Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №501/1934/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №501/1934/25

Суддя: Громік Р. Д.

Номер провадження: 22-ц/813/2047/26

Справа № 501/1934/25

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 08 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування протоколу комісії по розгляду акту про порушення,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

30 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про скасування протоколу комісії про розгляду акту про порушення, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати протокол №27/6 від 08.04.2025 засідання комісії по розгляду акту про порушення №8010163 від 11.03.2025, складений структурним підрозділом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про порушення споживачем ОСОБА_1 (о/р: 03001/00365513, договір №П03001/365513) п.2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також визнати недійсним та скасувати Акт вимогу №6015357 від 11.03.2025 щодо приведення розрахункових засобів та схем їх підключення на комерційний облік, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Позовна заява вмотивована тим, що позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований позивач та ОСОБА_2 .

Позивачем укладено Договір на постачання електричної енергії з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №П03001/365513 (о/р: 03001/00365513).

Позивач стверджує в позові, що споживання електроенергії здійснюється ним відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018. Будь-які акти, приписи щодо позивача з боку «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не складались.

11 березня 2025 року позивачу подзвонив співробітник «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та запросив його прибути до свого домоволодіння з метою перевірки пломб та роботи електролічильника, на що позивач прибув до свого володіння та відкрив скриньку з лічильником передставникам ДТЕК – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначені працівники перевірили пломби та усі технічні елементи електролічильника і повідомили, що лічильник відповідає всім технічним вимогам. Проте вони зауважили, що обсяги споживання електроенергії свідчать про використання будинку у комерційних цілях, що є порушенням Договору та п.2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (споживання електроенергії не на побутові потреби). При цьому вони зазначили, що про здійснення позивачем комерційної діяльності нібито свідчать дані Google, де приватний будинок позивача визначений як готель.

Позивач заперечує проти вказаного припущення, виходячи з наступного:

- належна позивачу будівля – садибний будинок, розташований на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку;

- позивач не є засновником жодної юридичної особи, а також не є фізичною особою-підприємцем, а відтак не здійснює господарську діяльність у вигляді утримання готелю;

- позивач не надає у короткострокову та довгострокову оренду, а також для тимчасового розміщення проживання належний йому будинок як повністю, так й окремо для проживання будь-якій особі, а в будинку мешкають лише зареєстровані особи та члени родини позивача;

- на фасаді/огорожі належної позивачу будівлі відсутня будь-яка реклама, показчики, оголошення, що тут здійснюється будь-яка підприємницька діяльність, здається житло для проживання, тощо;

- позивачем було запропоновано співробітникам відповідача здійснити огляд належного позивачу будинку та подвіря, чим вони і скористались та зафіксували відсутність будь-яких відвідувачів;

- позивач пояснив співробітникам відповідача, що начебто «великий» обсяг споживання електроенергії обумовлений тим, що житловий будинок не газофіковано, тому опалення в осінньо-зимовий період відбувається завдяки електричній енергії (приготування іжі на електроплиті, кондиціювання, використання іншої побутової техніки). Законодавством не передбачено лімітів споживання електроенергії, але передбачена наставна потужність вхідних автоматичних вимикачів, які повністю відповідають узгодженому з ДТЕК проекту.

Позивач вказував, що представники відповідача не сприйняли пояснення позивача та склали АКТ про порушення №8010163 від 11.03.2025, де безпідставно зазначили порушення п.2.3.12 ПРРЕЕ споживання електричної енергії, а саме нібито споживання електроенергії на не побутові потреби. На підставі Акта про порушення №8010163 відповідачем складено Акт-вимогу №60153576 від 11.03.2025.

15 квітня 2025 року позивач отримав Укрпоштою Повідомлення №101/29/03-2655 ДТЕК Одеські електромережі, копію Протоколу №27/6 від 08.04.2025 засідання комісії по розгляду акту про порушення №8010163 від 11.03.2025, а також лист з вимогою укласти договір з електропостачальником за комерційним тарифом та попередження про перерахунок вартості спожитої електричної енергії.

Позивач стверджував, що комісія розглядала справу без участі позивача, не повідомила його про час та місце засідання комісії і таким чином порушила його права щодо надання належних доказів, пояснень та спростування припущень.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Позиція відповідача у суді першої інстанції.

16 травня 2025 року відповідач надав до суду відзив на позов, просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с 53-59), посилаючись на те, що:

- позивачем не надано доказів, які б свідчили про недійсність Акту про порушення чи Протоколу;

- позивач допустив представників відповідача до здійснення перевірки, зазначений акт про порушення підписаний позивачем із зауваженнями та до акту про порушення позивачем надано пояснення;

- в Акті про порушення №8010163 від 11.03.2025 зазначений зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил;

- 08.04.2025 відбулось засідання комісії по рогляду акта про порушення, на яке споживач не з`явився, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином;

- засідання по розгляду акту про порушення №8010163 від 11.03.2025 оформлено протоколом №27/6 від 08.04.2025;

- будь-яких зауважень, звернень, доказів, що б підтверджували відсутність споживання з боку побутового електричної енергії на не побутові потреби від споживача на адресу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не надходило;

- рішення комісії, оформлене протоколом №27/6 від 08.04.2025 з повідомлення про врегулювання договірних правовідносин та супровідним листом від 08.04.2025 направлено на адресу позивача рекомендованим листом;

- з позовної заяви не вбачається обґрунтування з посиланням на конкретні норми діючого законодавства, що незаконного було у діях відповідача, тощо.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 08 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про скасування протоколу комісії про розгляду акту про порушення задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано протокол №27/6 від 08.04.2025 засідання комісії по розгляду акту про порушення №8010163 від 11.03.2025, складений структурним підрозділом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про порушення споживачем ОСОБА_1 (о/р: 03001/00365513, договір №П03001/365513) п.2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також визнано недійсним та скасовано Акт вимогу №6015357 від 11.03.2025 щодо приведення розрахункових засобів та схем їх підключення на комерційний облік Стягнено з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення позовних вимог.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т.1, а.с.16-17), інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.18-19).

Позивачем укладено Договір на постачання електричної енергії з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про що відповідач не заперечував.

Згідно з паспортом точки розподілу електричної енергії, що є додатком 2 до договору споживача №571000040125 про надання послуг з розподілу електричної енергії вид об`єкта житловий будинок (а.с.77-78).

11 березня 2025 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при проведенні перевірки дотримання ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт про порушення №8010163 від 11.03.2025 (а.с.11-12, 60-61).

08 квітня 2025 року відбулось засідання комісії по рогляду акту про порушення №8010163 від 11.03.2025, яке оформлено протоколом №27/6 від 08.04.2025 (а.с.7, 65).

Рішення комісії, оформлене протоколом №27/6 від 08.04.2025 з повідомлення про врегулювання договірних правовідносин та супровідним листом від 08.04.2025 (а.с.8, 66-67) направлено на адресу позивача рекомендованим листом (а.с.73);

Згідно з акта про фактичне використання житлового будинку за призначенням від 12.03.2025, складеного мешканцями будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає ОСОБА_1 та ніяка підприємницька діяльність, у тому числі типу готель/костел і т.і не здійснюється, принаймні з початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 (т.1, а.с.9).

Правовідносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії за період існування спірних правовідносин сторін регулюються, зокрема: статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ).

Відповідно до частини першої, другої статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії», основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.

Відповідно до п.1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п.2.3.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається.

Відповідно до п.5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача.

Відповідно до п.5.5.5 пп. 1, 20 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.12 Правил, підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати:

- отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби;

- рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах;

- зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою;

- рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.

Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують графічне зображення (п.8.2.5 ПРРЕЕ).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

У разі розгляду акта щодо використання на об`єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2025 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при проведенні перевірки дотримання ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт про порушення №8010163 від 11.03.2025 (т.1, а.с.11-12, 60-61), в якому зазначений зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил.

Відповідний акт підписано позивачем ОСОБА_1 , який вказав, що з актом не згодний, про що надав письмові пояснення до акту та зазначив, що він у домоволодінні не займається підприємницькою діяльністю, будинок негазофікований, тому задля утримання його у задовольному стані при його опаленні, використовується електроенергія (а.с.13).

Отже, позивач був належним чином сповіщений про день та час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення.

08 квітня 2025 року відбулось засідання комісії по рогляду акта про порушення №8010163 від 11.03.2025, яке оформлено протоколом №27/6 від 08.04.2025 (т.1, а.с.7, 65).

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача направлені на захист його прав, як споживача електроенергії, які, на думку позивача, порушені відповідачами шляхом встановлення факту споживання ним електроенергії на потреби підприємницької діяльності (гостинний комплекс) за побутовим тарифом, в той час, як ОСОБА_1 підприємницьку діяльність за адресою перевірки не веде.

Таким чином, до предмету доказування по даній справі відносяться обставини, які підтверджують доводи позивача про відсутність здійснення ним підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено порушення ПРРЕЕ, яке виразилось у споживанні позивачем електроенергії на потреби підприємницької діяльності (розважально-гостинний комплекс) за побутовим тарифом.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України` кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій, другій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які складали акт про порушення №8010163 від 11.03.2025.

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що оскаржуваний акт складено біля лічильника на підставі інформації з інтернет ресурсу Google Maps, де вказано, що за адресою будинку позивача розміщено « ОСОБА_6 », позивач відмовився від підпису. За місцем проведення перевірки людей, персоналу та вивіски не було.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що був присутній при складанні акту в с. Малодолинське, працівники ДТЕК проводили перевірку по направленню, в акті вказано, що інформація взята з інтернет ресурсу Google Maps про об`єкт, де проводилась перевірка є готелем; при проведенні перевірки людей, персоналу, автомобілів та вивіски не було. Свідок дійшов висновку, що це готель з планування будівлі (наявністю вестибюля), нехарактерної для житлового будинку. Приміщення на час перевірки було занедбане, тощо.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що акт про порушення складався за місцем адреси позивача, позивач ознайомився з ним на місці, адресу не пам`ятає. На момент складання акту використовувалась інформація інтернет ресурсу Google Maps про об`єкт, на час проведення перевірки та складання акту не було видно, що це непобутове споживання.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є другом позивача, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з березня 2019 року. Приміщення використовує з лютого 2022 року, проживає, використовує електроенергію у якості опалення, приготування їжі, кондиціонування приміщення, тощо.

У судовому засіданні оглянуто інтернет ресурс Google Maps про об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де вказано, що « ОСОБА_7 » закрито назавжди.

Також, судом першої інстанції досліджено фото (т.1, а.с.14-15, 85-87) з вказанням адреси: «37-Б вул. Космонавтів», без рекламних вивісок, які не свідчать про надання позивачем готельно-розважальних послуг за вказаною адресою.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за адресою: АДРЕСА_1 позивачем здійснювалась підприємницька діяльність у вигляді надання розважально-гостинних послуг, що давало би підстави суду вважати ОСОБА_1 споживачем електричної енергії за не побутовим тарифом, немає.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов є обґрунтованим та таким, який підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Так, п.2.3.12 Правил передбачає, що підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати: отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.

У справі що переглядається, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердженням факту споживання позивачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та не зазначено цього в актах. Сама по собі інформація про наявність за адресою готелю «Маяк» за наявності інформації про закриття закладу і неможливістю бронювання номерів, не є достатніми доказами на підтвердження обставин.

Крім того, 25 січня 2017 року було припинено ФОП ОСОБА_1 за КВЕДом діяльність готелів і дрібних засобів тимчасового розміщення.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, власної інтерпретації судового рішення, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» залишити без задоволення.

Рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 08 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua