Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №709/1847/25 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1847/25

2/709/80/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Савіська І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування вказаного позову зазначалося, що позивач та ОСОБА_3 спільно проживали як чоловік і дружина з 2010 року без реєстрації шлюбу і у 2012 році в них народився син - ОСОБА_4 , відомості про батька якого були записані за вказівкою матері. Під час спільного проживання позивач і ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно святкували свята, спілкувалися з родичами один одного, а також спільно придбали будинок під виплату. За весь час спільного проживання позивач була на утриманні ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув у с. Горіхове Покровського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини, стримуванням і відсіччю збройної агресії з боку Російської Федерації проти України.

З метою забезпечення прав дитини, у тому числі на соціальні гарантії, допомогу у зв`язку із втратою годувальника, а також для захисту її інтересів постала потреба для встановлення факту батьківства. Проте мати ОСОБА_3 , тобто відповідач, заперечує цей факт, у зв`язку з чим позивач, просила встановити факт батьківства та внести відповідні зміни у актовий запис про народження дитини.

У судовому засіданні позивач та її представник викладені у позові вимоги підтримали повністю, просили задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку надіслала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням за кордоном, в якій проти задоволення позову заперечила.

Позивач та її представник проти задоволення вказаного клопотання заперечили та вважали, що такі дії відповідача спрямовані на затягування строків розгляду справи, а тому наполягали на проведенні судового засідання.

З роздруківки відстеження поштового відправлення судом встановлено, що воно прийнято у відділенні АТ «Укрпошта» у с-щі Чорнобай 01 квітня 2026 року, що ставить під сумнів перебування відповідача за кордоном. Крім того, до заяви не додано жодних доказів на підтвердження причин неявки, а саме перебування відповідача за кордоном як на момент її подання, так і на момент проведення судового засідання.

У зв`язку з цим, беручи до уваги неодноразову неявку відповідача до суду, керуючись вимогами ст. 223 ЦПК України, суд визнав причини неявки неповажними, постановив відмовити у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого та провести судове засідання за відсутності відповідача.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що є двоюрідною тіткою позивача та пам`ятає як вони зійшлися з ОСОБА_3 та разом проживали. Вона запитувала у позивача чому вони не розписуються з ОСОБА_3 , на що позивач відповідала, що «чоловік може втекти, а держава щось дасть». Вона неодноразово бачила ОСОБА_3 , він приїздив і допомагав збирати врожай. Їй відомо, що ОСОБА_3 все, що заробляв, ніс у сім`ю - ОСОБА_6 і двом іншим синам. Те, що ОСОБА_6 його син, то це видно. Відповідач до війни при зустрічах неодноразово також підтверджувала, що ОСОБА_6 її внук. Чого ОСОБА_3 не записали батьком дитини їй невідомо. Щоб хтось інший визнавав себе батьком ОСОБА_6 , то такого не було. ОСОБА_3 оточуючим завжди представляв ОСОБА_6 своїм сином.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка була певний час дружиною батька позивача, тобто її мачухою, показала, що ОСОБА_3 безперечно був батьком ОСОБА_6 . З ОСОБА_3 вона познайомилася в 2011 році під час святкування реєстрації її шлюбу з батьком позивача. Тоді позивач і ОСОБА_3 прийшли до них на святкування і повідомили про вагітність позивача. Позивач і ОСОБА_3 не були розписані. Вона безпосередньо була присутня у лікарні під час пологів і народження ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 в цей час шукав гроші. Останній був дуже щасливий у зв`язку із народженням сина, забирав його і позивача з лікарні. Після цього вона запрошувала позивача і ОСОБА_3 проживати в них, проте вони відмовилися і переїхали у

с. Жовнине. ОСОБА_3 був їй як син, роботящий і безвідмовний. Він гарно ставився до сина ОСОБА_6 , любив його, утримував. « ОСОБА_8 син ОСОБА_6 - це саме цінне, що в нього було».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, покази свідків, суд дійшов такого висновку.

Згідно з копією свідоцтва про народження від 26 жовтня 1982 року серії

НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю записана ОСОБА_2 , тобто відповідач (а.с. 13).

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради від 11 лютого 2025 року № 325 ОСОБА_3 проживав без реєстрації за адресою:

АДРЕСА_1 , спільно з співмешканкою - ОСОБА_1 , тобто позивачем, сином - ОСОБА_4 , братами співмешканки - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , синами співмешканки - ОСОБА_11 і ОСОБА_12 (а.с. 15).

Так, з копії свідоцтва про народження від 06 червня 2012 року серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю записана ОСОБА_1 , тобто позивач, а батьком записаний ОСОБА_13 (а.с. 16).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України від

20 березня 2025 року № 00050169479 (а.с. 17) відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).

Позивач отримала сповіщення сім`ї (близьких родичів) загиблого від 04 лютого 2025 року № 1/146, де зазначено, що її чоловік - заступник командира бойової машини, навідник-оператор 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_3 під час безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини, стримуванням і відсіччю збройної агресії з боку Російської Федерації проти України, близько 23:00

02 лютого 2025 року поблизу н.п. Горіхове Покровського району Донецької області внаслідок ураження FPV-дроном-камікадзе з боку збройних формувань Російської Федерації отримав травми, несумісні з життям, і загинув (а.с. 9).

Факт смерті ОСОБА_3 також підтверджується копіями довідки про причини смерті від 05 лютого 2025 року № 397м/265д (а.с. 10), лікарського свідоцтва про смерть від 05 лютого 2025 року № 397м/265д (а.с. 11), виданого повторно свідоцтва про смерть від

12 лютого 2025 року серії НОМЕР_5 (а.с. 12).

З копії довідки Великоканівецького старостинського округу виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської області від 07 лютого 2025 року № 97 вбачається, що ОСОБА_3 похований 07 лютого 2025 року на Рябошлицькому кладовищі у с. Великі Канівці за рахунок цивільної дружини (а.с. 14).

У матеріалах справи містять роздруківки 18 фотографій, на яких, зі слів позивача, зображено ОСОБА_3 разом з його сином - ОСОБА_4 , відповідача з

ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з позивачем і ОСОБА_4 та іншими її дітьми (а.с. 19-36).

До позовної заяви також долучено скріншоти листування у додатку «Viber» між позивачем та ОСОБА_3 , де вони спілкуються на побутові теми, обмінюються фотографіями, ОСОБА_3 цікавиться дітьми, а позивач розповідає про ОСОБА_6 (а.с. 37-46).

Крім того, суду надано скріншоти листування у додатку «Viber» між

ОСОБА_3 та сином, в якій ОСОБА_3 цікавиться ОСОБА_6 (а.с. 47-48).

З копій платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_3 12, 22, 23 жовтня і

20 грудня 2024 року переказав ОСОБА_11 грошові кошти у загальному розмірі

10100,00 гривень (а.с. 50-54) та 28 вересня і 12 жовтня 2024 року, 21 січня 2025 року переказав ОСОБА_12 грошові кошти у загальному розмірі 7135,68 гривень (а.с. 55-57).

Судом також досліджено відеозапис судового засідання у справі № 709/179/25 за заявою ОСОБА_1 (позивач), заінтересовані особи: Чорнобаївська селищна рада, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 (відповідач), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та перебування на утриманні.

На вказаному відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_2 , тобто відповідач, заявляє, що ОСОБА_3 жив із ОСОБА_1 , тобто позивачем, тільки заради дитини, яка не була записана на його прізвище, а також підтверджує, що він визнавав батьківство, оскільки дитина народилася у нього, називав дитину своїм сином та хвалився ним, дуже його любив.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зі змісту ст. 130 СК України вбачається, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду; заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу; заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до абз. 3-5 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від

15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні; заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України; із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

З метою доведення своєї позиції представником позивача було двічі подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

При цьому під час розгляду первинного клопотання представника позивача про призначення відповідної експертизи відповідач не заперечувала, оскільки хотіла достеменно знати чи є ОСОБА_4 сином загиблого ОСОБА_3 , а також погодилася із запропонованим переліком питань для вирішення експертами.

В подальшому ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

30 грудня 2025 року задоволено повторне клопотання представника позивача та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої було поставлено такі питання:

1. Чи може бути ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , біологічною матір`ю якої є позивач?

2. Чи є відповідач біологічною бабусею дитини - ОСОБА_4 .?

3. Чи є біологічна спорідненість між відповідачем та ОСОБА_4 .?

Призначаючи вказану експертизу, суд виходив, зокрема з позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 травня 2019 року у справі № 184/1033/17, де процитовано висновок Європейського суду з прав людини про те, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації»).

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Водночас до суду надійшла заява відповідача від 26 лютого 2026 року про те, що вона відмовляється від відбору експертних зразків та заперечує проти задоволення позову (а.с. 136).

Крім того, листом ТОВ «Мама-Папа» від 15 березня 2026 року № 0073-26 суду повідомлено, що позивач разом з дитиною - ОСОБА_4 з`явилися у призначений час для здачі біологічних зразків, однак відповідач, яка повідомлена про необхідність явки належним чином, не з`явилася та її біологічні зразки відсутні, внаслідок чого ухвалу суду залишено без виконання (а.с. 142).

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Так, суд розцінює суперечливу і непослідовну поведінку відповідача, а також її дії щодо відмови від надання біологічних зразків без пояснення причин і жодних обґрунтувань, як ухилення від участі в експертизі, висновок за результатами проведення якої мав би суттєве доказове значення у цій справі.

Враховуючи ухилення відповідача від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, зокрема покази свідків, відеозапис судового засідання, роздруківки фотокарток, що у своїй сукупності з достовірністю підтверджують факт батьківства, а саме те, що ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позову, оскільки іншим чином встановити цей факт неможливо, а його встановлення необхідне для реалізації прав і законних інтересів дитини.

Встановлюючи факт батьківства, суд виходить із необхідності якнайкращого забезпечення інтересів дитини як цього вимагає ч. 1 ст. 3 Конвенції про захист прав дитини.

Нормами ст. 134 СК України передбачено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила), передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пп. 2.16.7 п. 12.6 розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

За таких обставин суд вважає за необхідне внести відповідні зміни в частині відомостей про батька в актовий запис про народження ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 109, 141, 223, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису № 47 від 06 червня 2012 року про народження ОСОБА_4 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чорнобаївського районного управління юстиції у Черкаській області, вказавши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Чубай