Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №750/1154/26
Суддя: Крапивний Б. В.
Справа № 750/1154/26
Провадження № 3/750/921/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Полянської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 22.01.2026 о 18 год. 06 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , учинила стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні фізичні дії, які полягали в стусанах та штовханнях, чим завдала їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого завдано шкоду фізичному здоров`ю потерпілої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в учиненні зазначеного правопорушення не визнала та пояснила, що вона проживає в квартирі, яку успадкувала спільно зі своїм дядьком після смерті діда. Вона власним коштом приватизувала квартиру та зробила в ній ремонт, однак проживала та працювала в Італії, періодично приїжджаючи до квартири. Періодично в неї виникала сварки з дядьком з приводу утримання житла. В квартирі вона проживала в окремій кімнаті, в яку поставила металеві двері, щоб унеможливити доступ до кімнати інших осіб. Коли в січні 2026 року вона повернулася з Італії до квартири, то виявила, що металеві двері до її кімнати розпиляли, пошкодивши їх. 22.01.2026 в розмові з дядьком вони почали сперечатися щодо грошових коштів за приватизацію та ремонт квартири. При цьому в розмову втрутилася дружина дядька ОСОБА_2 . Вони обопільно ображали одна одну. Бідь-які фізичні дії стосовно ОСОБА_2 , як-то стусани чи штовхання, вона заперечила. В подальшому до квартири за викликом дядька приїхали поліцейські, яким вона надала аналогічні пояснення. Звернула увагу, що вона не веде спільного господарства з дядьком і його дружиною, лише доводиться жити в одній квартирі з ними, коли вона періодично приїжджає з Італії, де працює.
Захисник надала письмові пояснення, за змістом яких захисник зазначила про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з яким складено протокол стосовно ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 неодноразово викликалась до суду, однак за викликом не прибула.
Окрім того, в ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 728468 від 22.01.2026, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , яка пояснила, що 22.01.2026 близько о 18 год. 00 хв. племінниця її чоловіка ОСОБА_1 , яка проживає разом з нею в одній квартирі, коли вони готували на кухні вечерю, ображала її, називала тваринкою, а коли вона хотіла пройти, ОСОБА_1 не пропускала її. Коли вона йшла в свою кімнату, ОСОБА_1 наздогнала її та «вдарила коліном під зад»;
-копія Термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 102727 від 22.01.2026, згідно з яким у зв`язку зі вчиненням домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою у період часу з 19 год. 30 хв. 22.01.2026 до 19 год. 30 хв. 25.01.2026;
-копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно кривдника ОСОБА_1 , згідно з якою ОСОБА_2 ствердно відповіла на питання про залякування й погрози від нападника, яка виганяла її з місця проживання чи погрожувала цим, потерпілу турбує психологічний тиск від кривдника; на інші питання постраждала відповіла негативно, зокрема й на питання щодо фізичного насильства;
-відеозапис до протоколу, згідно з яким зафіксовано спілкування поліцейських з заявником ОСОБА_2 , її чоловіком і з ОСОБА_1 . Зокрема, на запитання поліцейських потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 ображала її, називаючи «рудою» та «тваринкою», а коли вона несла чай, ОСОБА_1 вдарила її коліном по сідницях (18:31). ОСОБА_3 заперечила вчинення будь-яких протиправних дій фізичного характеру стосовно ОСОБА_2 , повідомивши про побутову сварку між нею та дядьком з його дружиною ОСОБА_2 . Зафіксовано процедуру складення матеріалів про адміністративне правопорушення;
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила про вчинення стосовно неї домашнього насильства, яке мало місце 22.01.2026 близько о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , а саме «застосовувалося фізичне насильство у формі удару коліном під зад».
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши зазначені докази, суд доходить наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про вчинення ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 домашнього насильства виключно у формі фізичного насильства, зазначивши про нанесення стусанів і здійснення штовхання потерпілої. Однак такі дії не підтверджено доданими до протоколу доказами. Зокрема, ОСОБА_2 у своїй заяві про подію (згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2026) повідомила про вчинення стосовно неї домашнього насильства, а саме «застосовувалося фізичне насильство у формі удару коліном під зад». Таке формулювання поліцейською, яка прийняла повідомлення про правопорушення та склала відповідний протокол, способу вчинення протиправних дій є неконкретним і некоректним. Аналогічно в письмових поясненнях ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 ображала її, називала тваринкою, а коли вона йшла в свою кімнату, ОСОБА_1 наздогнала її та «вдарила коліном під зад». Однак для суду є незрозумілим зазначене твердження «удар коліном під зад», таке формулювання є неприйнятним в офіційних документах.
У поясненнях поліцейським, які зафіксовано доданим до протоколу відеозаписом, і поясненнях у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила вчинення будь-яких протиправних дій фізичного характеру стосовно ОСОБА_2 . Також твердження потерпілої про нанесення удару коліном по сідницях не доведено будь-якими іншими доказами. В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2026 не зазначено зі слів потерпілої, ким саме вчинено домашнє насильство, про яке вона повідомила поліцейським. У судове засідання неодноразово викликали потерпілу ОСОБА_2 для надання пояснень про вчинені стосовно неї протиправні дії, однак остання до суду не прибула.
Не можливо не звернути увагу, що, не дивлячись на конкретне зазначення потерпілою про нанесення їй удару, поліцейським, викладаючи суть учиненого адміністративного правопорушення, зазначено про нанесення стусанів і здійснення штовхання потерпілої, про які не вказувала потерпіла та які не підтверджено доданими до протоколу доказами. Також у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно кривдника ОСОБА_1 , яку складено поліцейською, потерпіла ОСОБА_2 негативно відповіла на питання щодо вчинення стосовно неї фізичного насильства, що суперечить іншим матеріалам справи. В той же час, у вказані формі оцінки ризиків ОСОБА_2 вказувала на вчинення кривдником психологічного тиску, що залишилося поза увагою поліцейських, які в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначали про вчинення психологічного насильства.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247 ч. 1 п. 1, 266, 284 п. 3, 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Б.В. Крапивний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua