Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №510/836/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/836/25

Провадження № 3/510/297/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року С у д д я Р е н і й с ь к о г о р а й о н н о г о с у д у

О д е с ь к о ї о б л а с т і С о р о к і н К. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Ізмаїльського РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 , 18.04.2025 року о 19 год. 30 хв. по вул. Соборна, буд. 7 у м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської області керував т.з. «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

25.06.2025 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, належних фактів та достатньо вагомих і чітких доводів щодо здійснення ним керування транспортним засобом. Вказує, що фактично автомобілем не керував, транспортний засіб був увімкнений, перебував на проїжджій частині дороги, намагались разом із знайомими викликати тверезого водія - ОСОБА_2 з метою супровіду їх додому. У зв`язку з чим не є суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення. Також зазначає, що технічна фіксація з нагрудної камери працівника поліції свідчить про завершення відеозапису о 19:40 год., тоді як протокол складено о 20:17 год., що свідчить про складання протоколу не в його присутності.

Просив викликати у судове засідання та допитати в якості свідків, які підтвердять факт того, що транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_1 , не рухався ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, вказує, що копію протоколу йому не вручено, а відмови від підпису та отримання копії протоколу він не заявляв.

01.07.2025 року у судовому засіданні ОСОБА_1 , вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив суду, що 18.04.2025 року транспортним засобом не керував, а просто стояв на проїжджій частині дороги, коли позаду зупинилися працівники патрульної поліції, які згодом підійшли для з`ясування обставин події. Також зазначив, що перед цим вживав алкогольні напої та мав ознаки алкогольного сп`яніння.

В судове засідання призначене на 14.04.2026 року правопорушник не з`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Ренійська ЦМЛ» з 13.04.2026 року по теперішній час із діагнозом хронічна двобічна вертеброгенна люмбоішалгія. Загострення. Аргументуючи тим, що має право брати особисту участь у розгляді справи та на правову допомогу захисника.

Свідок ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у судовому засіданні надав показання про те, що перебував на пасажирському сидінні автомобіля, який знаходився на проїжджій частині по вул. Соборній поблизу залізничного вокзалу. Точного часу події пригадати не зміг. Зазначив, що працівники патрульної поліції проїжджали повз, після чого підійшли до них, однак адміністративний протокол не складали та перевірку на стан алкогольного сп`яніння не проводили. Також вказав, що транспортний засіб не рухався, при цьому вони перебували в автомобілі та розмовляли.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 будучи належним чином сповіщені до судового засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань та заяв від них не надходило.

В судове засідання яке призначене на 16.04.2026 року правопорушник не з`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Ренійська ЦМЛ» з 13.04.2026 року по теперішній час із діагнозом хронічна двобічна вертеброгенна люмбоішалгія. Загострення.

16.04.2026 року до суду надійшла відповідь на запит суду від 15.04.2026 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно з 13.04.2026 року перебуває на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КПН «Ренійська ЦМЛ» з діагнозом, хронічна двобічна вертеброгенна люмбоішалгія. Загострення. На даний час продовжує лікування, але медичних протипоказань з`являтися до суду та брати участь у судовому засіданні немає. Хворий може самостійно пересуватися, спілкуватися та адекватно сприймати обставини. Протипоказань для участі у судових засіданнях немає.

Відповідно до ст.268КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2023 по справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22).

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, може полягати у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та порушення координації рухів), на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Факт відмови зафіксовано на відеозаписі, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи. Також, відповідно до матеріалів відеозапису від підписання адміністративного протоколу, особа відмовилася, що суперечить її ж доводам, викладеним у клопотанні про закриття провадження.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом спростовується у судовому засіданні тим, що на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні у автомобілі із увімкненим двигуном, судом також встановлено, що на дослідженому відеозаписі зафіксовано звернення осіб які перебували в автомобілі до працівників поліції з питаннями щодо підстав їх зупинки, що свідчить про попередній рух транспортного засобу. Водночас твердження правопорушника та свідка про відсутність руху транспортного засобу не узгоджуються з фактом його перебування на проїжджій частині дороги.

Скоєння адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.04.2025 серії ЕПР1 № 304682; рапортом ОСОБА_5 від 18.04.2025 року та диском з аудіо та відео доказами.

З огляду на викладене, суд оцінює доводи ОСОБА_1 критично як такі, що не відповідають встановленим обставинам справи та надані суду з метою ухилення від адміністративного покарання

До показів свідка ОСОБА_3 суд ставиться критично, враховуючи давні дружні стосунки та невідповідність показань свідка з обставинами справи та наданим відеозаписом з місця події.

Заяви про відкладення судового засідання суд розцінює як надані з метою затягування розгляду адміністративної справи.

Суд, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з врахуванням наданих пояснень правопорушником, обставин що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому з метою запобігання в подальшому вчиненню правопорушень, до правопорушника необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

К е р у ю ч и с ь ст.ст. 23, 24, 27, 30, 33, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. у дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 місяці.

Суддя К.В. Сорокін