Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №725/11877/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/11877/25

Номер провадження 2-а/725/170/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Терновецькій Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаною адміністративною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те , що 10.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Мельником розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено Постанову № 398 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказує, що зі змісту вищезазначеної постанови ОСОБА_1 ,будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних, не з`явився для уточнення персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місце перебування на військовому обліку , або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законом термін ( з 18.05.2024 по 16.07.2024 ).

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення були з суттєвим порушенням вимог законодавства.

Враховуючи наведені обставини , просить суд скасувати Постанову №398 від 10.05.2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000, 00 грн. та закрити провадження у справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Скерували до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Просили задовільнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. До суду скерував відзив на позовну заяву та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до матеріалів справи , 10.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Мельником розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено Постанову № 398 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається , що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку , або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законом термін ( з 18.05.2024 по 16.07.2024 ).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до витягу з системи (застосунку) Резерв плюс , ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного.

Крім того , матеріали справи містять підтвердження , що ВЛК ОСОБА_1 проходив 17.04.2025.

Військово облікові документи також містять відмітку про наявність у ОСОБА_1 відстрочки до завершення мобілізації.

Тобто , доказів про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.210-1 КУпАП), відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).

Слід зазначити , що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Оскаржувана постанова не містить даних про те , що ІНФОРМАЦІЯ_4 по збавлений можливості отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи наведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв`язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем було надано належні та допустимі докази в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем, у свою чергу, не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову .

Позивач виконав свій обов`язок та у відповідності до встановлених Законом термінів , оформив відстрочку , а отже оновив свої персональні дані , а тому доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови , відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню , а справа відносно ОСОБА_1 закриттю .

На підставі вищевикладеного , керуючись ст. ст. 210-1, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Адміністративний позов -задовільнити.

Скасувати Постанову №398 від 10.05.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000 грн., закривши провадження по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.