Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №522/12753/24-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1516/26

Справа № 522/12753/24-Е

Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю.І.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник: товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщук Костянтин Георгійович на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця.

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій скаржник просить:

1. визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. щодо невжиття після отримання ним ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі № 522/12753/24-Е передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року у справі № 522/12753/24-Е та невчинення виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого листа по справі № 522/12753/24-Е, виданого Приморським районним судом м. Одеси 29 січня 2025 року, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальної шкоди у розмірі 10400,00 (десять тисяч чотириста) гривень;

2. зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. вжити усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року у справі № 522/12753/24-Е та у повному обсязі вчинити виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого листа по справі № 522/12753/24-Е, виданого Приморським районним судом м. Одеси 29 січня 2025 року, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальної шкоди у розмірі 10400,00 (десять тисяч чотириста) гривень.

3. визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. щодо неповідомлення суду і ОСОБА_1 про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

4. зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. невідкладно повідомити суд і ОСОБА_1 про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі № 522/12753/24-Е.

5. постановити окрему ухвалу щодо старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г., яку направити до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для вирішення питання про притягнення державного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги скарги мотивовано тим, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року у справі №522/12753/24-Е стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 10400,00 (десять тисяч чотириста) гривень. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) гривень.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 20 січня 2025 року. 29 січня 2025 року по справі №522/12753/24-Е виданий виконавчий лист у електронній формі, який 25 лютого 2025 року пред`явлений ним до примусового виконання до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е частково задоволено скаргу ОСОБА_1 . Скасовано постанову начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бондарева І. В. від 28 травня 2025 року № 8/3/1/2025 про результати перевірки законності виконавчого провадження в частині визнання дій старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В.К. при виконанні виконавчого провадження № 77309948 такими, що проведені з порушенням вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Скасовано постанову в. о. начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенка М. О. від 06 червня 2025 року АСВП 77309948 про результати перевірки законності виконавчого провадження в частині визнання дій старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В. К. при виконанні виконавчого провадження № 77309948 такими, що проведені з порушенням вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»; скасування постанови про виправлення помилок в процесуальному документі від 27 березня 2025 року № 77309948, постанови про арешт майна боржника від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про арешт коштів боржника від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про стягнення виконавчого збору від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2025 року №77309948; зобов`язання старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В. К. до 11 червня 2025 року винести повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Скасовано повідомлення старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. від 10 червня 2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В іншій частині скарги відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 21 серпня 2025 року отримана державним виконавцем 03 вересня 2025 року. Між тим, згідно відомостей про виконавче провадження № 77309948, що містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження (ідентифікатор доступу: 3А6А923Е5441), не вбачається вжиття державним виконавцем після отримання ним ухвали від 21 серпня 2025 року передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року та вчинення виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого листа по справі № 522/12753/24-Е, виданого Приморським районним судом м. Одеси 29 січня 2025 року. За таких обставин старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г. допущена неправомірна бездіяльність, яка полягає у невжитті передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішення та невчинені виконавчих дії, направлених на виконання виконавчого документа. Така бездіяльність держаного виконавця порушує положення статей 10, 13, 18 Закону № 1404-VIII. Крім того, незважаючи на отримання 03 вересня 2025 року ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року, всупереч вимогам ст. 453 ЦПК України, державним виконавцем не повідомлено суд і його, як заявника, в десятиденний строк про її виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , боржник: товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщук Костянтин Георгійович на дії/бездіяльність органу примусового виконання, відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити скаргу у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 25 березня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя Комлева О.С. перебувала у відпустці з 06 по 10 квітня 2026 року та з 13 квітня по 17 квітня 2026 року,що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а скаргу на дії державного виконавця необхідно задовольнити частково.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року частково задоволено скаргу ОСОБА_1 , боржник: товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа», суб`єкт оскарження: начальник управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бондарев Ігор Валерійович, в. о. начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко Микита Олегович, старший державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщук Костянтин Георгійович на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Скасовано постанову начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бондарева І.В. від 28 травня 2025 року № 8/3/1/2025 про результати перевірки законності виконавчого провадження в частині визнання дій старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В.К. при виконанні виконавчого провадження № 77309948 такими, що проведені з порушенням вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовано постанову в. о. начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенка М. О. від 06 червня 2025 року АСВП 77309948 про результати перевірки законності виконавчого провадження в частині визнання дій старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В.К. при виконанні виконавчого провадження № 77309948 такими, що проведені з порушенням вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»; скасування постанови виправлення помилок в процесуальному документі від 27 березня 2025 року № 77309948, постанови про арешт майна боржника від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про арешт коштів боржника від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про стягнення виконавчого збору від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27 лютого 2025 року № 77309948, постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2025 року №77309948; зобов`язання старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полуянова В. К. до 11 червня 2025 року винести повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Скасовано повідомлення старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К.Г. від 10 червня 2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

В іншій частині скарги відмовлено.

03 вересня 2025 року Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції послався на те, що 03 вересня 2025 року Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е.

Враховуючи, що зазначена ухвала суду є предметом апеляційного перегляду, суд вважав, що відсутні підстави для визнання бездіяльності державного виконавця щодо невжиття після отримання ним ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі № 522/12753/24-Е передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року у справі № 522/12753/24-Е та щодо неповідомлення суду і ОСОБА_1 про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі №522/12753/24-Е.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язати старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. вчинити певні дії, оскільки вони є похідними від вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) – є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень ї рішень інших органів». Відповідно до цього Закону підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до Закону державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

На основі принципу розумності запропоновано такий підхід до тлумачення як «метод чесного читання», тобто визначення застосування нормативного тексту до наявних обставин на основі того, як розумний читач, який повністю володіє мовою, зрозумів би текст на час його прийняття (див. окрему думку судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І. від 05 вересня 2022 року в справі № 554/1924/20 (провадження № 61-13340сво21), окрему думку судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко О. Р. від 14 вересня 2022 року в справі № 909/298/21)).

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України).

Зазначення строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження є обов`язковим елементом резолютивної частини ухвали суду, а тому незазначення в судовому рішенні строку і порядку набрання ним законної сили не є опискою у розумінні частини першої статті 269 ЦПК України та не може бути виправлено судом (див. висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 761/13085/14-ц).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (стаття 261 ЦПК України).

Тлумачення статті 261 ЦПК України, з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання», свідчить, що

у частині першій статті 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановлюються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає;

ухвала суду за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 451 ЦПК України) набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України. Нормами розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;

додаткова ухвала суду про стягнення судових витрат за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 451 ЦПК України) набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі №761/13085/14.

Апеляційний суд зазначає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року набрала законної сили після її проголошення, а її апеляційне оскарження не зупиняє її дію.

Таким чином, державний виконавець, отримавши ухвалу суду першої інстанції, мав би виконати її, а тому скарга у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо інших вимог скарги на дії державного виконавця, то колегія суддів зазначає, що постановою державного виконавця від 24 лютого 2026 року закрито виконавче провадження, оскільки вимоги виконавчого документа боржником виконано у повному обсязі, а також стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Щодо постановлення окремої ухвали, то колегія суддів зазначає, що у частині першій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 оскаржив дії/бездіяльність державного виконавця в порядку подання скарги на дії/бездіяльність державного виконавця, а тому не вбачається підстав для постановлення окремої ухвали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2025 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 , боржник: товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщук Костянтин Георгійович на дії/бездіяльність органу примусового виконання, задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщука К. Г. щодо невжиття після отримання ним ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2025 року у справі № 522/12753/24-Е передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року у справі № 522/12753/24-Е та невчинення виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого листа по справі № 522/12753/24-Е, виданого Приморським районним судом м. Одеси 29 січня 2025 року, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальної шкоди у розмірі 10400,00 (десять тисяч чотириста) гривень.

У задоволенні інших вимог скарги – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда