Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №552/9080/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 15.04.2026Справа № 552/9080/25

Провадження № 2/554/1322/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі суду:

судді Блажко І.О.,

при секретарі Ревека К.О.

за участю відповідача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг ,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Київського районного суду м. Полтави із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. В якому прохали : стягнути із ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , борг за спожитий природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 79570,5 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн.; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи проводити без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, не заперечують проти прийняття судом заочного рішення. В обгрунтування позову позивач зазначив, що як суб`єкт ринку газу з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб та є постачальником на якого покладені спеціальні обов`язки. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які є однаковим для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Відповідно до вимог Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу. Включення споживача до реєстру споживачів ТОВ « ГК «Нафтогаз України» не передбачає підписання споживачем заяви-приєднання. На умовах договору постачання природного газу побутовим споживачам, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства. Відповідачем в період з 01.03.2021 по 30.09.2025 було спожито природний газ на загальну суму 79570,5 грн., вартість якого споживачем не сплачено.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 25.11.2025 матеріали справи за позовною заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Полтави за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025 цивільну справу № 552/9080/25 розподілено на суддю Шевченківського районного суду міста Полтави І.О.Блажко, із присвоєнням номеру провадження-2/554/6339/2025.

14.01.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №552/9080/25. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання по суті призначено на 13.02.2026 о 11.30 годині приміщенні Шевченківського районного суду м.Полтава за адресою - м.Полтава, вул.Навроцького, 5, кабінет №№17,18. Викликано у судове засідання учасників справи : представника позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», відповідача ОСОБА_1

18.02.2026 до суду надійшов відзив від відповідача, у якому остання прохає відмовити у задоволенні позову у зв`язку із його необгрунтованістю та безпідставністю. Вказує на те, що позивач у позові зазначає про те, що ОСОБА_1 не сплачує за надані товариством послуги, а тому за період із 01.03.2021 по 30.09.2025 у неї виникла заборгованість у сумі 79570,5 грн., яка до цього часу не погашена. Проте, починаючи з 22.10.2019 ОСОБА_1 не є власником житлового приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 жовтня 2019 року.

Представник позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. В позовній заяві прохали : розгляд справи проводити без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, не заперечують проти прийняття судом заочного рішення. Заперечення на відзив на позовну заяву суду не надали.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, які вказані у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку наявним у справі доказам, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 з 22.10.2019 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сельхозкомплект», згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2019, посвідчений Гофман Е.Л., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу.

Таким чином, з 22.10.2019 квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сельхозкомплект».

Згідно відповіді Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 07.01.2026 за №01-12-05-09/302 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 .

Як слідує із копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Октябрським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області, громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : 17.10.2019 знято з реєстрації місця проживання – АДРЕСА_1 ; 06.08.2020 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 .

Таким чином, з 17.10.2019 ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання за адресою – АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 1-3 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст. 76-77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач у своєму позові прохає стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за надані послуги за адресою АДРЕСА_1 за період із 01.03.2021 по 30.09.2025 у сумі 79570,5 грн.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила), постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Позивач як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу, а інші послуги, зокрема, облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з підключення, обмеження, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій тощо, здійснює оператор газорозподільних систем.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідност.11 Цивільного кодексу України, виникає в тому числі і з договорів.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Крім того, відповідно до ст.322 ЦК України, на власника покладається тягар утримання майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 22.10.2019 не є власником житлового приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Гофман Е.Л., копія якого міститься у матеріалах справи.

Тобто ОСОБА_2 не є побутовим споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 із 22 жовтня 2019 року.

Оскільки ОСОБА_1 не є власником спірного приміщення за адресою - АДРЕСА_1 із 22.10.2019, не зареєстрована за вказаною адресою з 17.10.2020, через що не споживала надані товариством послуги у період із 01.03.2021 по 30.09.2025, а тому у неї відсутній обов`язок сплачувати за послуги, які надавалися за спірною адресою.

На підставі викладеного, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2422, 40 грн. віднести на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 263, 350, 354 ЦПК України , суд ,-

в и р і ш и в :

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг – відмовити.

Судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійки віднести на користь держави.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Команія «Нафтогаз України», місцезнаходження - 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок №1, код ЄДРПОУ 40121452.

Відповідач – громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання повного тексту рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Усники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.

Суддя І.О.Блажко