Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №756/14294/25 — Оболонський районний суд міста Києва

17.04.2026 Справа № 756/14294/25

Справа № 756/14294/25

Провадження № 2/756/1320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (надалі - ОСББ «К5») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті внесків на утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та у фонди ОСББ, внесків до фондів безпеки, внесків до спеціального фонду асфальтування, внесків за сонячну електростанцію, «насосну» та «ліфтову» дизельну електростанцію, обслуговування та паливо для «насосної» та «ліфтової» дизельних електростанцій на загальну суму 22698,80 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач є власником нежитлового приміщення № 852, площею 105,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , в якому створено та діє ОСББ «К5». Рішеннями загальних зборів ОСББ «К5» з 01.05.2020 був встановлений розмір обов`язкового щомісячного внеску на утримання спільного майна будинку, внеску до ремонтного та резервного фондів за один квадратний метр загальної площі нерухомого майна співвласника у загальному розмірі 8,38 грн./кв.м; з 01.11.2023 - у загальному розмірі 11,00 грн./кв.м, а також внесок у розмірі 420,00 грн. до фонду на безпеку будинку та території; з 01.01.2024 - у розмірі 11,00 грн./кв.м та 420,00 грн. - внесків до фондів безпеки, 300,00 грн. - внесків до спеціальних фондів асфальтування (з січня по червень 2024 року) з 1 об`єкта нерухомого майна; з 01.10.2024 - у загальному розмірі 13,50 кв.м; з 01.10.2024 - разовий внесок у розмірі 1 800,00 грн. на придбання генератора та щомісячний обов`язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1,50 грн./1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення; з 01.11.2024 - разовий внесок у розмірі 3000,00 грн. на придбання генератора та щомісячний обов`язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1,00 грн./1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення; обов`язковий внесок 700 грн. х 3 місяців (2100 грн.) на придбання сонячної електростанції. Відповідач щомісячні внески не сплачує, у зв`язку з чим, у нього перед позивачем утворилась заборгованість за період з червня 2024 року по вересень 2025 року у сумі 22698,80 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

23.11.2025 року надійшов відзив від Відповідача, у якому він позов не визнав, зазначає, що визнає дійсність загальних зборів 20.02.2020 року, оскільки сам брав у них участь. Однак, ставить під сумнів правомірність рішень загальних зборів 16.09.2023 та 17.08.2024, вважає, що є необхідним дослідження первинних документів, зокрема листків голосування та письмового опитування, оскільки протоколи зборів є лише похідними документами. Відповідач сам звертався із запитом до Позивача для отримання відповідних документів, однак вони надані не були. Протягом 2020-2025 років Відповідач сумлінно виконував обов`язки зі сплати внесків і платежів. Однак, після запровадження з 01.11.2023 та 01.10.2024 збільшених внесків та нових платежів, збільшилось фінансове навантаження на Відповідача. Відповідач сплачує внески у розмірі 8,38 грн. за кв.м., а також частину додаткових внесків. Також, заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Також, Відповідач заявив клопотання про витребування у Позивача доказів, а саме листків голосування та листків письмового опитування за загальних зборах 16.09.2023 р. та 17.08.2024 р., а також зведену інформацію про голосування кожного співвласника на загальних борах 17.08.2024.

28.11.2025 року від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що доводи Відповідача щодо неправомірності рішень загальних зборів є необґрунтованими та виходять за межі предмету спору, оскільки такі рішення у цій справі Відповідачем не оскаржуються, і вони є чинними. Вказані рішення оформлені відповідно до чинного законодавства, більшість співвласників реалізували своє волевиявлення та підтримали всі питання, винесені на порядок денний. Фактичні результати голосування відображені у протоколах загальних зборів, та підтверджують повноважність прийняття рішень. Самі листки для голосування та письмового опитування за обсягом складають понад 4500 аркушів. Також, Позивач не ухиляється від надання Відповідачу необхідної інформації, однак оформлених належним чином звернень від Відповідача не надходило.

30.11.2025 року від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій він не погодився із аргументами Позивача, наполягає на витребуванні у Позивача доказів, а також просив суд накласти на Позивача штраф за зловживання процесуальними правами.

На переконання суду, клопотання Відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд звертає увагу, що витребування доказів має переслідувати мету повного і всебічного з`ясування обставин справи у межах предмета спору, з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню.

У цій справі Позивач не заявляв позову про визнання недійними рішень загальних зборів, які ставляться ним під сумнів, зокрема і з викладених ним підстав. Відповідно, при наданні оцінки таким рішенням в суд має виходити із їх форми і змісту. Тому, суд вважає, що клопотання про витребування доказів виходить за межі предмету судового розгляду у цій справі.

Також, суд не вбачає підстав для накладення штрафу на Позивача відповідно до ст. 148 ЦПК України, оскільки не вважає наявним факт зловживання Позивачем своїми процесуальними правами, що вимагало би реагування суду.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що підставі Протоколу №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 14.04.2019 було прийнято рішення про створення ОСББ «К5».

ОСББ «К5» діє на підставі Статуту, нову редакцію якого затверджено рішенням Загальних зборів ОСББ «К5» (протокол №04 від 27.05.2023).

Згідно Статуту ОСББ «К5» метою створення даного об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Зі змісту п.п. 2, 3 розділу ІІІ Статуту вбачається, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів в тому числі належить питання про визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 11 розділу ІІІ Статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Зі змісту п. 2 розділу V Статуту вбачається, що співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 затверджено кошторис на 2020/2021 роки (загального фонду, ремонтного та резервного фонду), встановлено з 01.05.2020 року обов`язкові щомісячні внески для здійснення витрат на управління будинком: внесок на утримання спільного майна будинку у розмірі 7,83 грн./1 кв.м загальної площі нерухомого майна, внесок до ремонтного фонду - 0,20 грн./1 кв.м загальної площі нерухомого майна, внесок до резервного фонду - 0,35 грн./1 кв.м загальної площі нерухомого майна, що загалом складає 8,38 грн./1 кв.м загальної площі нерухомого майна.

Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 затверджено порядок сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку та у фонди об`єднання. Встановлено строк сплати усіх внесків - до 20 числа поточного місяця.

Протоколом № 5 загальних зборів ОСББ «К5» від 05.10.2023 затверджено щомісячні обов`язкові внески з 01.11.2023 для здійснення витрат на управління будинком у загальному розмірі 11,00 грн./кв.м, який включає: внесок на утримання будинку - 9,70 грн./кв.м; внесок ремонтного фонду - 1,00 грн./кв.м; внесок резервного фонду - 0,30 грн./кв.м. Крім того, створено фонд безпеки будинку, обов`язковий внесок до якого становить 250 грн. за один об`єкт нерухомого майна; фонд безпеки території (внесок - 170,00 грн. за один об`єкт нерухомого майна); створено спеціальний фонд та затверджено кошторис на проведення робіт з асфальтування.

Вказаний протокол оформлений у встановленому законом порядку, містить результати голосування (63,38 % співвласників «за»).

Протоколом № 6 загальних зборів ОСББ «К5» від 02.10.2024 змінено розмір внесків для здійснення витрат на управління будинком, встановлених Протоколом № 5, до 13,50 грн./кв.м, а також запроваджено разовий внесок для придбання сонячної електростанції (СЕС) та участі у програмі «ГрінДІМ» - 2100,00 грн. з кожного об`єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових примiщень); внесок на придбання дизельної електростанції «насосного» генератора - 1800,00 грн. та «ліфтового» генератора - 3 000,00 грн.; запроваджено щомісячний обов`язковий внесок на обслуговування та закупівлю ПММ для роботи «насосного» генератора 1,5 грн/1 кв.м. та «ліфтового» генератора у розмірі 1.00 грн/1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення.

Вказаний протокол оформлений у встановленому законом порядку, містить результати голосування (65,87 % співвласників «за»).

Докази про визнання вказаних рішень загальних зборів співвласників ОСББ незаконними або їх скасування, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 19.07.2024, нежитлове приміщення № 852 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Номер запису про право власності: 10158407.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку та довідки, заборгованість Відповідача по сплаті внесків за період з червня 2024 року по вересень 2025 року становить 22 698,80 грн., яка відповідачем не спростована.

З урахуванням вищенаведеного, остання підлягає стягненню з відповідача, як власника приміщення.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

На підтвердження витрати на правничу допомогу Позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 1 від 06.01.2025 між ОСББ «К5» та адвокатським об`єднанням «ОСА ЛЕКС», Додаткову угоду № 8 від 10.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 1 від 06.01.2025 між ОСББ «К5» та адвокатським об`єднанням «ОСА ЛЕКС», Акт про надання правничої допомоги від 10.09.2025 року на суму 4000 грн. (складання позову), рахунок на вказану суму та платіжна інструкція про оплату 4000 грн. від 10.09.2025 р.

Суд вважає підтвердженими і обґрунтованими понесені Позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. у цій справі, а тому їх слід стягнути з Відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України у дольовому порядку з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (код ЄДРПОУ 43065369, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 5) заборгованість по сплаті внесків у розмірі 22698 грн. 80 коп., витрати по оплаті судового збору 3028 грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу 4000 грн. 00 коп., а всього 29726 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Діденко