Республіки Крим, яка займає дану посаду з 24.05.2022 року по теперішній час, що свідчить про те, що ОСОБА_5 здійснює незаконну діяльність на ТОТ АР Крим, також до протоколу долучено фото ОСОБА_5 , розміщеного на вказаному сайті (а.с. 7-14, т. 3);

даними протоколу огляду речей та документів від 18.07.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста було проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сторінки «Правительства Республики Крым «Советский район», яка розташована за адресою: https://sovmo.rk.gov.ru/ru/index, де виявлено елемент інтерфейсу під назвою «Документы», у якому містяться підпункти і один з них має назву «Решения Советского районного совета Республики Крым», у результаті входу до даного підпункту встановлено, що там знаходиться підпункт «Решения заседаний Советского районого совета второго совета», де серед інших рішень розміщене т.зв. «Решением 54-й (внеочередного) заседания 2-го созыва Советского районного совета от 20.05.2022 №1», з 20.05.2022, згідно з яким ОСОБА_5 була призначена на посаду т. зв. «Голови адміністрації Совєтського району», також до протоколу долучене вказане рішення, що розміщене на офіційному вебсайті (а.с. 15-23, т. 3);

даними протоколу огляду речей та документів від 25.07.2023 року та доданими до нього документами, відповідно до якого за участю спеціаліста було проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сторінки «Правительства Республики Крым «Советский район», яка розташована за адресою: https://sovmo.rk.gov.ru/ru/index, де виявлено елемент інтерфейсу під назвою «Документы», у якому містяться підпункти і один з них має назву «Нормативно правовые документи ОМС», у результаті входу до даного підпункту встановлено, що там знаходиться підпункт «Постановление, распоряжения администрации Советского района Республики Крым», у якому опубліковані документи щодо діяльності т.зв. «администрации Советского района Республики Крым» за липень 2023 року, із змісту яких вбачається виконання ОСОБА_5 повноважень на посаді «Голови адміністрації Совєтського району Республіки Крим» (а.с. 24-58, т. 3);

даними протоколу огляду речей та документів від 14.09.2023 року та додатком до нього, відповідно до якого за участю спеціаліста було проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сторінки «Правительства Республики Крым «Советский район», яка розташована за адресою: https://sovmo.rk.gov.ru/ru/index, де виявлено елемент інтерфейсу під назвою «О районе», у якому містяться підпункти і один з них має назву «Устав Советского района Республики Крым», у результаті входу до даного підпункту встановлено, що там опубліковані документи щодо діяльності «администрации Советского района Республики Крым», а саме «Устав Советского района Республики Крым», що, зокрема, закріплює нормативно-правовий статус органів влади на вказаній території, їх посадових осіб (а.с. 59-135, т. 3);

даними протоколу огляду речей та документів від 14.09.2023 року та додатком до нього, відповідно до якого за участю спеціаліста було проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет, а саме сторінки «Правительства Республики Крым «Советский район», яка розташована за адресою: https://sovmo.rk.gov.ru/ru/index, де виявлено елемент інтерфейсу під назвою «Новости», у якому містяться підпункти і один з них має назву «Состоялось 83-е (внеочередное) заседание Советского районного совета 2-го созыва», у результаті входу до даного підпункту встановлено, що там опублікована інформація щодо ОСОБА_5 , а саме: у розміщеному на вебсайті тексті про учасників засідання та результатах його проведення містяться відомості про ОСОБА_5 як Голову адміністрації Совєтського району, також до протоколу долучене фото обвинуваченої ОСОБА_5 в якості учасника засідання (а.с. 136-144, т. 3);

даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів та відповідним описом вилученого від 01.09.2023 року, згідно з яким слідчим 3 відділу СУ Головного управління Служби безпеки України в АР Крим у приміщенні АТ КБ «Приватбанк», за адресою: м.Київ, вул. Ковпака, 29, вилучено диск для лазерних систем зчитування «Verbatim» CD-R, 700 mb, на якому містяться документи, а саме: копії паспорта, анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 145-148, т. 3);

даними протоколу огляду речей і документів від 04.09.2023 року та додатками до нього, згідно з яким слідчим 3 відділу СУ Головного управління Служби безпеки України в АР Крим було проведено огляд диску для лазерних систем зчитування «Verbatim» CD-R, 700 mb, пояснювальний напис «ВХ 7151517-ВБ від 23.08.2023 року, що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01.09.2023 року, та встановлено, що на ньому знаходяться 12 файлів, які у подальшому роздруковано на 12 арк. та додано до протоколу, а саме: копії паспорта громадянки ОСОБА_5 , копія РНОКПП, анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, фотознімки ОСОБА_5 (а.с. 149-163, т. 3);

даними висновку експерта за результатами проведення судової портретної експертизи від 13.12.2023, у ході якої було встановлено, що у фотознімку у файлі « ОСОБА_5 png» (об`єкт 1) та у фотознімку у файлі «0000000387926604.png» (об`єкт 2), наданому в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і та ж особа (а.с.174-179, т.3), що свідчить про те, що особа, яка зображена на офіційних вебсайтах як «Голова адміністрації Совєтського району Республіки Крим» є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.174-178, т.3).

Враховуючи узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про кримінально-протиправні дії громадянки ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, належними та допустимими доказами.

Інші, подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи, доказового значення в межах даного провадження не мають.

Крім того, надані стороною обвинувачення та досліджені судом процесуальні документи у даному кримінальному провадженні за своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення, ні зі сторони обвинувачення, ні зі сторони захисту, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а тому, суд, у розумінні ст. 84 КПК України, процесуальним документам оцінки не надає.

Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначено, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_5 суд вважає за необхідне, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено "поза розумним сумнівом".

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Висновки суду та призначення покарання

За таких обставин, суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, вчинила колабораційну діяльність, тобто, добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , судом встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої обставини, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення як обвинуваченою, так і іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , застосований слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року - залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати за проведення судової експертизи №23673/23-35 від 13.12.2023 в сумі 5558,58 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 5558 грн. 58 коп. (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн. 58 коп.).

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: ОСОБА_1