Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №495/3720/15-ц — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2431/26

Справа № 495/3720/15-ц

Головуючий у першій інстанції Тончева Н.М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Китаєва О. А. звернулась до Тарутинського районного суду Одеської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, а саме скасування арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0, 0789 га, кадастровий номер 5120884400:02:003:0103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом за № 1459, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2015 року за номером 5776181.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області 16 лютого 2016 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0789 га, кадастровий номер 5120884400:02:003:0103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом за №1459, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2015 року за номером 5776181, до розгляду справи №495/3720/15-ц .

24 травня 2016 року Тарутинським районним судом Одеської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, згідно якого, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 75647 гривень.

Тарутинським районним судом надіслано та позивачем отримано оригінал виконавчого листа № 495/3720/15-ц від 02 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 74 395 гривень 64 копійки.

Позивач ОСОБА_1 жодного разу не звертався з вказаним виконавчим листом до примусового виконання.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

26 травня 2025 року відповідач ОСОБА_2 особисто здійснила поштовий переказ коштів № НОМЕР_2 в розмірі 74396 гривень в якості добровільного виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 травня 2016 року №495/3720/15-ц з ВПЗ ТАРУТИНЕ, АДРЕСА_2 . Про добровільне виконання рішення повідомила позивача та скинула йому чек щодо переказу коштів та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки.

30 травня 2025 року на номер телефона відповідача надійшло повідомлення з УКРПОШТИ "Ваш переказ 3530560354 на суму 74396 гривень було виплачено 30 травня 2025 року отримувачу ОСОБА_3 у відділенні УКРПОШТИ».

Викладене свідчить про те, що більше не має підстав для накладення арешту на земельну ділянку.

У зв`язку з вищевикладеним заявниця вимушена була звернутися до суду із зазначеною заявою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Китаєвої О.А. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року у цивільній справі №495/3720/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди. Скасовано арешт на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0, 0789 га, кадастровий номер 5120884400:02:003:0103, розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, садове товариство «Юбілейний», яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом за № 1459, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2015 року за номером 5776181.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що:

1) у Тарутинському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа №514/1573/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату інфляційних виплат і 3% річних, де йому відмовлено у накладенні арешту;

2) грошові кошти на виконання рішення суду першої інстанції відповідач надала, але не через виконавчу службу.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0789 га, кадастровий номер 5120884400:02:003:0103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом за №1459, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2015 року за номером 5776181, до розгляду справи №495/3720/15-ц .

24 травня 2016 року Тарутинським районним судом Одеської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, згідно якого, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 75647 гривень.

Тарутинським районним судом Одеської області надіслано та позивачем отримано оригінал виконавчого листа № 495/3720/15-ц від 02 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 74 395 гривень 64 копійки.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

26 травня 2025 року відповідач ОСОБА_2 особисто здійснила поштовий переказ коштів № НОМЕР_2 в розмірі 74396 гривень в якості добровільного виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 травня 2016 року №495/3720/15-ц з ВПЗ ТАРУТИНЕ, АДРЕСА_2 . Про добровільне виконання рішення повідомила позивача та скинула йому чек щодо переказу коштів та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки.

30 травня 2025 року на номер телефона відповідача надійшло повідомлення з УКРПОШТИ "Ваш переказ 3530560354 на суму 74396 гривень було виплачено 30 травня 2025 року отримувачу ОСОБА_3 у відділенні УКРПОШТИ».

02 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Китаєва О.А. звернулась до Тарутинського районного суду Одеської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, а саме скасування арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0, 0789 га, кадастровий номер 5120884400:02:003:0103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом за № 1459, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2015 року за номером 5776181.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що за змістом ч.1 ЦПК єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Як встановлюють ч.ч.1,2,4-6 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 156, 158 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене, підстав для подальшого арешту земельної ділянки немає, оскільки розгляд справи по суті закінчено ухваленням рішення, яким позов задоволено в повному обсязі та яке вже є виконаним у повному обсязі, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у провадженні Тарутинського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа №514/1573/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату інфляційних виплаті і 3% річних, де ОСОБА_1 відмовлено у накладенні арешту, то колегія суддів зазначає, що перебування у провадженні суду іншої позовної заяви з тими самими сторонами не є підставою для продовження заходів забезпечення позову у даній цивільній справі.

Апеляційний суд зауважує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Між заходом забезпечення позову, про який просить заявник, і предметом позову існує безпосередній зв`язок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що «грошові кошти на виконання рішення суду першої інстанції відповідач надала, але не через виконавчу службу», то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Таким чином, саме на стягувача (у даному випадку ОСОБА_1 ) покладено обов`язок подання заяви про відкриття виконавчого провадження, тобто ініціювання виконавчого провадження. Однак жодних дій щодо подання заяви про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не вчинялось.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, власної інтерпретації судового рішення, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, судове рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Повний текст судового рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя Драгомерецький М.М. перебував у відпустці з 13 квітня по 17 квітня 2026 року, суддя Комлева О.С. перебувала у відпустці з 13 квітня по 17 квітня 2026 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 квітня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева