Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №646/6781/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/6781/26 Головуючий суддя І інстанції Серпутько Д.Є..

Апеляційне провадження № 33/818/828/26 Суддя-доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.4 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

захисника - Майбороди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Майбороди С.С. на постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 09.07.2025 року на адресу суду від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376784, ОСОБА_1 30.06.2025 року о 07 годині 52 хвилин, керував електроскутером AIMA TECH не зареєстрований, вживав алкогольні напої, а саме горілку без марки до проведення уповноваженою особою медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовився під запис на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10є ПДР України.

В своїй апеляційній скарзі захисник Майборода С.С. просить скасувати Основ`янського районного суду м.Харкова від 01.08.2025 щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не порушував вимог п.2.10є Правил дорожнього руху, жодного ДТП за участі його підзахисного не було, що також підтверджується матеріалами справи, а тому ОСОБА_1 не повинен був проходити огляд на стан сп`яніння та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП.

Захисник також зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить відомостей про доведення працівниками поліції наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та чіткої вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння, яку ОСОБА_1 дійсно усвідомлював. Зазначає, що відеозапис не є повним та безперервним, відомості щодо письмового доручення керівника відповідного органу на копіювання відеозапису в матеріалах відсутні, а копії відеозаписів не завірені електронним цифровим підписом.

Крім того, захисник зазначає, що працівниками поліції безпідставно та незаконно зупинено електроскутер під керуванням ОСОБА_1 , поліцейськими не роз`яснено його підзахисному причини зупинки, а в рапорті поліцейського зазначено, що транспортний засіб було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію, але

В судову засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, але на адресу його місця мешкання направлялась судова повістка про місце, дату та час апеляційного розгляду, яка повернулась до суду апеляційної інстанції у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою.

Крім того, судом апеляційної інстанції повідомлявся ОСОБА_1 про дату, місце та час апеляційного розгляду шляхом надсилання йому 11.03.2026 судової повістки в електронному вигляді, що підтверджується відомостями довідки отримання судової повістки у формі SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, який наявний в матеріалах справи, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України №28 від 23.01.2023.

При цьому, захисник Майборода С.С. повідомив суду, що ОСОБА_1 не може з`явитись до апеляційного суду через поганий стан здоров`я, у зв`язку з чим просив провадити апеляційний розгляд за відсутності його підзахисного, з яким узгоджена процесуальна позиція.

До канцелярії Харківського апеляційного суду також не надходило клопотань від ОСОБА_1 про відкладення апеляційного розгляду.

Крім цього, апеляційний суд враховує строки, передбачені ст.294 КУпАП, а також те, що захисник Майборода С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01.08.2025 у цій справі та він особисто з`явився в судове засідання в суд апеляційної інстанції.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , але з обов`язковою участю захисника Майборода С.С., виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження, та доводів поданої апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі захисник Майборода С.С. також просив поновити йому пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01.08.2025 у цій справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не приймав участі під час судового розгляду, а про наявність оскаржуваної постанови він дізнався випадково, коли 12.01.2026 він виявив у поштовій скриньці повідомлення з УПП в Харківській області про наявність відповідних обставин, після чого його мати звернулась до центру з надання безоплатної вторинної допомоги.

При цьому, захисник зазначає, що ОСОБА_1 тривалий час здійснював догляд за своїм батьком та не користувався номером мобільного телефону, за яким здійснювався його виклик судом першої інстанції.

Крім того, до початку апеляційного розгляду захисник Майборода С.С. надав суду медичні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям, що додатково свідчить про наявність об`єктивних та поважний причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, передбачений чинним законодавством.

Перевіряючи доводи захисника Майбороди С.С. щодо поважності пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, а також дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), апеляційний суд дійшов висновку про необхідність поновлення цього строку на подачу апеляційної скарги.

За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Майбороди С.С.

Вислухавши доводи захисника Майбороди С.С., який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, а стороною не надано доказів на спростування таких висновків суду першої інстанції.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, які безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні.

Зокрема, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376784 від 30.06.2025, в якому зазначено факт керування 30.06.2025 о 07 год. 52 хв. за адресою: м.Харків, вул. Силікатна, 22Б, ОСОБА_1 , керуючи електроскутером AIMA TECH, який не зареєстрований, був зупинений працівниками поліції та в подальшому вживав алкогольні напої, а саме горілку без марки, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовився. З відомостей цього протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у цьому протоколі та отримання його копії (а.с.1, 2).

З відомостей довідки за підписом інспектора ВАП УПП в Харківській області, лейтенанта поліції Бурикіної В. вбачається, що згідно облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_1 отримував посвідчення серії НОМЕР_1 , категорії А1, А, В1, В (а.с.3).

Відповідно до відомостей акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатору Drager Alcotest 6820 (а.с.5).

Згідно відомостей направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2025, у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної поліції, у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Відмовився від направлення до закладу охорони здоров`я - КНП ХОР ОНД для проходження огляду (а.с. 6).

З відомостей долучених до справи відеозаписів (відеофайли «376784», «export-7nsg6», «export-bfd6h», «export-9o6c9»), долучених до матеріалів справи (а.с.4), з яких вбачається зупинка працівниками поліції електроскутеру, якими керував ОСОБА_1 (відеофайл «376784»). В подальшому працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 повідомив останньому про необхідність проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Драгер (відеофайли «export-9o6c9» та «export-bfd6h», починаючи з 00 хв. 10 сек. відеозаписів). При цьому, у цей момент ОСОБА_1 знаходиться у безпосередній близькості до поліцейських, після чого уходить до себе у гараж. З відомостей відеозаписів також вбачається, що працівник поліції підходить до гаражу, з якого виходить ОСОБА_1 зі стаканчиком в руках та пляшкою «Коли», а також запитує у працівника поліції: «…немножно можно, да?...» (відеофайл «export-9o6c9», починаючи з 01 хв. 40 сек. відеозапису). При цьому, працівник поліції забороняє ОСОБА_1 пити рідину, яка знаходиться у нього в стаканчику, але на це ніяк не реагує ОСОБА_1 та вживає зазначену рідину. Після цього, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що так неможна, але останній зазначає: «…я уже…». Також на запитання іншого працівника поліції ОСОБА_1 відповів, що він зараз випив «самогон», але їхав на мопеді тверезим. Враховуючи зазначені обставини, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки він вживав алкогольні напої після зупинки транспортного засобу та до проведення огляду на стан сп`яніння, з чим не погоджувався ОСОБА_1 . При цьому, з відеозапису також вбачається, що на запитання працівника поліції ОСОБА_1 відповів, що зі стаканчика він випив горілку (відеофайл «export-9o6c9», починаючи з 10 хв. 14 сек. відеозапису). Після цього, ОСОБА_1 надав працівнику поліції 5-літрову пляшку з рідиною, в якій, зі слів ОСОБА_1 , знаходилась горілка, яку він випив. При огляді цієї 5-літрової пляшки, працівником поліції було встановлено, що рідина, яка знаходиться в цій пляшці, має різкий запах, схожий на алкоголь. Також поліцейський повторно роз`яснив ОСОБА_1 , що заборонено вживати алкогольні напої після зупинки транспортного засобу та до проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП (відеофайл «export-9o6c9», починаючи з 11 хв. 05 сек. відеозапису). Крім того, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що після зупинки транспортного засобу поліцейським були виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він не дочекавшись цього випив алкогольні напої. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував, що він випив алкоголь після зупинки транспортного засобу, але зазначив, що він не знав, що неможна вживати алкогольні напої та вважав, що працівники поліції пішли по своїм справам (відеофайл «export-9o6c9», починаючи з 11 хв. 47 сек. відеозапису). В подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що з електронної бази встановлено, що він знаходиться у розшуку, у зв`язку з чим його необхідно доставити до ТЦК та СП. В подальшому працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, а також роз`яснив наслідки такої відмови. Разом з цим, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зазначивши, що в цьому немає ніякого сенсу, оскільки результат буде позитивний (відеофайл «export-9o6c9», починаючи з 37 хв. 51 сек. відеозапису). Враховуючи зазначені обставини, працівниками поліції було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів та протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП. З відеозапису також вбачається, що працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 його процесуальними правами за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також з відомостями протоколом про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, копію якого відмовився отримувати (відеофайл «export-7nsg6», починаючи з 43 хв. 59 сек., 48 хв. 51 сек. відеозапису).

При цьому, зі змісту апеляційних доводів сторони захисту вбачається, що захисник ОСОБА_2 не оспорює факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після зупинки електроскутеру ОСОБА_3 під його керуванням, а також відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та узакладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, а тому, з рахуванням вимог ст.294 КУпАП, апеляційний суд не перевіряє оскаржуване судове рішення в цій частині.

Водночас, захисник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 не був обізнаний про необхідність проведення його огляду на стан сп`яніння до вживання ним алкогольних напоїв, але такі твердження сторони захисту повністю спростовуються відомостями долучених до матеріалів справи відеозаписів, з яких вбачається, що під час спілкування працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , який перебував поруч із поліцейським, про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після чого останній пішов до свого гаража, де взяв стаканчик з алкоголем, який в подальшому вжив, незважаючи на заборону працівника поліції (відеофайли «export-9o6c9» та «export-bfd6h», починаючи з 00 хв. 10 сек. відеозаписів).

Що стосується доводів захисника про те, що працівники поліції не вели безперервну відеофіксацію на свої нагрудні камери та на долучені відеозаписи (відеофайли «export-7nsg6», «export-bfd6h», «export-9o6c9») починаються після спливу восьми хвилин після зупинки, що робить цей доказ недопустимим та неналежним, на думку апеляційного суду, не є слушними, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

У п. 4 цього Порядку зазначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).

Відповідно до п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

В той же час системний аналіз вищевказаних положень законодавства та нормативних актів в частині направлення особи до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп`яніння, тобто не є обов`язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов`язків, у тому числі фіксація зупинки транспортного засобу та встановлення у водія ознак наркотичного сп`яніння.

При цьому, у статті 266 КУпАП не йде мова про здійснення працівниками поліції саме безперервної відеозйомки.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі захисник не заперечує факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після зупинки транспортного засобу та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Належить також врахувати, що з долучених відеозаписів (відеофайли «export-7nsg6», «export-bfd6h», «export-9o6c9») вбачається, що працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 про необхідність огляду на стан алкогольного сп`яніння, вживання останнім алкогольних напоїв на місці зупинки транспортного засобу, про що останній особисто зазначив під відеозапис, а також те, що на пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, зазначивши, що в цьому немає ніякого сенсу, оскільки результат буде позитивним.

Отже, з відомостей долучених відеозаписів об`єктивно вбачається, що вони повністю підтверджують відомості письмових доказів у справі, у тому числі, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376784 від 30.06.2025.

Більш того, належить зазначити, що у даному конкретному випадку усі остаточні матеріали адміністративної справи були сформовані посадовими особами Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, а не поліцейськими, які безпосередньо провадили огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення стороною захисту до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з клопотанням про витребування доказів, які могли б підтвердити доводи апеляційної скарги захисника про, що працівники поліції не здійснювала повну відеофіксацію подій у цій справі з моменту зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.

Матеріали цієї справи містять усі відомості, які працівники поліції, а також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисник вважали за необхідне до них долучити.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами.

Перевіривши долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд апеляційної інстанції, у даному конкретному випадку, дійшов висновку, що вони надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, конкретизувати поведінку ОСОБА_1 та працівників поліції, а також інші фактичні обставини, що мають значення у вирішенні цієї справи.

Таким чином, матеріали справи містять усі необхідні та достатні відомості, які оцінюються судом апеляційної інстанції в їх сукупності та дають підстави, у тому числі сторонньому спостерігачу, стверджувати, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній був обізнаний про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, але не дочекавшись цього, в присутності поліцейського вжив алкогольні напої, не дивлячись на заборону це робити з боку працівника поліції. При цьому, в подальшому ОСОБА_1 також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, посилаючись на те, що в цьому немає будь-якого сенсу, оскільки результат буде позитивним.

Доводи апеляційної скарги захисника Майбороди С.С. про неможливість врахування судом відомостей долученого до справи відеозапису, оскільки він не містить цифрового підпису, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, статтею 266 КУпАП та положеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» унормовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису при фіксуванні відмови особи, від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Більш того, з відомостей матеріалів справи вбачається, що відеозапис у цій справі фіксувався на нагрудні камери поліцейських №№472788, 470881, 475054, про зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376784 від 30.06.2025 (а.с.1, 2), а вбачається з долучених відеозаписів, які містяться на DVD-R дисках, які надані з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (а.с.4).

Крім того, диски, які знаходяться у конверті з реквізитами протоколу про адміністративне правопорушення, додані до матеріалів справи відповідальною особою, а матеріали справи не містять даних про незаконне їх походження.

Таким чином, наявні у справі DVD-R диски були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою, як додаток, які разом із матеріалами справи були направлені до суду першої інстанції для розгляду, а тому, враховуючи вимоги ст.251 КУпАП, такі твердження апелянта є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Доводи захисника Майбороди С.С. щодо незаконної зупинки електроскутеру AIMA TECH під керуванням ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, є суб`єктивними та безпідставними, оскільки спростовуються відомостями, що містяться у справі, зокрема відомостями долученого відеозапису (відеофайл «376784»), з якого вбачається, що цим транспортним засобом ОСОБА_1 керував без захисного мотошолому. Крім того, в своєму рапорті інспектор взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП Погорілий А. зазначив, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, належить зазначити, що незгода водія з причиною зупинки транспортного засобу не свідчить про її протиправність та не впливає на наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а у даному конкретному випадку не спростовує факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після зупинки транспортного під його керуванням, а також подальшої його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Належить також врахувати, що ОСОБА_1 та його захисником Майбородою С.С. не подавалась заява до правоохоронних органів, у порядку ст.214 КПК України, щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП.

Також, апеляційний суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення у цій справі та інші процесуальні документи до них складені уповноваженими державними особами, але дії цих посадових осіб, які їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 та його захисником Майбородою С.С. не оскаржувались, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП.

Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва поліції, пов`язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративних матеріалів у цій справі.

Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, стороною захисту не надано суду доказів щодо незаконності дій працівників поліції в частині зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , порушення порядку огляду на стан спяніння, фіксації факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після зупинки транспортного засобу та до проходження його огляду на стан спяніння, а також щодо складання стосовно останнього адміністративних матеріалів у цій справі.

Отже, враховуючи вимоги ст.266 КУпАП та відсутність будь-яких скарг і заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час подій у цій справі, а також складення ними протоколу про адміністративне правопорушення та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані у доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 свідомо проігнорував вимоги щодо заборони вжиття алкогольних напоїв після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП, у зв`язку з чим, такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані працівником поліції за ч.4 ст.130 КУпАП.

Водночас, захисником не надано суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження доводів щодо незаконності дій працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, апеляційний суд також враховує, що матеріали справи не містять відповідних відомостей, які свідчать про невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи відомості доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, повністю доведена та встановлена згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, а також заборону щодо вживання алкогольних напоїв до проведення такого огляду.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника Майбороди С.С. не підлягає.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що, виходячи з вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах поданої апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Решта доводів апеляційної скарги захисника Майбороди С.С., які він зазначив в своїй апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду, не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Разом з цим, працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376784 від 30.06.2025 та судом першої інстанції зазначено в мотивувальній частині оскаржувано постанови, що ОСОБА_4 за обставин події у цій справі порушив вимоги п.2.10є Правил дорожнього руху, з чим не погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до п.2.10є Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

При цьому, матеріали цієї справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 був причетний до будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції.

Належить також врахувати, що чинні Правила дорожнього руху не містять окремого пункту щодо заборони водієві вживати алкоголь після зупинки транспортного засобу та до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння.

Натомість, відповідальність за ч. 4 ст.130 КУпАП настає, у тому числі, у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає зміні в цій частині, шляхом виключення з мотивувальної її частини вказівку суду на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.10є Правил дорожнього руху, адже матеріали справи не містять відомостей про його причетність до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції.

Водночас, на переконання апеляційного суду, така зміна оскаржуваної постанови будь-яким чином не впливає на висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 вживав алкоголь після зупинки транспортного засобу до проведення працівником поліції огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

В решті постанову Основ`янського районного суду м.Харкова від 01.08.2025 щодо ОСОБА_1 належить залишити без змін.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні з підстав, що наведені вище, апеляційну скаргу захисника Майбороди С.С. належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Майбороди С.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2025 щодо ОСОБА_1 – задовольнити, поновивши йому цей процесуальний строк.

Апеляційну скаргу захисника Майбороди С.С. задовольнити частково.

Постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП – змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання суду на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.10є Правил дорожнього руху.

В решті постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков