Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №361/10173/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/10173/25

Провадження № 2-о/361/73/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р. м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Ведмідь Н.В.,

Секретаря судового засідання Чуняк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про продовження дії обмежувального припису, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , де вона просить продовжити обмежувальний припис, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 строком на шість у вигляді заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , наближатися на відстань 1 кілометра до місця проживання, місця роботи за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви, посилається на наступні обставини:

26 березня 2024 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

17 квітня 2025 року, оскільки сімейне життя не склалось, даний шлюб був розірваний на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області в межах справи №361/10631/24.)

З жовтня 2024 року ОСОБА_2 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 361/11543/24, 361/11544/24, 361/11933/24) у зв`язку з вчиненням домашнього насильства відносно заявника.

У зв`язку з цим, нею було подано заяву про видачу обмежувального припису.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2025 року у справі № 361/10173/25 було вирішено: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців.

Після прийняття вказаного вище рішення, а саме 24.09.2025 р. відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. З ст. 173-2 КУпАП, серія ВАД № 964061 та направлено до суду для розгляду.

Окрім того, після ухвалення рішення про видачу обмежувального припису, 07.11.2025 р. Броварським міськрайонним судом Київської області було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства щодо заявника), та накладено штраф у розмірі 1020 грн.

Також варто відмітити, що Броварським міськрайонним судом наразі розглядається два кримінальних провадження: справа № 361/3588/25 на кримінальне провадження № 12024116130000496 про обвинувачення ОСОБА_2 за вчинення відносно заявника кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження); справа № 361/8216/25 на кримінальне провадження № 12025111130000696 про обвинувачення ОСОБА_2 за вчинення відносно заявника кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України (домашнє насильство).

Оскільки є високою вірогідність продовження чи повторного вчинення насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо заявника, як постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту з метою превентивного уникнення можливості настання тяжких наслідків до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак від її представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд заяви у відсутність заявника та представника, подану заяву підтримує та просить задовільнити.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, повідомлявся в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України", а також шляхом сповіщення в телефонному режимі, про що було складені відповідні телефонограми.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Оцінюючи ризики у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд також враховує право заявника у відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» звернутись із заявою про продовження терміну обмежувального припису та скорочений строк розгляду такої заяви, що визначений ст. 350-5 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

26 березня 2024 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

До шлюбу, у ОСОБА_1 народилось троє дітей, двоє від попереднього шлюбу, а третя дитина є дитиною ОСОБА_2 , а саме - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

23 грудня 2021 року, ще до укладення шлюбу, ОСОБА_1 придбана у власність квартира за адресою: АДРЕСА_2 , де ми разом проживали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та троє дітей.

В подальшому 17 квітня 2025 року, оскільки сімейне життя не склалось, даний шлюб був розірваний на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області в межах справи №361/10631/24.

На розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження – справа № 361/3588/25, внесене до ЄРДР за № 12024116130000496 від 23.10.2024 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Крім того, за фактом вчинення домашнього насильства 04 жовтня 2024 року о 14 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , на ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №243739 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, а в подальшому протокол переданий на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області, який в межах справи №361/11543/24 постановою від 15.01.2025р. закрив провадження у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

15 жовтня 2024 року о 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , у зв?язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №243740 від 31.10.2024р. за ч.2 ст.173-2 КУпАП, а в подальшому протокол переданий на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області, який в межах справи №361/11544/24 постановою від 15.01.2025 р. визнав винуватим ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу

05 листопада 2024 року о 00 год. 27 хв. будучи притягненим до адміністративною відповідальності за частиною другою ст.173-2 КУпАП за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №243832 від 20.11.2024р. за ч.2 ст.173-2 КУпАП, а в подальшому протокол переданий на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області, який в межах справи №361/11933/24 постановою від 08.01.2025р. визнав винуватим ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2025 року у справі № 361/10173/25 було заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 , - задоволено частково. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) строком на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) заборонити наближатися на відстань 1 кілометра до місця проживання ОСОБА_1 , місця роботи, місця проживання її батьків за адресою: АДРЕСА_3 .

24.09.2025 року, після прийняття рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2025 року, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, серія ВАД № 964061 та направлено до суду для розгляду.

07.11.2025 р. Броварським міськрайонним судом Київської області було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1020 грн.

17 липня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111130000696 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

Вказані обставини вказують на наявність постійно конфлікту між колишнім подружжям ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ч. 5 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (частина друга статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до частини десятої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку із вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов`язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Таким чином, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин і наявності ризиків.

Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису суди мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви. Також суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

Аналізуючи надані до суду докази та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування тимчасових обмежувальних заходів щодо ОСОБА_2 , який вчиняє домашнє насильство щодо заявника ОСОБА_1 , є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 продовження застосування тимчасових обмежувальних заходів є необхідними та достатніми підставами для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід також зазначити, що відповідно до поданої заяви заявник просив видати обмежувальний припис, яким застосувати до ОСОБА_2 тимчасові обмежувальні заходи строком на шість місяців, а саме: заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_1 та наближатися на відстань 1 кілометра до місця її проживання та місця роботи за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас вимог щодо встановлення обмежень у частині заборони наближення до місця проживання батьків ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , заявником не заявлялося.

У зв`язку з викладеним, суд вирішує питання про застосування обмежувальних заходів у межах заявлених вимог та наведених заявником обставин.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 цього Кодексу про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, та керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 13, 76, 81, 89, 3501 – 3508 , 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про продовження дії обмежувального припису - задовольнити.

Продовжити обмежувальний припис, виданий рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2025 року у справі № 361/10173/25 стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) строком на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав та покладення на нього обов`язків, а саме:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) заборонити наближатися на відстань 1 кілометра до місця проживання ОСОБА_1 , місця роботи, за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію рішення направити до Броварського РУП ГУНП в Київській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026.

Суддя Н.В. Ведмідь