Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №509/1239/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Пронози І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/1239/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року до суду звернулася позивач з вимогою про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, а саме по 4000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позов обґрунтовує тим, що на теперішній час в Овідіопольському районному суді Одеської області перебуває позовна заява про розірвання шлюбу укладений між позивачем та відповідачем. Сторони проживають окремо один від одного, спільні неповнолітні діти проживають разом із матір`ю, та знаходяться на її утриманні. За час проживання окремо відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання спільних дітей. Утримання та виховання дітей на даний час лежить повністю на позивача, доходи позивача складаються з заробітної плати, що є недостатнім для повноцінного утримання дітей. Відповідач працює неофіційно та отримує нерегулярний і мінливий дохід, тому просить стягнути з нього аліменти на утримання дітей у вказаному розмірі.

Ухвалою судді від 04.03.2026 року провадження по справі відкрито та призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25.03.2026 року відповідач звернувся до суду з заявою про часткове визнання позовних вимог та визнання розміру аліментів. В заяві зазначив, що обов`язок на утримання дітей визнає, та не заперечує проти стягнення з нього аліментів, однак не погоджується із розміром аліментів зазначеними у позовній заяві. Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, що становить 8000,00 грн. на двох дітей, що не відповідає його фактичному доходу. Відповідно до довідки про доходи, щомісячний дохід після утримання податків становить 16940,00 грн. З розрахунку 16940,00 грн./3 = 5646,67 грн., розмір аліментів на двох дітей щомісячно. Крім того зазначив, що жодним чином не ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання дітей, здійснював їх матеріальне забезпечення, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, які додані до матеріалів справи. Також зазначив, що значну частину часу діти перебувають разом із ним, проживають за його адресою, та знаходяться на його частковому утриманні, у зв`язку з чим він безпосередньо бере участі у забезпеченні їхніх потреб та вихованні. У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати розмір аліментів у розмірі 1/3 доходу, що становить 5647,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму.

Позивач в судове засідання не з`явилась, 16.04.2026 року звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в заяві про часткове визнання позовних вимог просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заяву відповідача про часткове визнання позовних вимог, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11.11.2011 року Виконавчим комітетом Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, 11 листопада 2011 року було зареєстровано шлюб між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_5 , актовий запис №59.

Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На теперішній час в Овідіопольському районному суді Одеської області перебуває позовна заява про розірвання шлюбу, який було укладено між позивачем та відповідачем.

Діти проживають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Згідно довідки Філія «Чорнобаївське» ТОВ «Аграрний холдинг Авангард» від 11.02.2026 року №11/02/26-1, позивачка ОСОБА_1 працює на посаді менеджера із збуту відділу дистрибуції м. Одеса з 20.01.2025 року по теперішній час. Дохід за період з 01.01.2025 року по 01.01.2026 року склав 76199,09 грн., довідка видана головним бухгалтером, також засвідчена підписом директора підприємства.

Згідно довідки ТОВ «Техмамонтаж» від 16.03.2026 року №14, відповідач ОСОБА_2 з 17.11.2025 року працює на посаді електромеханіка торговельного та холодильного устаткування. Дохід за період з 17.11.2025 року по 28.02.2026 року склав 84000,00 грн. довідка видана головним бухгалтером, також засвідчена підписом директором підприємства.

У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Раду Української PCP від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 названої Конвенції, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За змістом ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до вимог ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 180 СК ( 2947-14 ) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов`язку утримувати її до досягнення повноліття, а утримання дитини, на яку стягуються аліменти, у державному чи комунальному закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому дитячому закладі-стягнення аліментів на користь того з батьків, з яким до цього проживала дитина,якщо він витрачає їх за цільовим призначенням. Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК (2947-14), здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі становить 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до частини 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у єдиній твердій грошовій сумі за вибором позивача.

При визначенні розміру аліментів судом з`ясовано, що відповідач працездатний, офіційно працює, отримує заробітну плату. При цьому суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своїх дітей.

Однак позивач не надала доказів на підтвердження наявності у відповідача більших доходів, і не довела спроможності відповідача сплачувати аліменти на дітей у визначених нею сумах.

Водночас, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 5646,67 грн., та бажання відповідача брати участь в утриманні дітей, що свідчить про його готовність утримувати своїх дітей та надавати фінансову допомогу позивачу на утримання спільних дітей, з урахуванням принципів розумності та справедливості, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає достатньою сумою аліментів в розмірі по 2823,00 грн. на кожну дитину, що не є заздалегідь непомірним для сплати відповідачем та буде в достатній мірі відповідати заявленим позивачем потребам утримання дітей, з огляду на законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину.

За таких обставин суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги та стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2823,00 грн., щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

На підставі ст. 180, 181, 182, 184, 191, 199 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2823(дві тисячі вісімсот двадцять три) гривень 00 копійок, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко