Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №523/4834/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/4834/26

Провадження №2-а/523/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

за участю секретаря – Дзюба Г.І.

за участю представника позивача – адвоката Борисової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду міста Одеси 06.03.2026р. через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №351 від 18.08.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.3ст.210-1КУпАП із накладенням штрафу у сумі 17000 гривень, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з тим, що посадові особи не встановили фактичних обставин події, які нібито стали підставою для притягнення позивача до адмінвідповідальності. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №351 від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) було притягнуто до адміністративно відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Разом із тим зазначена постанова була винесена з грубими порушеннями вимог законодавства та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не отримував жодних викликів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повісток, повідомлень або інших документів, які б свідчили про наявність щодо нього адміністративного провадження.

Копія постанови №351 від 18 серпня 2025 року Позивачу не вручалася ані особисто, ані шляхом направлення поштового відправлення, ані будь-якими іншими передбаченими законом способами. Таким чином Позивач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені законодавством. Фактично про існування постанови Позивач дізнався лише після накладення арешту на його банківські рахунки у межах виконавчого провадження. Арешт коштів істотно обмежив його майнові права та створив перешкоди у вільному користуванні власними коштами.

З метою з`ясування підстав накладення арешту адвокатом Малюк Євгеном Володимировичем було направлено адвокатський запит до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі. Лише у відповіді державної виконавчої служби Позивач вперше фактично отримав копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №351 від 18 серпня 2025 року.

Таким чином, до моменту застосування примусових заходів виконання Позивач не знав і об`єктивно не міг знати про винесення щодо нього постанови, що позбавило його можливості реалізувати право на оскарження у передбачений законом строк, надати свої пояснення, докази або заперечення.

З тексту постанови вбачається, що справа була розглянута за відсутності Позивача нібито у зв`язку з його неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Більше того, зміст оскаржуваної постанови містить явні суперечності та неточності щодо персональних даних Позивача. Зокрема, у вступній частині постанови зазначено, що дата народження Позивача – ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як у описовій частині постанови вказано іншу дату народження – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Такі істотні розбіжності у персональних даних особи свідчать про формальний підхід до складання матеріалів адміністративної справи, недбалість осадових осіб при оформленні документів та ставлять під сумнів правильність встановлення особи, щодо якої взагалі складено відповідні матеріали.

Крім того, у постанові зазначається, що Позивач нібито не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 15 серпня 2025 року, тоді як сам розгляд справи був призначений на 18 серпня 2025 року, що свідчить про наявність плутанини у датах та відсутність чітко встановлених фактичних обставин.

Фактично постанова базується виключно на припущеннях посадових осіб ТЦК та СП та не містить належних і допустимих доказів того, що Позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК або про розгляд адміністративної справи.

Таким чином, під час винесення постанови №351 від 18 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 були допущені істотні порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема вимог статей 245, 251, 268, 280 КУпАП.

Зазначені порушення призвели до того, що справа була розглянута без належного з`ясування всіх обставин, без участі Позивача та без забезпечення його права на захист.

У зв`язку з викладеним постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №351 від 18 серпня 2025 року є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню Водночас із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що висновок про наявність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення зроблено фактично без належного дослідження доказів та без встановлення всіх обставин справи.

Посадові особи ТЦК посилаються на те, що Позивач, будучи раніше визнаним обмежено придатним до військової служби, не пройшов повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року, чим нібито порушив вимоги законодавства.

Однак при цьому у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що Позивач був належним чином поінформований про необхідність проходження повторного медичного огляду або отримував направлення на проходження військово-лікарської комісії.

Відповідач не надав доказів: вручення Позивачу повістки; вручення направлення на проходження військово-лікарської комісії; направлення будь-якого письмового повідомлення про необхідність прибуття до ТЦК; направлення електронного повідомлення через електронний кабінет; належного інформування Позивача про обов`язок пройти повторний медичний огляд.

Саме по собі посилання у постанові на пункт 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року в редакції Закону України №4235-IX від 12.02.2025 року не може автоматично свідчити про наявність вини Позивача.

Будь-яке притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності того, що особа була належним чином поінформована про покладений на неї обов`язок та мала реальну можливість його виконати.

Крім того, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися до територіальних центрів комплектування за викликом або повісткою. Отже, ключовою умовою виникнення відповідного обов`язку є наявність виклику або повістки.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Позивач отримував такий виклик.

Таким чином орган, який виніс постанову, фактично не довів об`єктивної сторони правопорушення, а саме - факт невиконання Позивачем законного обов`язку після належного повідомлення.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

У зв`язку з цим висновок посадових осіб ТЦК та СП про наявність вини Позивача є необґрунтованим, а сама постанова підлягає скасуванню.

Окрім того, у постанові зазначено, що Позивач нібито не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 15 серпня 2025 року, у зв`язку з чим було зроблено висновок про порушення ним вимог законодавства. Водночас сама постанова була винесена лише 18 серпня 2025 року, тобто через декілька днів після зазначеної події.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів того, що Позивач отримував будь-яке повідомлення, виклик чи повістку про необхідність прибуття до територіального центру комплектування саме у зазначений день.

Відсутність таких доказів свідчить про те, що посадові особи ТЦК та СП не встановили належним чином сам факт правопорушення, оскільки неможливо вважати особу винною у неявці, якщо не доведено, що вона була належним чином повідомлена про необхідність прибуття Посадові особи ТЦК не забезпечили належного дослідження матеріалів справи, не перевірили персональні дані особи, допустили істотні помилки у тексті постанови, а також не встановили належним чином фактичні обставини події.

Більше того, сама постанова не містить належного обґрунтування висновку про наявність вини Позивача, не містить посилань на конкретні докази, які б підтверджували факт вчинення правопорушення, а також не містить відомостей про те, яким саме чином було встановлено обставини, викладені у постанові.

Таким чином, зміст постанови свідчить про її складення без належного дослідження матеріалів справи, з істотними порушеннями вимог статей 251, 280 та 283 КУпАП.

Сукупність зазначених порушень свідчить про те, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №351 від 18 серпня 2025 року була винесена формально, без належного встановлення обставин справи, з численними помилками та суперечностями. Тому враховуючи вищевикладене, постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №351 від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень слід вважати необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Рух справи.

Позовна заява подана до суду 09.03.2026р. через систему «Електронний суд» та 09.03.2026р. автоматизованою системою документообігу розподілена судді Кисельову В.К..

Ухвалою суду від 30.03.2026р. судом було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.04.2026р. о 11.00.. Вищевказаною ухвалою такою було надано відповідачу строк для надання відзиву до вищевказаної дати судового засідання. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача – адвокат підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представники ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 15.04.2026р., відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України, судом було оголошено, що ухвалення та проголошення судового рішення буде 20.04.2026р.

Необхідно відзначити, що після проголошення судом стадії ухвалення судового рішення, канцелярією суду було передано судді відзив у справі, який було сформовано представником ІНФОРМАЦІЯ_2 в день розгляду справи, тобто 15.04.2026р.

Згідно ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем був поданий відзив не в строк встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, а також, що суду та позивачу, його представнику не було відомо про його існування на час розгляду справи по суті, судом відзив не приймається, а справа розглядається за наявними матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так постановою № 351 від 18.08.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , військовозобов`язаного ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210- 1КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000,00 грн. за те, що « ... ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є військовозобов`язаним, порушуючи вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року (зі змінами) та пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (надалі - Закон), будучи визнаний до набрання чинності Законом непридатним в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний та час, в період з 04 травня 2024 року, тобто, дня набрання Законом чинності та до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, попередньо самостійно не звернувшись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому він перебував на військовому обліку або через електронний кабінет військовозобов`язаного з метою отримання направлення на військоволікарську комісію для проходження медичного огляду, вчинивши своїми діями адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУПАП».

Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-IX установлено, що «громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

В судовому засіданні встановлено, що Позивач ОСОБА_1 є громадянином України у віці 49-ти років (на момент виникнення обов`язку проходження повторного медичного огляду та притягнення до адміністративної відповідальності), є обмежено придатним до військової служби, який в силу вимоги законодавства зобов`язаний був пройти самостійно повторний медичний огляд до 05.06.2025 року.

Посилання позивача те, що йому повинні були обов`язково направити на проходження ВЛК шляхом видачі відповідного направлення, або у будь-яких іншій спосіб неможливо прийняти до уваги, оскільки законодавство покладає обов`язок самостійного проходження.

В судовому засіданні позивачем не надано доказів того, що він виконував передбачені Законом обов`язки до 5 червня 2025 року пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Таким чином, ОСОБА_1 як обмежено придатний до військової служби мав обов`язок щодо самостійного проходження медичного огляду, який він не виконав, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

В той же, КУпАП встановлений порядок розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд вважає, що отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі та матеріали справи представники Відповідача мали можливість направити до суду відзив у справі, або пояснення з наявними доказами, але цього своєчасно не зробили, а тому суд не має можливості приймати до уваги відзив відповідача та додані матеріали до нього.

Враховуючи вищезазначене, у справі відсутні докази повідомлення позивача про повідомлення про час та розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно із ст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Отже, враховуючи, що у справі відсутні допустимі докази про повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, то порушення процедура притягнення до адміністративної відповідальності, що є наслідком скасування відповідної постанови.

Суд звертає увагу на те, що на час розгляду справи сплинули строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, які встановлені ст. 38 КУпАП, а тому, провадження у справі слід закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо строків оскарження постанови.

В судовому засіданні встановлено, що постанова № 351 від 18.08.2025 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 .

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови…В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання позивачем копії вищевказаної постанови у день її постановлення.

Позивач посилається про те, що про існування постанови Позивач дізнався лише після накладенняарешту на його банківські рахунки у межах виконавчого провадження. Арешт коштівістотно обмежив його майнові права та створив перешкоди у вільному користуваннівласними коштами.

З метою з`ясування підстав накладення арешту адвокатом Малюк Євгеном Володимировичем було направлено адвокатський запит до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі. Лише у відповіді державної виконавчої служби Позивач вперше фактично отримав копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №351 від 18 серпня 2025 року.

Суд вважає можливим поновити позивачу строк для подання позову, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 10,38,, 245, 247, 251, 280 КУпАП ст.ст. 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 134, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРИШІВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №351 від 18 серпня 2025 року якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2026р.