Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №355/2145/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2145/25

Провадження № 2/355/189/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

09. 10. 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що 13 квітня 2025 року він надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти в розмірі 30 000 грн., про що складено розписку та підписано за допомогою ЄЦП обох сторін.

Грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до розписки позичальник зобов`язався повернути кошти на вимогу позичальника протягом трьох календарних днів з моменту надходження відповідного запиту.

У разі прострочення повернення коштів позичальник зобов`зався сплачувати пеню в розмірі 10 % від загальної суми боргу.

19. 04. 2025 року він направив відповідачу претензію про повернення боргу, але свої зобов`язання ОСОБА_2 не виконав, тому він просить стягнути суму боргу в розмірі 30 000 грн., збитки від інфляції за несвоєчасне повернення боргу за період з 19. 04. 2025 року по 07 жовтня 2025 року в сумі 510,71 грн., 10 % за кожний прострочений день за той самий період в розмірі 516 000 грн., а всього 546 510, 71 грн. і судовий збір -5645,11 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач на неодноразові виклики до суду не з`явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином на сайті Баришівського районного суду Київської області, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, своїм правом на подання відзиву не скористався, і суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, а саме - ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 30 000 грн. для здійснення підприємницької діяльності – закупівлі та реалізації свинини в кількості 2 туші.

Відповідач зобов`язався також сплачувати позивачу дивіденти в розмірі 50% загального прибутку, отриманого від реалізації товару, але не менше 2000 грн. з кожної туші.

Грошові кошти за проханням ОСОБА_2 були перераховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

У разі прострочення повернення коштів позичальник зобов`зався сплачувати пеню в розмірі 10 % від загальної суми боргу.

Термін повернення боргу – на вимогу позикодавця протягом трьох календарних днів з моменту надходження відповідного запиту, про що складено розписку, яку підписано за допомогою ЕЦП обох сторін, що підтверджується флеш накопичувачем, на якому міститься відео, де ОСОБА_2 підтвердив укладення договору позики у визначений час та на умовах, вказаних позивачем.

19. 04. 2025 року позивач направив відповідачу претензію про повернення боргу, але свої зобов`язання ОСОБА_2 не виконав, тому він просить стягнути суму боргу в розмірі 30 000 грн., збитки від інфляції за несвоєчасне повернення боргу за період з 19. 04. 2025 року по 07 жовтня 2025 року в сумі 510,71 грн., 10 % за кожний прострочений день за той самий період в розмірі 516 000 грн., а всього 546 510, 71 грн. і судові витрати.

Згідно правил ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частина 1 ст. 1051 ЦК України зазначає, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Крім того, частина 1 ст. 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відносини між громадянами щодо договорів позики регулюються нормами статей 1046, 1047 та 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цього випливає, що фізособа, яка надає грошові кошти в позику, абсолютно правомірно, може вимагати виплати відсотків, якщо їх виплата передбачена укладеним договором позики. При цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За правилами ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Позивач надав розрахунок боргу за укладеним договором, а саме: сума боргу в розмірі 30 000 грн., збитки від інфляції за несвоєчасне повернення боргу за період з 19. 04. 2025 року по 07 жовтня 2025 року в сумі 510,71 грн., 10 % за кожний прострочений день за той самий період в розмірі 516 000 грн., а всього 546 510, 71 грн.

Враховуючи, що факт передачі грошових коштів у позику підтверджено належними та достатніми доказами, відповідач факт отримання грошових коштів не спростував, розмір боргу не оспорює, тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 1046 -1051 ЦК України, ст. ст. 12,13,76-84,258-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму боргу за договором позики в розмірі 546 (п`ятсот сорок шість) тисяч 510 грн. 71 коп. та судовий збір 5645,11 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко