Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №552/2666/26
Суддя: Айдаєв Р. З.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2666/26
Провадження № 1-кп/552/581/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.04.2026 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді – ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
потерпілого – ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого – ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000119 від 16.02.2026, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Охтирського району, с. Карпилівка, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, із середньою освітою, солдата ЗСУ, в\ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше судимого,
-17.12.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-17.04.2015 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 393, ст. 71, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяці позбавлення волі, 19.10.2015 апеляційним судом Харківської області пом`якшено покарання за ч. 2 ст. 393 КК України на підставі ст. 69 КК України з 5 років позбавлення волі до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.12.2013, остаточно призначене покарання у виді 3 років 1 місяці позбавлення волі, 24.05.2017 звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання;
-27.03.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі;
-08.01.2020 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-25.09.2020 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, яке призначене вироком Зінківського р/с Полтавської області від 08.01.2020, остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі;
-12.05.2021, Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, за ст. 185 ч. 3 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 29.01.2024 по відбуттю строку покарання,
за обвинуваченняму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 31.03.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000119 від 16.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.04.2026 призначений відкритий судовий розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні 13.04.2026, до початку судового розгляду, прийнятий цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом.
Епізод № 1.
Судом визнано доведеним обвинувачення про те, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 №369 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України введено та діє воєнний стан.
15.02.2026 близько 18:30 у ОСОБА_6 , який перебував на території під`їзду № 8 за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, а саме велосипеду марки “TREK-3700”, який знаходився в коморі для зберігання в підвальному приміщенні за вищевказаною адресою. Того ж дня, близько 18:30 ОСОБА_6 перебуваючи на території під`їзду № 8 будинку АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, проник до комори де зберігаються особисті речі мешканців будинку, та здійснив крадіжку велосипеду марки “TREK-3700”, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 збитку на загальну суму 5 412 грн.
У подальшому даний велосипед ОСОБА_6 передав для зберігання своєму знайомому ОСОБА_9 .
Епізод № 2.
Продовжуючи свої злочинні дії, в період часу з 15.02.2026 по 21.02.2026, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 , який перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, а саме нового кабеля силового ВВГнг-LS 3*2,5 Одесакабель 100 м., нового кабелю ВВГ нг-LS 3*1 (5кл) - 0,66 120 метрів, а також нового кабелю ВВГ нг-LS 3*4 (ож) - 0,66 9 метрів, які знаходились в будинку за вищевказаною адресою. У подальшому ОСОБА_6 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття пластикового вікна, проник до домоволодіння, та здійснив крадіжку кабеля силового ВВГнг-LS 3*2,5 «Одесакабель» довжиною 100 м загальною вартістю 7612 грн, нового кабелю ВВГ нг-LS 3*1 (5кл) - 0,66 довжиною 120 метрів загальною вартістю 4 828,80 грн, а також нового кабелю ВВГ нг-LS 3*4 (ож)-0,66 довжиною 9 метрів вартістю 1 239,03 грн, які завдали потерпілому ОСОБА_4 збитку на загальну суму 13679,83 грн. У подальшому даними кабелями ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, а саме продав.
Епізод № 3.
Продовжуючи свої злочинні дії, 16.02.2026 близко 15:30 у ОСОБА_6 , який перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, а саме ювелірних виробів зі срібла 925 проби вагою 22 г, ювелірних виробів зі срібла 875 проби вагою 32, 85 г, які знаходились в п`яльці на столі в будинку за вищевказаною адресою.
У подальшому ОСОБА_6 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття дверей ключима які знаходилися на території даного домоволодіння, проник до будинку, та здійснив крадіжку ювелірних виробів зі срібла 925 проби вагою 22 г, ювелірних виробів зі срібла 875 проби вагою 32,85 г, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 збитку на загальну суму 4981,67 грн.
У подальшому даними виробами зі срібла ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, а саме заклав до Повного товариства “Ломбард “Компроміс” Нікітіч Н.В. і компанія” за що отримав грошові кошти.
Епізод № 4.
28.02.2026 близько 18:30 у ОСОБА_6 , який перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, а саме музичної колонки чорного кольору з маркуванням «АК -20G», з дротом червоного кольору, двух пластикових відер чорного кольору із 24 металевими дисками «Титан» діаметром 125 мм та саморізами (55 мм) чорними в кількості 340 штук, електричного тримеру (для косіння трави) «BOSH» «AFS 23-37» бірюзового кольору та плоскогубців “TOPEX”, належних ОСОБА_11 , які знаходилися в коморі для зберігання інструментів та будівельних матеріалів за вищевказаною адресою.
Того ж дня, близько 18:30 ОСОБА_6 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом збивання навісного замка, проник до комори де зберігаються інструменти та будівельні матеріали, та здійснив крадіжку музичної колонки чорного кольору з маркуванням «АК -20G», з дротом червоного кольору, два пластикових відра чорного кольору із 24 металевими дисками «Титан» діаметром 125 мм та саморізами (55 мм) чорними в кількості 340 штук, електричного тримеру (для косіння трави) «BOSH» «AFS 23-37» бірюзового кольору та плоскогубців “TOPEX”, чим завдав збитку ОСОБА_11 на загальну суму 6 217,73 грн.
У подальшому, ОСОБА_6 під час залишення місця події разом з викраденим майном був зупинений свідком ОСОБА_12 , тим самим кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 .
Кваліфікація дій обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за інкримінованими епізодами № 1-3 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
За епізодом № 4 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Прокурор, потерпілий ОСОБА_4 , обвинувачений, його захисник, просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 подали письмову заяву у якій просили проводити судовий розгляд без їх присутності.
Обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_6 визнав себе винним. Суд переконався, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності позиції немає та йому роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, а тому суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи, які не оспорюються стороною обвинувачення, обвинуваченим та потерпілим.
Допитаний під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав та повідомив, що точної дати вчинення всих інкримінованих кримінальних правопорушень не пам`ятає, однак вказав, що вони вчинювались у лютому на території м. Полтава, куди ОСОБА_6 приїхав у гості до товариша.
Однак, обвинувачений додав, що напередодні, як військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , проходив навчання у Республіці Німеччина. По поверненню в Україну він самовільно залишив частину та таким чином приїхав до міста Полтава, фактично перебуваючи в СЗЧ.
Щодо крадіжки майна потерпілого ОСОБА_8 пояснив, що дійсно проник до комори, зламавши вхідні двері, та викрав велосипед, який передав товаришу ОСОБА_9 , за що отримав грошові кошти в сумі 500 грн, які витратив на власні потреби.
Щодо крадіжки майна ОСОБА_13 обвинувачений повідомив, що ввечері проходив повз недобудований будинок потерпілого, виявивши відсутність оточуючих вирішив викрасти майно, яке перебувало у середині будинку. З метою проникнути до нього за допомогою каменю розбив скло метопластикового вікна та таким чином опинився у приміщенні будинку. Викрадені кабелі були складені у двох мішках, які після крадіжки були здані на прийомці кольорових металів на суму близько 8000 грн. Яка була довжина викрадених кабелів обвинуваченому невідомо, чи пошкодив він віконну раму проникаючи до приміщення ОСОБА_6 не пам`ятає.
Ювелірні вироби потерпілої ОСОБА_10 із золота та срібла обвинувачений викрав скориставшись можливістю вільного доступу до домоволодіння останньої та тим, що його ніхто не помічає. Викрадені речі у подальшому були здані у ломбард на документи знайомого, суму отриманих коштів не пам`ятає.
Речі потерпілого ОСОБА_11 були викрадені за схожих обставин. ОСОБА_6 виявив, що підсобне будівельне приміщення потерпілого було не зачиненим, на вхідних дверях був лише навішений не замкнений замок. Зайшовши до приміщення вагончика ОСОБА_6 викрав музичну колонку, тример для косіння трави, металеві диски, саморізи. Вийшовши з приміщення та покинувши територію його зустріли випадкові перехожі та затримали, запідозривши у крадіжці. Викрадені речі були повернуті власнику ОСОБА_11 .
Про скоєне жалкує, щиро кається, мотиви вчинення крадіжок відмовився пояснити.
Допитаний потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що у АДРЕСА_3 , будує власний будинок. У приміщенні будинку перебувають будівельні матеріали та товари, частина із яких закуплена наперед. Одними із таких товарів була кабельно-провідникова продукція.
20.02.2026 ОСОБА_4 під час перевірки збереження речей на об`єкті будівництва виявив на поверхні снігового покриву сліди санчат та людей. Запідозривши крадіжку та обстеживши будинок потерпілий виявив розбите скло та негайно звернувся до поліції. Коли приїхали працівники поліції була виявлена крадіжка кабельно-провідникової продукції та пошкодження віконної рами, вікна та скла. Детальний огляд засвідчив розбиття вікна та пошкодження твердим предметом пластикових елементів вікна. Оскільки вікно мало антивандальний захист зламати його крадій не зміг та розбив саму шибку. Через відсутність шибки та значні пошкодження рами, вікно потерпілий замінив, стару раму утилізував власним коштом.
Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та стосуються долі речових доказів, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив суд призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення експертиз, цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 просив задовольнити частково.
Потерпілий ОСОБА_4 просив задовольнити цивільний позов повністю, щодо міри та виду покарання погодився із думкою прокурора.
Адвокат ОСОБА_5 просила суд врахувати наявність підстав, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , призначити мінімальне покарання, цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково у розмірі 13679,83 грн.
Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив його суворо не карати, розкаявся, із запропонованою прокурором мірою покарання погодився, щодо цивільного позову вважав, що підлягає стягненню виключно заподіяна майнова шкода завдана кримінальним правопорушенням.
Мотиви призначення покарання та відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 5 статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_14 кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Останній раз - 12.05.2021, Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, за ст. 185 ч. 3 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 29.01.2024 по відбуттю строку покарання (а.с. 115-116 т. 1).
Матеріалами акту службового розслідування установлено, що ОСОБА_6 7 вересня 2024 року призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , посада навідник. 8 грудня 2024 року ОСОБА_6 самовільно залишив тимчасовий район перебування військовослужбовців цієї військової частини (а.с. 121 т. 1). За місцем проходження служби характеризувався посередньо (а.с. 140 т. 1).
За інформацією КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_6 не перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно з інформацією Відокремленого підрозділу «Обласна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1» обвинувачений не перебував на амбулаторному лікуванні.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Факт щирого каяття ОСОБА_6 у вчиненому злочині знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила його поведінка та визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.
Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 у ході досудового розслідування відразу надавав визнавальні показання у вчиненні кримінального правопорушення та вказав на обставини їх вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження.
Оскільки обвинувачений на час вчинення інкримінованих діянь мав не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України, яке є умисним та ОСОБА_6 вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, суд дійшов висновку про доведеність обставини, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання у виді рецидиву злочинів, ст. 34 КК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, які характеризують особу обвинуваченого, наявність підстав, які пом`якшують покарання обвинуваченого та обставини, яка обтяжує покарання, свідчать про можливість призначення покарання у межах санкції статті інкримінованого діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України при призначення покарання суд не вбачає.
Суд враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Отже, ОСОБА_6 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення визначеної ст. 50 КК України мети покарання. Інші види покарань не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
Щодо стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до відповідача ОСОБА_6 з цивільним позовом за яким просив стягнути майнову шкоду, завдану внаслідок протиправних дій у розмірі 36337 гривень 23 копійки та моральну шкоду розмірі 50000 гривень
В обґрунтування позову позивач зазначив, що для відновлення свого порушеного права власності вимушений у майбутньому придбати аналогічні силові кабелі, які були викрадені відповідачем. З метою придбання звернувся до ПАТ Одеський кабельний завод «ОДЕСАКАБЕЛЬ» та отримав рахунок № 10-0356 від 09.04.2026 відповідно до якого загальна вартість аналогічно викрадених силових кабелів становить 18537 гривень 23 копійки. Поруч із цим, у зв`язку з тим, що ОСОБА_15 проник до домогосподарства для крадіжки силових кабелів шляхом розбиття вікна, позивач вимушений був придбати у ФОП ОСОБА_16 та встановити нове вікно за 17800 гривень.
Окрім того, позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача ним понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які останній міг би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, для належного захисту порушених прав. Витрачений значний час на відновлення пошкодженого та викраденого майна, що мало наслідком відрив від основного місця роботи. Враховуючи присутність психологічно-травмуючого фактору (неправомірних дій відповідача), користуючись принципами розумності та справедливості, просив стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.
Заслухавши у судовому засіданні сторін та учасників судового провадження, вирішуючи цивільний позов та надаючи оцінку доказам на його обґрунтування, суд виходить з такого.
Судом визнано доведеним обвинувачення, про те, що ОСОБА_6 з метою проникнути до будинку потерпілого ОСОБА_4 за допомогою каменю розбив скло метопластикового вікна та таким чином опинився у приміщенні будинку, з якого вкрав кабель-провідникову продукцію у виді: кабеля силового ВВГнг-LS 3*2,5 «Одесакабель» довжиною 100 м загальною вартістю 7612 грн, нового кабелю ВВГ нг-LS 3*1 (5кл) - 0,66 довжиною 120 метрів загальною вартістю 4 828,80 грн, нового кабелю ВВГ нг-LS 3*4 (ож)-0,66 довжиною 9 метрів вартістю 1 239,03 грн. Таким чином, кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 завдано збитків на загальну суму 13679,83 грн.
Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_16 № 5 від 25.02.2026 вартість нової конструкції з ПВХ (вікна) становить 17800 гривень (а.с. 87 т. 1).
Згідно з платіжними інструкціями АТ «Сенс Банк» зазначений рахунок повністю оплачений потерпілим 25.02.2026 у розмірі 16000 гривень та 26.02.2026 у розмірі 1800 гривень (а.с. 85-86 т. 1).
За змістом рахунку № 10-0356 від 09.04.2026 ПАТ Одеський кабельний завод «ОДЕСАКАБЕЛЬ» загальна вартість викрадених силових кабелів станом на дату його формування становить 18537 гривень 23 копійки (а.с. 84 т. 1).
Надаючи оцінку таким доказам, суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У ст. 129 КПК України передбачено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Основною формою компенсації заподіяної ( матеріальної ) шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв' язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Водночас з аналізу норм п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України випливає, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У даній справі потерпілим до цивільного позову на підтвердження упущеної вигоди від крадіжки було зазначено, що для відновлення свого порушеного права власності, останній змушений буде придбати аналогічні силові кабелі, які були викрадені відповідачем. Вартість аналогічно викраденим кабелів відповідно до рахунку ПАТ Одеський кабельний завод «ОДЕСАКАБЕЛЬ» № 10-0356 від 09.04.2026 року становить 18537 гривень 23 копійки.
Разом з тим, дослідивши вказаний доказ у порядку ст. 94 КПК України, встановлено, що рахунок містить вартість нового кабелю ВВГ нг-LS 3*4 (ож)-0,66 довжиною 80 метрів у розмірі 7046,16 (без ПДВ). Натомість предметом кримінального правопорушення є кабель ВВГ нг-LS 3*4 (ож)-0,66 довжиною 9 метрів.
Водночас, за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні вартість викраденого майна у потерпілого ОСОБА_4 складає 13679,83 грн, який на думку суду є належним та достовірним доказом суми заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням. Саме така сума збитків і підлягає стягненню з обвинуваченого. Надання цивільним позивачем довідки про вартість викраденого майна у певного суб`єкта господарської діяльності, з відомостями, що відрізняються від експертного, жодним чином не спростовує такий висновок експерта, який виконаний під час досудового розслідування та викладений по суті обвинувачення в обвинувальному акті. У подальшому, визнаний сторонами у порядку ст. 349 КПК України.
Утім, суд погоджується із доводами позивача, що вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_6 суттєво пошкодив металопластикове вікно будинку, а отже з обвинуваченого підлягають стягненню усі витрати понесені у зв`язку із відновленням ОСОБА_4 такого металопластикового вікна шляхом повної заміни, тобто 17800 грн.
Враховуючи висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення у нього також наявний обов`язок відшкодувати завдану потерпілому моральну шкоду.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
При цьому слід зазначити, що визначення розміру моральної шкоди, яка була заподіяна потерпілому, є прерогативою виключно суду, який з урахуванням обставин, умов, вказаних у ст. 23 ЦК України, встановлює суму грошового стягнення, яку необхідно компенсувати особі, яка зазнала моральних страждань внаслідок протиправних дій обвинуваченого.
Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України). Справедливістю є оптимальний баланс інтересів осіб, з урахуванням засад розумності і добросовісності.
Виходячи з цих засад та дотримуючись загальновідомого принципу, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд дійшов висновку, що позовна вимога потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000 грн.
Таким чином, дослідивши докази у кримінальному провадженні суд дійшов висновку, що цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_4 необхідно стягнути завдану матеріальну шкоду в розмірі 31479,83 грн та моральну шкоду у розмірі 5000 грн, а всього на відшкодування моральної та матеріальної шкоди 36479,83 грн. В іншій частині цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.
Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи складають 21393,60 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого.
Суд приймає рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Оскільки, судовий розгляд кримінального провадження завершено, існують обґрунтовані ризики переховування ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, продовження ним злочинної діяльності, жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Одночасно суд визначає альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 грн, з покладенням відповідних обов`язків.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 необхідно рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 20.04.2026.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 02.03.2026 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України до строку відбування покарання ОСОБА_6 необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні, а саме з 02.03.2026 по 20.04.2026, з розрахунку день за день.
Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2026 у справі № 552/1619/26 (провадження № 1-кс/552/344/26), підлягає скасуванню.
Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 необхідно рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 20.04.2026.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України до строку відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні, а саме з 02.03.2026 по 20.04.2026, з розрахунку день за день.
До набрання вироком законної сили обрати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду у цьому кримінальному провадженні; не відлучатись без дозволу суду за адміністративні межі м. Полтава, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, крім свого захисника, прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.03.2026 у справі № 552/1619/26 (провадження № 1-кс/552/344/26), скасувати.
Речові докази, а саме:
- колонка музична чорного кольору з маркуванням «АК -20G», два пластикових відра чорного кольору із металевими дисками «Титан» діаметром 125 мм та саморізами (55 мм), електричний тример (для косіння трави) «BOSH» «AFS 23-37» бірюзового кольору, плоскогубці з ручками чорно-жовтого кольору, вважати повернутими власнику ОСОБА_11 ;
- мобільний телефон Moto e13 ІМЕІ: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 та 7 перчаток помаранчевих, повернути власнику ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 21393 грн 60 коп. (двадцять одну тисячу триста дев`яносто три гривні шістдесят копійок) судових витрат на залучення експерта.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням 36479,83 грн (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень вісімдесят три копійки). В іншій частині у задоволенні цивільного позову відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Обвинувачений, захисник, потерпілий, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua