Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №695/374/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 квітня 2026 рокуСправа №: 695/374/26

Номер провадження 3/695/403/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Хвостика О.І., іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи з інвалідністю 2-ї групи, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 19.01.2026 р. близько 22 год. 00 хв. у м. Золотоноша, вул. Незалежності, 59/2, керуючи автомобілем Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв, власником якого являється ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні 11.02.2026 водій ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 19.01.2026 близько 21 години приїхав з дружиною та дитиною до знайомого в гості. Машину припаркував на узбіччі з правого боку в торці будинку, щоб не перешкоджати руху. Він загружав у багажник свого авто скло, в цей час йшла жінка з дитиною з якою у нього виник конфлікт. Жінка подзвонила своєму чоловіку. Чоловік приїхав, виникла бійка. Його дружина почала «розтягувати» їх, при цьому пошкрябала того чоловіка. Викликали працівників поліції, сказали «оформляти по повній», почали говорити, що він здійснив наїзд на Шевроле.

У подальшому у судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Хвостик О.І. під час розгляду справи заперечував факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у письмових запереченнях від 20.03.2026.

У запереченнях зазначено, що сторона захисту заперечує обвинувачення та вважає їх надуманими та незаконними.

За обставинами справи, ОСОБА_1 19.01.2026 року на власному автомобілі марки «Мазда СХ-7» д.н.з. НОМЕР_4 із сім`єю близько 18 год. приїхав до свого товариша ОСОБА_3 проживаючого в АДРЕСА_2 в особистих справах. Поспілкувавшись із ним по різних питаннях він вийшов із квартири на подвір`я перекурити де зустрівся із незнайомою жінкою, яка вела себе зверхньо та зробила йому незрозуміле зауваження і почала його безпідставно ображати. Він культурно їй відповів на зауваження, але в цей час на вулицю вискочив незнайомий чоловік в цивільному одязі. Без будь-яких пояснень він вчинив із Безпояском конфлікт та почав його штовхати і бити. Як пояснив ОСОБА_1 у суді він змушений був захищатись і на шум та крики на вулицю вискочила його дружина. Вона почала всіх розтягувати в різні сторони та припинила бійку.

Чоловік, що вчинив конфлікт із ОСОБА_1 виявився працівником поліції і разом із своєю дружиною вони викликали наряд поліції, начебто ОСОБА_4 вчинив хуліганські дії та в подальшому ДТП.

На місце конфлікту приїхала патрульна машина із правоохоронцями. Вони привітались із працівником поліції який був у цивільному та його дружиною, а потім почали ОСОБА_1 пред`являти претензії, що він в стані алкогольного сп`яніння керував власним транспортним засобом, вчинив бійку та дорожньо - транспорту пригоду, тобто відповідальність за такі дії передбачена ст. 124 КУпАП. Він працівникам поліції пояснював, що не являвся ініціатором конфлікту так як приїхав до товариша в особистих справах, є військовослужбовцем, учасником війни та бойових дій, інвалідом та ветераном війни і йому це непотрібно. ОСОБА_1 також їм пояснював, що той чоловік, який вчинив бійку був в стані алкогольного сп`яніння. Але його ніхто і слухати не хотів, а навпаки, ще приїхало пару патрульних автомобілів і один із працівників поліції, зокрема сержант ОСОБА_5 почав складати протоколи, що саме він вчинив протиправні дії. Медичне освідування ініціатору конфлікту та його дружині працівники поліції не провели. А всі претензії як до правопорушника почали пред`являти виключно до нього. Протокол за ст. 124 КУпАП склали таким чином, що начебто ОСОБА_1 здавав назад своїм автомобілем і заднім бампером зачепив авто, хоча насправді цього не було.

За адвокатським запитом працівники СТО автомагазину «Старт» у м. Золотоноші обстежили автомобіль «Мазду-7» на предмет будь-яких механічних пошкоджень та ремонтних робіт і нічого з цих питань не виявили. Ці висновки фахівців, а також фотографії автомобіля «Шевролет» зроблені 19.01.2026 року на якому також відсутні будь-які механічні пошкодження надані до суду.

Чинне законодавство України з цих питань зазначає, що «... важливою гарантією дотримання норм прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду - є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду ( частини перша, друга та третя ст. 62 Конституції України). Але в матеріалах адміністративної справи про звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - такі об`єктивні докази відсутні.

Відповідно до ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2021 № 1306 ( в чинній редакції) дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдано матеріальні збитки. Дорожня подія оформлюється протоколом та схемою ДТП де вказано почне місце події, прив`язка до вулиці, будинку, тощо, чого не було зроблено в конкретному випадку. У протоколі ЕПР № 570634 від 20.01.2026 року вказано, що автомобіль «Мазда-7» рухався, але не вказано де він рухався (місце, вулиця, місто і т.п.) де конкретно сталась подія, що вказує на неповноту при його складанні та порушення працівником поліції вимог ст. 265 КУпАП. Тобто, невідповідність і неповнота складеного протоколу вимогам Закону є підставою для визнання його недопустимим і недостовірним доказом.

Також недопустимими доказами є й інші матеріали справи, які направлено до суду з вищевказаним протоколом. Це підтверджується переглядом відеозапису із нагрудної бодікамери працівників поліції.

Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2021 року по справі № 175/777/15 висловив правову позицію про те, що будь-яке порушення конституційних прав громадян що навіть має лише опосередкований зв`язок із самим процесом фіксації доказів, призводить до втрати ними юридичної сили. Тому, оскільки за вказаних обставин протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього інші матеріали є недопустимим та недостовірними доказами то в частині звинувачення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП справу належить закрити.

Крім цього протоколу, ОСОБА_1 ще запропонували пройти тест на вживання ним алкоголю за кермом по ч. 1 ст. 130 КУпАП на що він свідомо відмовився так як в той вечір за кермо автомобіля не сідав і відповідно не керував і алкоголю не вживав. Але працівники поліції склали протокол ЕПР № 570542 від 19.01.2026 року не звертаючи увагу на його заперечення і направили його на розгляд до суду. На думку сторони захисту ці дії є незаконними. У зв"язку з зазначеним справи стосовно гр. ОСОБА_1 за ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити за відсутністю в діях складу цих адміністративних правопорушень.

У судове засідання 17 .04.2026 року захисник не з`явився, скерувавши заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з його участю в Черкаському апеляційному суді.

Суд звертає увагу, що захисником не надано доказів участі його в розгляді справи в Черкаському апеляційному суді.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе закінчити її розгляд без участі захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки учасниками справи були реалізовані процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: надані письмові заперечення захисника, особисті пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та пояснення інших учасників справи, свідків, заявлені клопотання, досліджені всі докази у присутності учасників справи.

У судовому засіданні 30.03.2026 інший учасник пригоди – ОСОБА_2 вказав, що 19.01.2026 його машина Шевроле стояла у дворі. Він перебував у квартирі. Ввечері почув крик у дворі, вибіг на вулицю і побачив бійку між двома незнайомими йому чоловіками. Свідки повідомили про те, що чоловік на ОСОБА_6 здавав назад і зачепив його автомобіль Шевроле. А бійку чоловік розпочав, тому що ОСОБА_1 чуть не збив його дитину та дружину. ОСОБА_2 вказав, що на його автомобілі наявна подряпина правого крила та зігнутий передній бампер, однак водій ОСОБА_6 говорить, що це не він.

У судовому засідання свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_1 його товариш. 19.01.2026 р. останній з дружиною та дитиною приїздив до нього на вул. Незалежності. Алкоголь вони не вживали. Зібралися їхати назад додому, він запропонував ОСОБА_1 забрати склопакети, які стяли на вулиці під мусорними баками. ОСОБА_1 пішов від нього, і через деякий час він почув на вулиці скандал. Кричала жінка, прибіг чоловік жінки і почалася бійка. Жінка сказала, що ОСОБА_1 злякав її дитину. Він не бачив, щоб ОСОБА_1 сідав за кермо, автомобіль не рухався, стояв. На виклик до них приїздило 4 автомобілі патрульних. Працівники поліції оглядали машини, але нічого не фіксували.

У судовому засіданні 07.04.2026 свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що являється дружиною ОСОБА_1 , так 19.01.2026 вони приїхали до друзів, привезли їм обігрівач. Машину припаркували в дворі на стоянці. Збиралися додому, на вулиці біля мусорних баків побачили викинуті склопакети. Чоловік вирішив їх забрати, почав грузити в багажник автомобіля. Йшла жінка, з нею виникла словесна «перепалка». Жінка зателефонувала чоловіку. Чоловік приїхав до них і між чоловіками виникла бійка. Вона почала їх розбороняти, «розтягувати». Після цього викликали поліцію. Чоловік алкоголь не вживав, машина стояла, чоловік грузив склопакети.

У судовому засіданні 07.04.2026 свідок ОСОБА_9 пояснила, що 19.01.2026 р. близько 21 год. разом з сином поверталися додому. У дворі вул. Незалежності стояла машина з увімкненим мотором та включеними габаритами. Водій сидів, а поряд жінка. Коли вони з дитиною обходили цей автомобіль, машина почала здавати назад. Вони злякалися і відскочили. Автомобіль продовжив рух заднім ходом і зіткнувся з припаркованим позаду автомобілем. Удар зіткнення було чути. В цей час до неї подзвонив чоловік та прийшов до них у двір. Авто зупинилося, з нього вийшли водій- чоловік та жінка, почали сваритися. Після чого жінка сказала чоловіку швидко відігнати машину. Чоловік відігнав автомобіль під дерево. Жінка, що була в авто почала кричати на на неї, схватила її за волосся, накинулася з претензіями на чоловіка, діти почали кричати. Вона викликала поліцію. Знайомий ОСОБА_10 вийшов у двір після того, як приїхали працівники поліції. Свідок вказала, що машина, в яку в`їхали, була подряпана.

Судом було роз`яснено право учасникам справи заявити клопотання про призначення експертизи для встановлення обставин ДТП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисник – адвокат Хвостик О.І. та інший учасник дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2 не скористалися даним правом та вказали, що заяв та клопотань, зокрема про призначення експертизи, не мають.

Вислухавши учасників справи, заслухавши показання свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570634 від 20.01.2026, згідно якого ОСОБА_1 , 19.01.2026 р. близько 22 год. 00 хв. у м. Золотоноша, вул. Незалежності, 59/2, керуючи автомобілем Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв, власником якого являється ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.

З протоколу вбачається, що від надання пояснень, отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився. При цьому зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції у протоколі не вказав. У протоколі вказаний технічний запис відеозапису: 215749 та свідок ОСОБА_11 .

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду у якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються такими доказами, а саме:

- схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.01.2026 року о 22 год. 00 хв.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

Схема дорожньо-транспортної пригоди, що наявна в справі містить зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням всіх об`єктів та обставини, що стосуються події, в тому числі перелік отриманих пошкоджень транспортних засобів.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо невідповідності обставини ДТП, неповноти схеми ДТП не висловлював та в схемі про це не зазначив, відмовився від її підпису без зазначення причин;

- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення ОСОБА_2 від 19.01.2026, про те, що 19.01.2026 близько 22 год. 10 год. ОСОБА_1 не впорався з керуванням та зачепив переднє праве крило автомобіля Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 19.01.2026 р., написаними власноруч, підтвердженими ним у судовому засіданні 30.03.2026, з яких вбачається, що його авто Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 , 19.01.2026 р. перебуваючи в дворі по вул. Незалежності, 59, отримало пошкодження – подряпини правого крила, зігнутий бампер;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_11 від 19.01.2026, підтвердженим нею у судовому засіданні 07.04.2026, яка підтвердила та наполягала на тому, що ОСОБА_1 , здійснюючи рух заднім ходом на авто Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення зі стоячим авто Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 20.01.2026;

- відеозаписами з бодікамер, які містять безперервну фіксацію, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, які були досліджені у судовому засіданні та судом встановлено, що на них зафіксовано приїзд працівників поліції на виклик, встановлення обставин та учасників події, свідків.

Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та осіб, причетних до ДТП.

Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб, ОСОБА_1 заперечень до адміністративних матеріалів по складеному протоколу та схемі ДТП не подавав.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570634 від 20.01.2026 стосовно ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився.

Надані стороною захисту докази: довідка директора автомагазину «Старт» та СТО від 10.02.2026, фотознімки Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 , є неналежними та недопустимими, вони не допомагають встановити обставини справи, тому суд не бере їх до уваги.

Так, довідка директора автомагазину «Старт» та СТО від 10.02.2026, про відсутність пошкоджень та слідів проведених ремонтних робіт автомобіля Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 не є доказом непричетності до ДТП, що мало місце 19.01.2026.

Походження фотознімків автомобіля потерпілого - Шевроле, д.н.з. НОМЕР_3 невідоме та законність отримання їх захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Хвостиком О.І. не доведена. Захисник в запереченнях, вказує, що дані фото зроблено 19.01.2026, однак суд ставить під сумнів це, оскільки події мали місце 19.01.2026 близько 22 год.- в темну пору доби, а фото авто зроблені в день, в світлу пору.

Суд зазначає, що про відсутність пошкоджень, слідів проведення ремонтних робіт достовірно можливо встановити лише після проведення експертизи, про яку жоден із учасників справи не клопотав.

Подану 13.03.2026 ОСОБА_1 до Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України скаргу на дії працівників поліції щодо складення протоколів за ст.124 та ст.130 КУпАП відносно нього, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності, оскільки такі дії не були вчиненні ОСОБА_1 відразу після виявлення ним вчинення нібито неправомірних дій працівниками поліції, а тільки після спливу двох місяців після події.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про невизнання своєї вини, оскільки не перебував за кермом автомобіля та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке грунтується на власній інтерпретації подій, але не доведено у судовому засіданні жодним доказом.

З огляду на все вищенаведене, суд не бере до уваги надані у судовому засіданні нестабільні, непослідовні пояснення ОСОБА_1 , як такі, що виключають його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та вважає їх намаганням уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду, узгодженими між собою, матеріалами справи, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570634 від 20.01.2026 року, поясненнями свідка ОСОБА_9 та відеозаписом із нагрудної камери патрульних поліції та іншими матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.

Зокрема, винесена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6534883 від 19.01.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 , 19.01.2026 р. близько 22 год. 00 хв. у м. Золотоноша, вул. Незалежності, 59/2, керував автомобілем Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія, чим порушив п.2.1 ПДР,не була оскаржена в порядку Кодексу адміністративного судочинстава, що безумовно свідчить про погодження ОСОБА_1 з даною постановою, якою зафіксовано у тому числі і факт керування транспортним засобом.

Зазначене захисником та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 спростовано у судовому засіданні також поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка будучи приведеною до присяги, з впевненістю повідомила, що в її присутності ОСОБА_1 керував автомобілем, який рухався заднім ходом.

Пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які не узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, суд не приймає до уваги та розцінює їх як намагання домомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі дружніх та сімейних відносин.

Стосовно всіх інших доводів та заперечень адвоката Хвостика О.І., суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов"язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов"язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00 від 18 липня 2006 року).

Суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП обґрунтовані та визначені законом.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час інкримінованих подій був особою, яка порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху, а саме під час руху транспортного засобу заднім ходом створила небезпеку, перешкоду іншим учасникам руху та для забезпечення безпеки руху заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та його вина доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).

Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.

Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, судді не надано, як і не заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, яка б дала змогу встановити механізм і обставини ДТП, технічний стан транспортних засобів і доріг, а також оцінити дії учасників дорожнього руху, визначити швидкість руху, гальмівний шлях, місце зіткнення, причинно-наслідковий зв`язок між подією та несправностями/діями водіїв, а також чи була можливість запобігти аварії.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не виявлено.

Обставин, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини, характеру та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю II групи, тому він відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст 9, 23, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як особу з інвалідністю 2-ї групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Бойко Н.В.