Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №555/549/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/549/26

Номер провадження 3/555/225/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого ,-

- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2026 року о 00 год. 21 хв. у с.Білка по вул.Перемоги водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується тестом номер 3570 від 10.03.2026 року, результат огляду становить 0,46 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 не згідний та погодився на огляд у медичному закладі, відповідно до висновку на стан алкогольного сп`яніння №3 від 10.03.2026 року водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, на адресу суду надійшли заперечення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Хімін І.С. на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610932 від 10.03.2026 року, в якому остання просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Дане заперечення мотивує тим, що допущені істотні порушення при проведенні огляду на стан сп`яніння водія, в тому числі, огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, проведений не уповноваженою на те особою. Вказує, що відеозаписі проходження медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я зафіксовано, що освідування на визначення стану сп`яніння у лікарні водія проводить не черговий лікар, як це визначено законодавством, а медична сестра. Вважає, що протокол складений за результатами огляду та додані до нього документи є недопустимими доказами, як такі що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції.

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвокатки Хімін І.С., яка в його інтересах має право подавати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим остання і скористалася, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення адвоката, що викладені ним у поданих запереченнях, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог пункту 2.9.А ПДР та ч.1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610932 від 10.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.03.2026; роздруківкою результату тестування приладом Drager Alkotest 6810, тест № 3570, згідно з якою результат огляду становить 0,46‰; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким огляд проводився за допомогою ALKOFOR 505, результати огляду, позитивна, 0,386 проміле; висновком №3 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння; рапортом інспектора СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Курильчика І. від 10.03.2026 року; фотоматеріалом; оптичним диском з відеофіксацією зафіксованого правопорушення.

З оглянутих судом відеозаписів події встановлено, що 10 березня 2026 року о 00 год. 21 хв. у с.Білка по вул.Перемоги водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується тестом №3570 від 10.03.2026 року, результат огляду становить 0,46 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 не згідний та погодився на огляд у медичному закладі, відповідно до висновку на стан алкогольного сп`яніння №3 від 10.03.2026 року водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Із довідки інспекторки сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області Луцик Ю. від 10 березня 2026 року вбачається, що на протязі року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не притягувався, посвідчення водія отримував (посвідчення водія НОМЕР_2 ); права керування не позбавлений.

Водій ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом марки Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зобов`язався не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин, що підтверджується зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610932 від 10 березня 2026 року.

Наведені докази є послідовними, взаємоузгодженими між собою та в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд критично оцінює факти та обставини, викладені стороною захисту у запереченні на протокол, оскільки такі не були належно підтверджені. Сторона захисту покликається на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9а ПДР. Суд розцінює їх як спосіб захисту. Обставини викладені у запереченні спростовані матеріалами справи.

Такі обставини узгоджуються зі змістом протоколу, акта огляду, направлення на медичний огляд та медичного висновку.

Так, посилання адвоката Хімін І.С. на сумнів у справності газоаналізатора Drager 6810, відсутність сертифіката та нібито неналежний технічний стан приладу саме по собі не спростовує встановлених обставин, оскільки після незгоди водія з результатом огляду на місці його було направлено до закладу охорони здоров`я, де проведено повторний огляд та складено висновок № 3 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, навіть за наявності заперечень щодо первинного огляду на місці, такі були перевірені шляхом проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я відповідно до процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП.

Щодо доводів захисника, адвоката Хімін І.С. про те, що в лікарні огляд фактично проводила медична сестра, суд зазначає таке. Сам по собі факт виконання медичним персоналом допоміжних технічних дій під час огляду не свідчить автоматично про недійсність результатів медичного огляду, якщо огляд проведено в уповноваженому закладі охорони здоров`я, а його результати оформлено відповідним медичним висновком.

Із матеріалів справи не вбачається, що висновок № 3 складений неуповноваженою особою або що він не відповідає вимогам закону. Вказаний висновок є в матеріалах справи та узгоджується з іншими доказами. Самі лише припущення сторони захисту про неналежність оформлення медичного огляду, без належного підтвердження недійсності висновку або його складання неуповноваженою особою, не можуть бути підставою для визнання цього доказу недопустимим.

Суд звертає увагу на те, що заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх результатів медичного огляду, у зв`язку з чим доводи захисника щодо виконання черговим лікарем технічної роботи під час огляду ОСОБА_1 та про те, що медична сестра не наділена правом проводити огляд на стан сп`яніння є безпідставними, а висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, і сумніву у суду не викликає. Тому підстав не брати до уваги результати огляду, який проведений фахівцем, в суду немає.

Не заслуговують на увагу й доводи захисту про невідповідність фабули протоколу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту протоколу та інших матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено як результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, так і результатами медичного огляду. Отже, зміст інкримінованого діяння відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також безпідставними є доводи сторони захисту про те, що водія не було відсторонено від керування транспортним засобом. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язався не керувати транспортним засобом протягом 24 годин, що свідчить про застосування до нього відповідного заходу відсторонення від керування. Саме лише твердження захисту про подальше керування автомобілем не спростовує наявність відповідного процесуального документа в матеріалах справи.

Суд також враховує, що наведені стороною захисту посилання на окрему судову практику районного суду не є обов`язковими для суду при вирішенні цієї справи та не спростовують сукупності доказів, досліджених у даному провадженні.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 10.03.2026 о 00 год. 21 хв. у с. Білка по вул. Перемоги керував транспортним засобом Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи, зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту, не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень. При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, дані про її особу та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, а також те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з особи підлягає стягненню судовий збір.

Розглянувши справу відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, керуючись ст.130, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Березнівський районний суд.

Повний текст постанови виготовлений 20.04.2026 року 0 16:00 год.

Суддя Березнівського

районного суду А.Ю. Собчук