Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №644/8108/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/8108/25

Провадження № 3/644/107/26

14.04.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Зайцевої М.С. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2025 року, надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

29.08.2025 року о 02:10 год. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 303, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме дуже звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В результаті зазначених вище дій, стосовно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 437218 від 29.08.2025 року.

27 листопада 2025 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисник Кравчун Д.В. надав суду клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому просив дану справу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вказавши на наступне. З матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що поліцейські не назвали жодної причини для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Досліджений відеозапис однозначно свідчить про провокативний характер дії співробітника поліції, який фактично спровокували ОСОБА_2 , який після зупинки та на початку спілкування був готовий та висловлював бажання пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. При цьому співробітником поліції хоча і було зазначено, що за відмову від проходження огляду складається протокол, проте не було роз`яснено санкцію за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, відеозапис взагалі не містить роз`яснення ОСОБА_2 його процесуальних прав та обов`язків до моменту висловлення ним про відмову від проходження огляду. Таке роз`яснення відбувається одразу після того, як ОСОБА_2 оголосив, що відмовляється від огляду. Відтак, в даному випадку сторона захисту наголосила на тому, що співробітники поліції під час пропозиції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння спотворили вимоги процесуального закону та свідомо ввели особу, яка притягається до адміністративної відповідальності в оману, чим заплутали його та фактично спонукали до прийняття рішення про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, не роз`яснивши в належному порядку останньому, що однією із форм об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, тобто правопорушення вважається закінченим з моменту висловлення особою відмови, при цьому, для визнання особи винуватою у вчиненні вказаного правопорушення за вказаною кваліфікуючою ознакою не має значення встановлення факту перебування такої особи у стані сп`яніння, до уваги приймається лише зафіксований згідно з вимогами закону факт відмови особи від проходження огляду; а також ймовірні наслідки для особи санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно матеріалів справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби. Вказані обставини дають підстави вважати, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_2 проведений не уповноваженою посадовою особою та з порушенням вимог Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже вважається недійсним. Разом з тим, матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено військовослужбовця ЗСУ - ОСОБА_2 , у якого нібито було виявлено ознаки сп`яніння.

В судовому засіданні захисник Кравчун Д.В. підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі, вказавши про те, що представники поліції тиснули на ОСОБА_2 , змусили останнього відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, вказав на порушення процедури огляду, не викликані представники ВСП. Зазначив, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлене захисником клопотання, просив його задовольнити, зазначив, що у вказаний в протоколі день та час був зупинений працівниками поліції, які спитавши пароль, попросили вийти з автомобіля, вказали на ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновували пройти відповідний огляд, він погодився, після чого вказали, що може не їхати і пояснити обставини в суді, на що погодився, бо було обмаль часу.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п.2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Розділом III Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Зокрема визначено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункт 2); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (пункт 3); за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 14); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. (пункт 15).

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім зазначеного вище протоколу, також підтверджується:

- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області Бикової К. про те, що ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_2 не проходив огляд у закладі охорони здоров`я;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.08.2025 року, відповідно до яких останній їхав у справах особистого характеру (додому), зупинили працівники поліції, в ході спілкування запропонували пройти огляд на стан наркотичних речовин, але він відмовився так як спішив до жінки;

- рапортом працівника патрульної поліції Губарєва М. від 29.08.2025 року, в якому зазначені фактичні обставини справи та відомості про відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом;

- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського (DVD+R диск у кількості 2 одиниць з маркуванням АЛ7888, ЕПР1 №437218), в ході огляду яких встановлено факт керування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 через рух у комендантську годину (02:10 год.). Водій ОСОБА_2 повідомив, що є військовим, надав документи працівникам поліції, зазначив, що має контузії, які не вписані. ОСОБА_2 вказав, що 3 місяці назад вживав «канабіс», вчора вживав мелатонін (снодійне). Працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі у зв`язку з виявленими ознаками такого сп`яніння, на що ОСОБА_2 одразу погодився та спитав чи зараз це потрібно здійснити та чи є це обов`язковим, поліцейський вказав, що так. Поліцейський роз`яснив що є два варіанти або пройти огляд, або відмовитись від проходження такого огляду у зв`язку з чим буде складений протокол, право на подачу письмових пояснень, роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи викладене вище, суд вважає зазначені вище докази належними, допустимими та достатніми для висновку про те, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо відсутності причини для зупинки, на яку посилався захисник.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з п. п. 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

-запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світлового та інших видів маскування;

-встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, обмежувати в`їзд (вхід), перебування в населених пунктах, з яких проводиться загальна обов`язкова евакуація;

-перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що події, відображені у протоколі серії ЕПР1 №437218 від 29.08.2025, відбувалися під час дії воєнного стану у комендантську годину, тобто у період коли можливі обмеження конституційних прав і свобод людини, в тому числі і щодо вільного пересування.

З огляду на викладене факт зупинки транспортного засобу Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 не свідчать про порушення прав останнього. Крім того, положення закону пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, то у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недійсною вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу такого водія за встановленого факту керування таким транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи захисника Кас`ян Є.В. про провокацію відмови від проходження огляду не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки оглянутим відеозаписом підтверджується факт того, що Кас?ян Є.В. спочатку погоджується пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, після чого одразу запитує «зараз?», «обов`язково?», а в подальшому цікавиться наслідками відмови від проходження огляду, на що працівник поліції роз`яснює порядок проходження огляду та наслідки відмови від проходження такого огляду. Матеріали справи не містять відомостей, що дають підстави вважати дії працівників поліції незаконними, тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Доводи сторони захисту про те, що огляд на стан наркотичного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_2 , проведений з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті захисником законодавства.

Положення ст.266-1 КУпАП регламентують порядок проведення посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України огляду на стан сп`яніння військовослужбовців, які перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Огляд на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, якими можуть бути і військовослужбовці, передбачений спеціальною нормою закону ст.266 КУпАП, якою право на проведення огляду надано лише поліцейським, а не посадовим особам, уповноважених на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, матеріали справи не містять доказів перешкод ОСОБА_2 з боку працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення, зокрема в частині перешкоджання йому скористатись можливістю отримати правову допомогу.

Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , поліцейськими дотримано вимоги ст.ст.256,268 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст.251 КУпАП.

Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_2 під час розгляду справи не встановлені.

Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, матеріали справи не містять, ОСОБА_2 або його захисником не надані.

На підставі вищевикладеного, суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал та надані докази, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1,130,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів через суд першої інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Повний текст постанови складений 20.04.2026 року.

Суддя М.С. Зайцева