Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №295/3581/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3581/25

Категорія 93

1-кп/295/232/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025060600000068 від 21.02.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз, 11.12.2020 року вироком Богунського районного суду міста Житомир, за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, відбутого повністю,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

1. формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа

18.02.2025 приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи разом з ОСОБА_6 , яка у цей час спала, в приміщенні номеру №2 мотелю «Гульден», за адресою: м. Житомир, проспект Миру 47А, помітив на стільці акустичну портативну колонку марки «HiFuture» моделі «gravity» та мобільний телефон марки «Infinix» моделі «НОТ 50» 8/256 GB.

В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , з метою особистого збагачення, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що ОСОБА_6 спить та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, а саме: акустичну портативну колонку марки «HiFuture» моделі «gravity» вартістю 2039 грн. 15 коп. та мобільний телефон марки «Infinix» моделі «НОТ 50» 8/256 GB вартістю 5389 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_6 .

В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 7428 грн. 15 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

2. відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 12.03.2025 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди потерпілої – ОСОБА_6 , обвинувачений під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зобов`язувався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; виконувати усі обов`язки, які будуть на нього покладені судом. Та, будучи ознайомлений з наслідками укладання та затвердження угоди, її невиконання, погодився на призначення узгодженого покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_6 надала свою письмову згоду від 11.03.2025 на укладення угоди з підозрюваним про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

3. позиції учасників судового розгляду

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України в повному обсязі. Також пояснив суду, що він розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на затвердження угоди та призначення узгодженого покарання.

Захисник не заперечував проти затвердження угоди.

Прокурор просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

4. мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України. Зокрема, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, потерпілим на досудовому слідстві надано згоду на укладення угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Обвинувачений раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, неповнолітніх дітей не має, непрацюючий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і засадам призначення покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором та обвинуваченим, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держави.

Арешт накладений на майно підлягає скасуванню, а майно поверненню власнику.

Даним кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 завдано майнової шкоди на загальну суму 7428 грн. 15 коп, яка відшкодована шляхом добровільного повернення майна.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 368, 369, 373, 374, 394,474, 475, 615 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.03.2025 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Речові докази:

- мобільний телефон марки "Infinix HOT 50" 8/256 GB, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та колонку марки "HiFuture gravity", повернути ОСОБА_8 , знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 26.02.2025 (справа №295/2687/25).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі - 8 481,60 грн.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з моменту його проголошення:

- обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1