Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №161/7164/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7164/26

Провадження № 1-кп/161/987/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 квітня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000415 від 10.03.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, неодружений, військовослужбовець, несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 09 березня 2026 року близько 19 годині 50 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про замінування будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, достовірно знаючи про неправдивий характер поширюваної ним інформації та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості, паніку в населення, порушить громадську безпеку, нормальний ритм життя та спокій населення, нехтуючи вимогами законодавства, здійснив з власного мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy A07» IMEI1: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , обладнаного сім-карткою оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 , телефонний дзвінок на лінію екстреного виклику служби «112» єдиний номер екстреної допомоги в Україні, які в свою чергу здійснили переадресацію на лінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у Волинській області, під час яких, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, повідомив операторам завідомо неправдиву інформацію про замінування, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками відносно будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, об`єктом якого став критично важливий об`єкт інфраструктури, що забезпечує діяльність органів державної влади, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.259 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що здійснив з власного мобільного телефону дзвінок та повідомив неправдиву інформацію про замінування будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердив перебування у стані алкогольного сп`яніння, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, об`єктом якого став критично важливий об`єкт інфраструктури, що забезпечує діяльність органів державної влади, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.259 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини встановлені в ході судового розгляду та зазначені в обвинувальному акті.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, на обліку в психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, позицію прокурора щодо міри покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Судом взято до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, інформацію про соціальні зв`язки, а тому суд прийшов до висновку про можливість досягнення мети виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства за умови контролю за його поведінкою упродовж іспитового строку.

За таких обставин, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст. ст.100, 174 КПК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 необхідно залишити попередній -домашній арешт, з метою запобігання ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою та цілодобовим домашнім арештом, у відповідності до вимог ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2026, скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

-мобільний телефон «Самсунг» повернути ОСОБА_3 за належністю;

-два-диски із записами, залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - домашній арешт.

Зарахувати ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.72 КК України, в строк відбування покарання: строк попереднього ув`язнення з 10.03.2026 по 12.03.2026, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі та строк цілодобового домашнього арешту з 13.03.2026 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий