Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №503/113/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/113/26

Провадження №3/503/146/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого охоронцем ТОВ «Вінгаз»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 757269 від 22.01.2026 р., ОСОБА_1 ставиться за провину те, що він 14.01.2026 р. о 10 год. 30 хв. в м. Кодима по вул.80 Гвардійської Стрілецької Дивізії, 8, здійснював господарську діяльність з реалізації (торгівлі) крапленим газом, без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак надав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що не визнає себе винним у його вчиненні, оскільки не здійснював продаж пального на АГЗП ТОВ «Вінгаз» та жодних грошових коштів не отримував. Крім того, зазначив, що відповідальність за порушення вимог щодо роботи суб`єктів господарювання можуть нести тільки суб`єкти господарювання, а не їх працівники. Він, у свою чергу, працює на даній АГЗП ТОВ «Вінгаз» на посаді охоронця, не маючи жодних адміністративно-господарських та організаційно-виконавчих обов`язків та необхідних повноважень. Посаду ж директора даного підприємства займає ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії, може бути лише суб`єкт господарювання.

Однак, уповноваженим посадовими особами до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання. Натомість, з доданої останнім до клопотання документації вбачається, що директором ТОВ «Вінгаз», що здійснює господарську діяльність з торгівлі паливом через АГЗП є інша особа – ОСОБА_2 .

За таких обставин, ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому провадження відносно нього слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року №12-рп/2011у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон протии Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу відобов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності заперечує свою вину у інкримінованому йому порушенні та особисто надала належні та допустимі докази, що беззаперечно спростовують викладені у протоколі обставини.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутності в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області.

Суддя Т.О. Калашнікова